Стійкість Парламенту під час війни та в повоєнний період: основні тези заходу

19 червня 2026 року Центр політико-правових реформ, за підтримки International IDEA, провели круглий стіл «Стійкість Парламенту під час війни та в повоєнний період». Захід відбувся з нагоди 30-річчя ухвалення Конституції України. У дискусії взяли участь представники Верховної Ради України, органів державної влади, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, громадянського суспільства та експертного середовища.

Захід відкрив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. У своєму виступі він наголосив, що Основний Закон України, попри те, що був написаний як конституція мирного часу, довів свою стійкість та ефективність у критичних умовах війни.

«Ухвалення Конституції стало актом політичної зрілості молодої держави. А сьогодні, через тридцять років, Український народ захищає зі зброєю у руках не лише свою територію та суверенітет, а й ті конституційні цінності, які були закріплені Парламентом у 1996 році. Тоді було закладено не лише правові засади державного устрою. Було закладено ціннісний вибір України – вибір на користь демократії, верховенства права, прав людини та європейської цивілізаційної традиції», – наголосив Голова ВРУ Руслан Стефанчук.

Він закликав експертне середовище сфокусуватися на недоліках реалізації окремих норм і подумати над філософією повоєнної України. Серед нагальних тем для дискусії спікер виокремив статус Автономної Республіки Крим, захист українського мовного простору та участь Збройних Сил у державних процесах. Голова ВРУ окремо відзначив унікальність майбутніх повоєнних виборів, аналогів яким Україна ще не знала, та підкреслив важливість залучення фахівців до розробки відповідного законодавства.

Керівниця програми International IDEA в Україні Юлія Шипілова зазначила, що стійкість Верховної Ради викликає щире захоплення у колег із європейських парламентів. За її словами, український досвід збереження операційної діяльності, законодавчого процесу та одночасного просування євроінтеграції є унікальним, і його варто детально дослідити для передачі країнам ЄС.

«Попри безпрецедентні виклики війни, Верховна Рада України зберегла безперервність демократичного процесу. Наступним кроком є забезпечення того, щоб стійкість, продемонстрована під час війни, стала основою для сильнішого, відкритішого та більш підзвітного Парламенту в повоєнний період», – зазначила пані Юлія.

Круглий стіл «Стійкість Парламенту під час війни та в повоєнний період» став другим публічним обговоренням у межах підготовки комплексного дослідження, присвяченого функціонуванню ключових демократичних інституцій України під час війни та після завершення воєнного стану. Під час круглого столу було презентовано один із його розділів, що присвячений Парламенту.

Перша панель дискусії була присвячена питанням роботи Верховної Ради України в умовах воєнного стану. Учасники говорили про відкритість і підзвітність Парламенту, доступ громадськості та медіа до інформації про його діяльність, розвиток парламентської дипломатії, забезпечення доброчесності та етики народних депутатів, цифрові інструменти взаємодії з громадянами, а також про пошук балансу між безпековими потребами та дотриманням демократичних стандартів.

«Важливими елементами підвищення рівня суспільної довіри як до Верховної Ради, так і до кожного парламентаря, є зміцнення доброчесності у Верховній Раді, оновлення етичних стандартів поведінки та неухильне їх дотримання народними обранцями, адже вони традиційно мають суттєвий вплив на сприйняття Парламенту громадянами», – зауважила експертка ЦППР Ірина Шостак, яка презентувала розділ «Парламент» вищезазначеного комплексного дослідження.

Пані Ірина презентувала результати моніторингу ризиків та викликів, з якими зіштовхується Верховна Рада під час війни. Вона акцентувала на тому, що хоча доступ до частини інформації про діяльність ВРУ вже відновили, обмеження демократичних процедур усе ще залишаються суттєвими.

Експертка наголосила, що певні аспекти роботи Парламенту залишаються непублічними:

• Порядок денний пленарних засідань оприлюднюється постфактум.
• На сайті Парламенту досі бракує проєктів розкладу засідань, календарного плану сесії та оновленої інформації про керівництво.
• Незважаючи на те, що у травні 2024 року журналістам частково повернули доступ до будівлі Верховної Ради, їх пускають виключно до прес-центру. Кількість акредитованих представників медіа штучно занижена (близько 30 осіб).
• Попри відновлення прямих трансляцій засідань у вересні 2023 року та вихід з телемарафону «Єдині новини» у січні 2024 року, телеканал «Рада» досі транслює забагато стороннього контенту. Замість цього ресурс каналу має бути повністю сконцентрований на діяльності фракцій, груп і детальному роз’ясненні законопроєктів.

Однією з важливих проблем пані Ірина назвала відсутність особистого прийому громадян народними депутатами та апаратом ВРУ. Експертка зауважила, що особистий прийом припинили ще за часів ковідного карантину, потім почалася повномасштабна війна, і вже чотири роки цей зв’язок розірваний. Експерти рекомендують впровадити цифрові формати для комунікації громадян із депутатами.

На завершення Ірина Шостак озвучила тривожні соціологічні дані: станом на листопад 2025 року рівень недовіри до Верховної Ради серед населення досяг 76%.

Для виходу з цієї кризи експерти пропонують два паралельних шляхи:

1. Затвердити нову Комунікаційну та Інформаційну стратегії Парламенту (попередня стратегія 2017–2021 років допомогла швидко перевести Раду на електронний документообіг перед ковідом та війною).
2. Негайно оновити застарілі етичні стандарти та ухвалити доопрацьований законопроєкт щодо депутатської етики (№ 8327). Поведінка кожного окремого депутата та механізми самовідводу у випадках конфлікту інтересів мають напряму впливати на відновлення довіри до інституції.

У відповідь Голова Комітету ВРУ з питань Регламенту Сергій Кальченко та Голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин наголосили, що ключовим пріоритетом під час війни залишається безпековий фактор. Вони нагадали про ризики ракетних ударів та зазначили, що режим одного безперервного пленарного засідання та онлайн-робота комітетів (запроваджена ще за часів COVID-19) врятували дієздатність Парламенту.

Під час другої частини заходу зосередилися на питаннях роботи Парламенту після завершення воєнного стану. Серед ключових тем:  удосконалення законодавчої процедури, запровадження дієвих інструментів постзаконодавчого моніторингу, вдосконалення публічних консультацій, розвиток парламентської аналітичної інфраструктури, забезпечення політичного консенсусу (зокрема через врегулювання статусу та прав парламентської опозиції), а також роль парламенту в процесі європейської інтеграції України.

«Європейська інтеграція сьогодні є не лише стратегічним зовнішньополітичним курсом України, а й важливою передумовою довготривалого та стійкого миру. Саме тому Верховна Рада сьогодні має забезпечувати швидке ухвалення рішень в умовах війни та має бути готовою до безпрецедентного обсягу законодавчої роботи, пов’язаної з європейською інтеграцією, в повоєнний період. Для цього необхідно посилювати інституційну спроможність парламенту, удосконалювати законодавчі процедури та забезпечувати якість рішень, які ухвалюються», – переконаний Станіслав Івасик, співавтор дослідження у частині законодавчої процедури, головний експерт з питань євроінтеграції Проєкту ЄС «Право-Justice».

Експерт окреслив масштаби євроінтеграційного навантаження. Для виконання зобов’язань перед ЄС Верховній Раді необхідно ухвалити орієнтовно 590 законів за найближчі півтора року (до 2027 року). Експерт наголосив, що головним драйвером розробки таких ініціатив має бути Кабінет Міністрів, а євроінтеграційні законопроєкти не повинні ставати полем для політичних ігор та поправкового спаму.

Народна депутатка та заступниця Голови Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації Вікторія Подгорна поділилася результатами форсайт-досліджень щодо майбутнього українського парламентаризму. За її словами, у суспільстві є колосальний запит на радикальне оновлення влади. Очікується, що значну частину наступного скликання Верховної Ради становитимуть ветерани та волонтери, які будуть мати дуже чітке власне бачення як будуватиметься політика, яка має бути адженда для будівництва фракцій і взагалі політичних сил. Пані Вікторія переконана, що це будуть люди з дуже самостійною та жорсткою позицією, зокрема в питаннях захисту національних інтересів. На її думку, партії мають демократизуватись зсередини вже зараз, щоб бути готовими до роботи із подібними лідерами.

Також експерти закликали Верховну Раду поточного скликання встигнути ухвалити до завершення війни: нову редакцію Закону «Про політичні партії», Депутатський етичний кодекс та Закон про парламентську службу.

За результатами обговорення учасники наголосили на необхідності подальшого вдосконалення парламентських процедур і механізмів парламентського контролю, посилення відкритості та підзвітності Верховної Ради України, а також забезпечення відповідності майбутніх парламентських реформ принципам конституційної демократії, верховенства права та європейським стандартам.

«Ми високо цінуємо співпрацю з International IDEA, урядами Норвегії, Швеції та іншими партнерами, які допомагають Україні впроваджувати найкращі європейські практики парламентаризму та демократичного врядування. Ця підтримка є важливою інвестицією у стійкість української демократії та майбутнє членство України в Європейському Союзі», – наголосила Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ.

Підбиваючи підсумки, пані Юлія зазначила, що цей круглий стіл є частиною великого дослідження функціонування ключових демократичних інституцій України після завершення воєнного стану. Наступний етап роботи експертів буде присвячений аналізу викликів для місцевого самоврядування в повоєнний період. А напрацьовані під час заходу рекомендації будуть враховані під час доопрацювання комплексного дослідження щодо забезпечення функціонування демократичних інституцій України після війни.

Захід організовано Центром політико-правових реформ в межах проєкту U-VOTE, що підтримується Норвегією та реалізується Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (International IDEA). Захід відбувся у межах підготовки комплексного дослідження щодо функціонування демократичних інституцій України у повоєнний період.

Відеозапис заходу:

Чи була ця стаття корисна?