Політичний аналіз подій 29 квітня – 6 травня 2019 року

Як оновити склад головного кадрового органу в системі правосуддя?

---

1. Експертна думка ЦППР

У зв’язку із завершенням строку повноважень 10 членів ВРП на початку травня  відбулися істотні кадрові зміни у складі Вищої ради правосуддя (ВРП). До складу Ради було введено 7 нових членів.

Усупереч конституційній забороні вдруге поспіль членами ВРП стали О. Маловацький і П. Гречківський, обрані з’їздом адвокатів. Щодо О. Маловацького журналісти виявили, що в травні 2017 року пов’язана з ним компанія без проведення аукціону отримала дозвіл на видобуток нафти і газу, і за цим фактом здійснюється досудове розслідування. Стосовно П. Гречківського триває судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням його у вчиненні замаху на шахрайство (детальніше про це зазначено у політичному аналізі 11-18.02.2019).

Також приступили до виконання своїх обов’язків два члени ВРП, обрані конференцією прокурорів, – І. Фомін, якого у ЗМІ називають адвокатом Ю. Луценка, та В. Матвійчук, якого також можна назвати наближеним до Ю. Луценка, оскільки він один з небагатьох прокурорів, який залишився на керівній посаді після призначення останнього Генеральним прокурором. Проект PROSUD також виявив факти, які дають підстави сумніватися у законності походження коштів на придбання майна, яке наявне у власності його сім’ї.

Набули повноважень також судді Л. Іванова та С. Шелест, обрані з’їздом суддів. Щодо Л. Іванової під час першого конкурсу до Верховного Суду Громадська рада доброчесності затвердила висновок про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики через можливу невідповідність способу життя її сім’ї задекларованим доходам, обман громадськості та неетичну поведінку під час відправлення правосуддя. Як повідомляли журналісти, у 2015 році мати, яка працює звичайним лікарем, подарувала С. Шелест трикімнатну квартиру у м. Києві, вартістю від 20 до 50 млн грн. Про те, що на з’їзді суддів мають обрати членами ВРП саме Л. Іванову, С. Шелест та ще двох членів Ради, які приступили до виконання обов’язків раніше (О. Прудивус, який забороняв масові акції протесту під час Революції Гідності, Н. Краснощокова), було відомо ще до проведення з’їзду, а самих цих кандидатів називали такими, що «погоджені з Банковою».

Ще раніше (у 2017 році) з’їзд суддів до складу Ради обрав Л. Швецову, щодо якої Громадська рада доброчесності затвердила висновок про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики під час першого конкурсу до Верховного Суду, та В. Говоруху, яких активісти громадського руху «Чесно» назвали «темними конячками» через виявлені факти недоброчесної поведінки.

Тобто в громадськості є претензії щодо доброчесності та незалежності принаймні 9 нещодавно обраних членів Ради.

Незважаючи на те, що закінчився строк повноважень членів ВРП, обраних Верховною Радою України та Президентом України, ці суб’єкти свою квоту у Раді не заповнили. Окрім того, Окружний адміністративний суд м. Києва взагалі тимчасово заблокував призначення членів ВРП Президентом України. Також вакантною залишається одна посада члена ВРП, яка має бути заповнена з’їздом науковців.

Усе це зумовило ситуацію, коли наразі ВРП функціонує у складі 16 членів з 21, передбаченого законом.

2. Контраргумент відповідного органу влади

–

3. Оцінка ЦППР контаргументу органу влади

–

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Відповідно до перехідних положень Конституції України до обрання (призначення) нових членів Вищої ради правосуддя цей орган діє у складі членів Вищої ради юстиції протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року. Обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя здійснюється не пізніше 30 квітня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» на посаду члена ВРП може бути обраний громадянин, який, зокрема, відповідає критерію політичної нейтральності. Частиною 4 вказаної статті визначено, що члени Ради у своїй діяльності та поза її межами повинні дотримуватися встановлених для судді етичних стандартів.

Згідно з Кодексом суддівської етики до таких стандартів віднесено те, що суддя має бути прикладом неухильного додержання вимог закону, принципу верховенства права, високих стандартів поведінки (ст. 1) та докладати всіх зусиль для того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (ст. 3).

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Враховуючи істотні проблеми з доброчесністю та незалежністю новопризначених членів ВРП, доцільно внести зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якими передбачити обов’язкову перевірку кандидатів до складу ВРП на предмет відповідності критеріям політичної нейтральності та доброчесності. Суб’єктом такої перевірки може бути, наприклад, Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ), яка показала свою високу ефективність під час конкурсу до Вищого антикорупційного суду, і (або) Громадська рада доброчесності. При цьому до обрання/призначення можуть бути допущені лише ті кандидати, щодо яких у ГРМЕ (ГРД) не виникло обґрунтованих сумнівів у їх доброчесності. Також доцільно передбачити, що наявність негативного висновку є підставою для дострокового припинення повноважень члена ВРП. У такий спосіб можна забезпечити більш якісний склад ВРП, яка є головним кадровим органом в судовій системі України.