Що вас цікавить?

Політичний аналіз подій 30 червня – 6 липня 2020 року

06.07.2020

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.




Національна рада реформ отримала від Президента мандат на підготовку радикальної судової реформи


Подія

30 червня Голова виконавчого комітету Національної ради реформ Михайло Саакашвілі повідомив, що Президент України Володимир Зеленський доручив у липні: «до наступного засідання Нацради реформ підготувати фундаментальну концепцію революційної судової реформи. Ні половинчастих заходів, ні півзаходів, Президент чітко сказав». За словами Саакашвілі, Президент у цьому питанні «дуже радикально налаштований».

Оцінка ЦППР

У своїй передвиборній програмі та публічних заявах Президент Володимир Зеленський неодноразово звертав увагу на необхідність проведення судової реформи:

«Через недолугу судову реформу ми не отримали перезавантаження судової влади і оновлення – навпаки, попередня влада робила все, щоб судді залежали тільки від неї. Лише рішучими заходами можливо змусити виконувати закон. Такими рішучими заходами є щотижневе позбавлення суддівських мантій негідних високого звання судді. Причому очищення повинно стосуватися усіх – і в першу чергу суддів вищих інстанцій» (вересень 2019 року, засідання представників органів державної влади).

«У нас складна ситуація з судами. Вона завжди була дуже складна. … Ми говоримо про захист наших інвесторів. … Ми з вами, я впевнений, ще доживемо до моменту, коли буде перезавантажена судова система» (лютий 2020 року, коментар щодо судового рішення про призупинення концесії Херсонського морського порту).

Водночас юридичні дії Президента Володимира Зеленського у сфері судової реформи не узгоджувалися з його публічними заявами.

У червні 2019 року Президент створив Комісію з питань правової реформи, яка мала б розробити концепцію майбутньої судової реформи, проте до неї включили осіб, щодо яких є висновки Громадської ради доброчесності про їх невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності (див. щотижневий аналіз подій 24 червня–1 липня 2019 року). Водночас відповідна робоча група із судової реформи у складі Комісії фактично не залучена до напрацювання політики в цій сфері.

Не чекаючи пропозицій цієї комісії, у серпні 2019 року Президент Володимир Зеленський вніс до Парламенту законопроєкт з питань судоустрою (№ 1008), який містив значні ризики посилення політичної залежності суддів та керованості суддівського корпусу. У доопрацьованій редакції закон передбачав перевірку доброчесності майбутніх і чинних членів Вищої ради правосуддя (далі – ВРП), яка є одним із ключових органів у судоустрої та значною мірою гарантом незалежності судової влади. Проте внаслідок того, що важливу роль у цій перевірці відвели самій ВРП, вона успішно саботувала своє очищення, допоки в лютому 2020 року Конституційний Суд України не визнав відповідні положення неконституційними (див. щотижневі аналізи подій 25 листопада – 2 грудня 2019 року4–10 лютого 2020 року).

У вересні 2019 року та лютому 2020 року Президент призначив до складу ВРП осіб з неспростованими сумнівами у їх недоброчесності (а отже, потенційно залежних) (див. щотижневі аналізи подій 28 жовтня – 4 листопада 2019 року4–10 лютого 2020 року), що може свідчити про намагання здобути вплив на цей орган через керованих суддів.

У червні 2020 року Президент, вимагаючи радикальної і докорінної судової реформи, вніс до Парламенту законопроєкт щодо діяльності органів суддівського врядування, який фактично жодної реформи цих органів не передбачає, ігнорує зобов’язання України перед Міжнародним валютним фондом, спрямовані на підвищення стандартів доброчесності у діяльності ВРП, і навіть містить ризики ще більшого узалежнювання судової системи шляхом концентрації важелів впливу в одному органі – ВРП без якісної зміни її складу (див. щотижневий аналіз подій 15–22 червня 2020 року). При цьому Президент знову запропонував віддати ключову роль у формуванні нової ВККС самій ВРП. Раніше ВРП визначила такі умови конкурсу до ВККС, що дають їй можливість зманіпулювати результатами конкурсу до ВККС (див. щотижневі аналізи подій 11–18 листопада 2019 року2–9 грудня 2019 року9–16 грудня 2019 року13–20 січня 2020 року20–27 січня 2020 року).

Наразі публічні заяви Президента Володимира Зеленський щодо судової реформи суттєво розходяться із конкретними діями. Вочевидь, це є результатом відсутності заздалегідь підготовленої, скоординованої та послідовної політики в цій сфері, яка б відповідала Конституції, передвиборним обіцянкам та міжнародним зобов’язанням.

Наділення виконавчого комітету Національної ради реформ відповідальністю за розроблення політики у сфері реформування правосуддя, з одного боку, може бути кроком у напрямку розв’язання цієї проблеми, а з іншого – відволіканням від реальних дій, спрямованих на зміцнення впливу на судову систему.



З 1 липня керування транспортними засобами в стані сп’яніння є кримінально караним. Опублікований 3 липня закон не змінив це


Подія

3 липня опубліковано Закон № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень”» (далі – Закон № 720), який було ухвалено 17 червня.

Ним (пункт 117), зокрема, внесено зміни до Закону № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 18 листопада 2018 року (далі – Закон № 2617), яким своєю чергою були внесені зміни до Кримінального (КК), Кримінального процесуального (КПК) кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Серед іншого, Законом № 2617 визнані кримінальними проступками такі діяння:

1) керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження медичного освідування на стан сп’яніння або щодо вживання відповідних лікарських препаратів;

4) вживання водієм транспортного засобу після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків або лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

5) те саме (п. 4) – після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

Цим же Законом викладено в новій редакції статтю 130 КУпАП, якою виключена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп’яніння та інші відповідні діяння.

Про внесення зазначених змін вказано в підпунктах 2–4, 7, 171 пункту 1 частини І Закону № 2617.

Згідно ж із Законом № 720 ці пункти із Закону № 2617 виключені.

Закон № 2617 набрав чинності 1 липня цього року. З цього дня стаття 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» стала частиною «тіла» КК, а в статті 130 КУпАП залишилася відповідальність за керування в стані сп’яніння лише річковими, морськими і маломірними суднами.

Закон № 720, як зазначено в його розділі ІІ, мав набрати чинності «з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VII». Але його опублікували в газеті «Голос України» лише 3 липня 2020 року, тобто після набрання чинності Законом № 2617.

Оцінка ЦППР

Відповідно до статей 57 і 94 Конституції України, «(з)акони…, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними», «(з)акон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування». Виходячи з цих положень Конституції України, Закон № 720 став чинним лише 3 липня цього року.

Відповідно до частин 2, 3 і 6 КК закони про кримінальну відповідальність, ухвалені після набрання чинності цим Кодексом, включаються до нього після набрання ними чинності; кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом; зміни до законодавства про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства, та/або до законодавства про адміністративні правопорушення. Так само вказано і в ст. 2 КУпАП: зміни до законодавства про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та інших законів, що встановлюють адміністративну відповідальність, та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до кримінального процесуального законодавства.

Таким чином, Закон № 720 не скасував кримінальну караність керування транспортним засобом у стані сп’яніння і не відновив адміністративну відповідальність за ці дії, оскільки не вніс зміни безпосередньо до КК і КУпАП у цій частині.

Парламент ухвалив Закон № 720 незадовго до криміналізації цього правопорушення, але зміни про це до КК і КУпАП, передбачені Законом № 2617, набрали чинності раніше, ніж було опубліковано Закон № 720, який ці зміни мав скасувати. Однак з набранням 1 липня чинності Законом № 2617 зміни були включені до КК і КУпАП, і Закон № 2617 вичерпав свою дію. Тож внесення до нього змін з метою скасувати норми КК і КУпАП, що вже набрали чинності, не має юридичних наслідків: текст КК і КУпАП у цій частині Закон № 720 не змінював.

Тепер відновити адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп’яніння та інші відповідні діяння Верховна Рада може, лише вносячи зміни до КК і КУпАП.

Натомість Міністерство внутрішніх справ України і Національна поліція України мають якнайшвидше забезпечити поліцію підзаконним нормативним регулюванням та необхідними тренінгами для поліцейських, щоб норми чинного законодавства про кримінальні проступки належно втілювалися в життя.