Щотижневий аналіз 13 – 19 жовтня 2020 року
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
Колабораціонізм передбачено Кримінальним кодексом України як злочин
Подія
14 жовтня перед Офісом Президента України громадські діячі, активісти і ветерани російсько-української війни озвучили вимоги до влади, зокрема:
– ухвалити закон “Про захист української державності від проявів “колабораціонізму”, згідно з яким в українському правовому полі буде запроваджено поняття “колаборант”, а також створити спеціальну комісію, яка розглядатиме злочини колаборантів;
– забезпечити дієву реакцію СБУ і Національної поліції на проросійську діяльність громадян України, які починаючи з 2014 року були помічені в колабораціонізмі;
– ініціювати позбавлення ліцензії на мовлення каналів “112”, NewsOne, ZIK, “Наш”, “Інтер”, “Київ Live”.
Позиція ЦППР
Термін “колабораціонізм”, як відомо, означає співпрацю громадян держави з державою-загарбником та її представниками в інтересах ворога на шкоду самій державі чи її союзників і участь у переслідуванні патріотів держави, громадянином якої є колаборант.
Кримінальний кодекс (далі – КК) України прямо передбачає відповідальність практично за всі названі діяння.
Згідно зі ст. 111 (“Державна зрада”) КК України, державна зрада може виявитися у таких трьох формах: 1) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту; 2) шпигунство; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
При цьому перехід на бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна перебуває у стані війни або збройного конфлікту. У конкретних випадках цей злочин може полягати у вступі на службу до поліції, військових чи інших формувань ворожої держави, наданні засобів для вчинення злочинів або іншої допомоги агентам її спецслужб.
Шпигунством є передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.
А ось поняття «надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України» є дуже широким – воно означає сприяння можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України, а вчинення будь-яких діянь, які створюють таку загрозу, може бути розцінене як підривна діяльність проти України. Поза сумніву, переслідування патріотів України – це також вид підривної діяльності.
Згідно з законодавством України загрози національній безпеці – це наявні та потенційно можливі явища і чинники, що негативно впливають на стан національної безпеки, ускладнюють реалізацію національних інтересів України у зовнішньополітичній і внутрішньополітичній сферах, у сфері державної безпеки, в економічній, соціальній та гуманітарній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та воєнній сферах. Допомога у проведенні підривної діяльності може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.
Таким чином, колабораціонізм є злочином, за який передбачена кримінальна відповідальність і який повинен розслідуватися на засадах і в порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя здійснюється виключно судами, а тому жодних спеціальних комісій, які розглядали б злочини колаборантів, створювати не можна. Служба безпеки України і прокуратура в межах компетенції повинні і без нагадування від Президента України виконувати свої повноваження щодо розслідування злочинів колабораціонізму.
Що ж до ліцензії на телерадіомовлення, то ініціювати її анулювання може виключно Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, за заявою якої рішення приймає суд.