Щотижневий аналіз 18 – 24 серпня 2026 року

Проект Митного кодексу ухвалений в І читанні, але повноваження митної служби з досудового розслідування будуть переглянуті   

Подія

19 серпня Верховна Рада України підтримала в І читанні урядовий проект Митного кодексу (реєстр. № 15450) (далі – Кодекс).  

Підготовка та ухвалення нової редакції Кодексу зумовлена необхідністю впровадження  в національне законодавство України положень Митного кодексу ЄС (встановленого Регламентом (ЄС) № 952/2013 від 9 жовтня 2013 року), інших актів Європейського Союзу у цій сфері, поширення вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» на митні правовідносини, як це передбачено Дорожньою картою з питань реформи державного управління.    

Однак при підготовці проекту Кодексу до ІІ читання будуть переглянуті положення про утворення у складі Державної митної служби «спеціалізованих правоохоронних підрозділів» та зміну процедури призначення Голови Митної служби. 

Оцінка ЦППР

Експерти Центру неодноразово піддавали критиці положення проекту Кодексу про перетворення Державної митної служби з інспекційного органу на ще один орган досудового розслідування.

Основними причинами критики цієї ідеї є:

– невідповідність існуючим стратегічним документам у сфері європейської інтеграції та кримінальної юстиції;

– обмеження повноважень Бюро економічної безпеки, що може бути розцінено як порушення зобов’язань у процесі євроінтеграції; 

– несистемність відповідної законодавчої пропозиції; 

– необгрунтовані додаткові витрати бюджетних коштів на утворення нового органу досудового розслідування. 

У висновку профільного Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики про рекомендацію ухвалення проекту Кодексу в І читанні вказано, що законодавчі пропозиції стосовно створення в системі митних органів спеціального підрозділу зі статусом правоохоронного органу, який буде наділений повноваженнями на здійснення виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, є передчасними та потребують подальшого детального аналізу, з огляду на започатковані реформи митних органів. 

Тому, запропоновано відкласти розгляд цього питання до повного завершення реформи митних органів і проведення переатестації посадових осіб митних органів та виключити з проекту Кодексу положень, що передбачають створення вищезазначеного підрозділу у структурі митних органів.  

Урядовий проект також скасовував новації в роботі Митної служби України, запроваджені Законом від 2024 року. Йдеться про участь представників міжнародних партнерів з вирішальним голосом у роботі конкурсної комісії з відбору керівника митної служби, Комісії з зовнішнього оцінювання роботи служби, Дисциплінарного комітету.     

Профільний парламентський Комітет і в цій частині запропонував доопрацювати проект Кодексу і перенести до його тексту положення щодо процедури відбору та призначення Голови Митної служби України, його першого заступника та заступників, порядку проведення щорічного зовнішнього незалежного аудиту ефективності діяльності митних органів, передбачених чинним законодавством з питань митної справи. 

Проєкт Програми діяльності Уряду внесено до Парламенту та що передбачається з питань державного управління

Подія

Новосформованим Урядом С. Корецького до Парламенту для схвалення подано проект постанови Верховної Ради України “Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України” (реєстр. № 15521 від 17.08.2026) https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70520.

Такий крок Уряду визначений законом та передбачає подання Програми у строк до одного місяця з дня формування нового Кабміну (16.07.2026). Представлення Програми здійснює Прем’єр, а схвалення вимагає більшості від конституційного складу Верховної Ради.

Документ у фінальній частині містить розділ під назвою “НАСКРІЗНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ” (стор. 74-76). 

Оцінка ЦППР

Експерти ЦППР у цілому схвально відзначають появу у Програмі окремої цілі щодо побудови в Україні сучасної європейської системи публічного управління, а також операційних цілей: 

1. Професійна, стабільна та приваблива державна служба із прозорим доступом (відновлення конкурсів, залучення ветеранів війни до публічної служби, функціонування Порталу Дія у частині публікації вакансій, удосконалення підходів до формування та регулювання оплати праці).

2.  Ефективна, цифровізована, адаптивна та сервісно орієнтована система державного управління (забезпечити виконання Дорожньої карти з питань реформи державного управління, впровадити єдину ІТ-систему моніторингу виконання урядових завдань, провести функціональне обстеження ЦОВВ та за його результатами оптимізувати їх функції, структуру, чисельність).

При цьому у версії, що надсилалась Мінекономіки як головним розробником 17.08.2026, питання державного управління були визначені “ПІД БЕЗПОСЕРЕДНІМ КОНТРОЛЕМ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ”, але з невідомих причин така редакція не містяться у зареєстрованому документі при його надходженні до Парламенту.

З огляду на це варто зазначити, що лідерство Прем’єра у питаннях належного врядування в Україні могло б означати пріоритетність цієї реформи для Уряду та додати значного прогресу.
 

При цьому наразі маємо деяку неоднозначність з огляду на низку актів Кабінету Міністрів, що є чинними. Так, Стратегія реформування державного управління України на 2026 – 2030 роки, схвалена Урядом Ю. Свириденко у червні 2026 року, визначила Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України як політичного лідера реформи державного управління. 

Водночас прийняті новим складом Уряду постанови від 29 липня 2026 р. № 984 “Про визначення питань, що належать до компетенції Першого віце-прем’єр-міністра України та віце-прем’єр-міністрів України” та № 985 “Про утворення урядових комітетів та затвердження їх посадового складу” не містять відповідального за цю реформу. 

Хоча реалізація цілей Програми визначається на рік (2026-2027), юридична і фактична визначеність із лідером реформи належного врядування в новому складі Уряду є вкрай важливою для вирішення чимраніше й надолуження з виконанням національних планів і зобов’язань в сфері євроінтеграції.

Аналітику підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Аналітика представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».