Щотижневий аналіз 25 – 31 серпня 2026 року

Проект Закону про утворення Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз

Подія

У Верховній Раді України 28 серпня 2026 року зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України” та інших законодавчих актів щодо забезпечення діяльності Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз» (далі – Центр) (реєстр. № №15569). Ним передбачено зміни:

– до Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» (зокрема, законодавчі гарантії незалежності НАБУ посилено шляхом забезпечення оперативності та інституційної незалежності проведення судових експертиз у кримінальних провадженнях);

– до Закону «Про судову експертизу» (зокрема, до переліку державних спеціалізованих установ судової експертизи Міністерства юстиції України має бути включено Науково-дослідний центр незалежних судових експертиз; статус Центру пропонується визначити як державної спеціалізованої установи судової експертизи у сфері управління Мін’юсту, створеної для проведення судових експертиз у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів (ст. 45 КК України), кримінальних правопорушень за ст. 206-2, 209, 211 КК України (за наявності умов підслідності НАБУ) та у справах про визнання необґрунтованими активів і їх стягнення в дохід держави; строк проведення експертиз, як правило, не повинен перевищувати 60 календарних днів.

Оцінка ЦППР

Ухвалення цього Закону є умовою виконання міжнародних зобов’язань України для отримання фінансової допомоги в межах програми ЄС «Ukraine Facility» (загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки). Відповідно до Виконавчого рішення Ради (ЄС) 2026/1923 від 30 липня 2026 року про внесення змін до Імплементаційного рішення (ЄС) 2024/1447 про затвердження оцінки Плану для України, ухвалення цього закону є індикатором 4.15 виконання Реформи 2 («Удосконалення правової бази для ефективнішої боротьби з корупцією») зі строком виконання у 4-му кварталі 2026 року.

Положення законопроєкту повністю задовольняють три основні вимоги Європейської Комісії щодо цієї реформи. Так, ЄС вимагає:

1) створення та належного функціонування незалежного наглядового органу за змістовної участі членів, номінованих міжнародними організаціями. Наглядовий орган має бути відповідальним за обрання Керівника установи, оцінку його роботи, подання пропозицій щодо його звільнення, а також мати право брати участь у перевірках установи та у дисциплінарних провадженнях щодо персоналу. Нові статті 17-1, 17-2, 17-3 та 17-4 проєкту повністю імплементують цю вимогу, наділяючи Наглядову раду виключними повноваженнями та забезпечуючи вирішальний голос міжнародних членів при ухваленні рішень;

2) забезпечення своєчасного доступу НАБУ до експертних послуг протягом 2 місяців (як пільгове правило для НАБУ), а також загальне збільшення операційної спроможності експертних установ. Стаття 7-2 проєкту встановлює граничний строк проведення експертиз у Центрі до 60 календарних днів та надає право Директору Центру письмовим рішенням надавати НАБУ та САП пріоритет у черговості виконання експертиз;

3) обмеження виключної компетенції державних експертних установ більш вузьким, законодавчо визначеним переліком експертиз з метою ширшого залучення приватних судових експертів. Оновлена стаття 7 проєкту суттєво звужує державну монополію, зберігаючи її лише для судово-медичних, судово-психіатричних та окремих видів криміналістичних експертиз (перелік яких визначається Міністерством юстиції). Усі інші види експертиз зможуть вільно проводитися приватними судовими експертами.

Науково-дослідний центр незалежних судових експертиз в сфері управління Міністерства юстиції, статус якого пропонується врегулювати Законом, вже утворений на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2023 року № 798-р. А створення наглядової ради при Центрі з визначальною участю представників міжнародних організацій передбачене Наказом Міністерства юстиції України від 27 грудня 2023 року № 4436/5 “Про затвердження Положення про наглядову раду при науково-дослідній установі судових експертиз Міністерства юстиції України”.

Наявність міжнародного зобов’язання про ухвалення саме Закону з цього питання означає, що міжнародні партнери вважають недостатнім його врегулювання на підзаконному рівні.  

Урядовий законопроект про захист прав військовослужбовців-викривачів

Подія

28 серпня Кабінет Міністрів України подав на розгляд Верховної ради України  проєкт Закону України «Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо забезпечення гарантій захисту та прав військовослужбовців, які повідомили про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України “Про запобігання корупції”» (реєстраційний № 15573, далі – проєкт Закону).

Це вже третій за останні два роки проєкт Закону з аналогічною назвою. Попередні два проекти, внесені 17 вересня 2024 року за № 12040 Урядом на чолі Д.А. Шмигаля і від 7 серпня 2025 року за № 13605 Урядом на чолі Ю.А. Свириденко, відкликалисяі у зв’язку з відставками Уряду України.

Ним передбачено зміни до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (далі – ДС ЗСУ), що випливають із назви проєкту Закону.

Оцінка ЦППР

Всі три законопроєкти є ідентичними за змістом і на зміст останніх двох жодним чином не вплинули зауваження і пропозиції, висловлені до проєкту Закону № 12040.

Зокрема, слушним є зауваження щодо відсутності необхідності дублювати у Дисциплінарному статуті Збройних Сил України положення Закону «Про запобігання корупції». Це зауваження ґрунтується на положенні п. 3 ч. 4 ст. 34 Закону «Про правотворчу діяльність», згідно з яким нормативно-правовий акт не може містити дублюючих норм права, а також не повторювати норм права іншого нормативно-правового акта.

Збереглися у проєкті Закону і положення, які можуть заплутати правозастосування. Серед них – зміни до ст. 100 ДС ЗСУ, згідно з якими усі військовослужбовці мають право надсилати заяви, скарги чи повідомлення або особисто звертатися з явним порушенням компетенції:

– з одного боку, до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органу, який проводить досудове слідство, іншого державного органу – у разі виявлення можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України “Про запобігання корупції”;

– з іншого боку, до уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, та безпосередньо до Національного агентства з питань запобігання корупції – у разі прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод, незаконного покладення на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності.

Водночас Уряд України не пропонує зміни до ст. 172 Кримінального кодексу України (далі – КК), якою передбачено відповідальність за звільнення працівника з роботи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України “Про запобігання корупції”, а також інше грубе порушення законодавства про працю: згідно із Кодексом законів про працю України особа, яка має статус «військовослужбовця», не охоплюється поняттям «працівник».

Відповідно, у КК слід передбачити відповідальність військової службової особи, яка обмежила права військовослужбовця-викривача або його близької особи у зв’язку з повідомленням ним про вчинення іншою особою корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення або військового кримінального правопорушення, а саме незаконно: звільнила зі служби чи примусила до звільнення, притягнула до дисциплінарної відповідальності, здійснила переведення чи переміщення, погіршила умови служби, відмовила у призначенні на іншу посаду чи відсторонила від посади, зменшила грошову винагороду, позбавила права підвищити кваліфікацію (пройти перепідготовку) або позбавила права на відпочинок.