Відбувся круглий стіл «Публічна влада на регіональному рівні: європейський досвід та перспективи для України»

6 лютого ЦППР провів круглий стіл «Публічна влада на регіональному рівні: європейський досвід та перспективи для України». Захід був присвячений обговоренню специфіки функціонування регіональної влади в ЄС та визначенню перспектив і напрямів реформування цього рівня публічної влади в Україні.

«Регіональне самоврядування в Україні не функціонує як окремий елемент публічної влади. Відповідно до Конституції, в Україні обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад, а не інтереси окремої регіональної спільноти, хоча й обираються на прямих загальних виборах. Крім того, найважливіші рішення обласних рад виконують не їхні виконавчі органи, а в межах делегованих повноважень, органи державної виконавчої влади – ОДА. Це не зовсім відповідає європейському досвіду, де в унітарних державах на регіональному рівні функціонують представницькі та виконавчі органи, які вирішують питання, що виходять за межі локального рівня, але не потребують вирішення державою», – зазначив Олександр Бовш, експерт напряму «Місцеве самоврядування та децентралізація» ЦППР.

Пан Олександр пояснив, що сучасний європейський стандарт регіонального самоврядування формують Рамкові рекомендації Ради Європи щодо регіональної демократії. Відповідно, регіональне самоврядування означає юридичну компетенцію та спроможність регіональної спільноти у межах Конституції та закону регулювати та керувати частиною публічних справ під свою відповідальність в інтересах регіонального населення згідно з принципом субсидіарності.

Під час заходу експерт презентував аналітичну записку «Регіональне самоврядування в країнах-членах ЄС». Під час презентації розповів про особливості здійснення публічної влади на регіональному рівні в державах ЄС. На основі цієї роботи було підготовлено проєкт концепції реформування регіонального рівня публічної влади в Україні, який змальовує ключові виклики та потреби для створення належної системи управління на регіональному рівні.

«Євроінтеграція є однією з причин реформування публічної влади на регіональному рівні. Нам необхідно, з одного боку, створити модель ефективної реалізації державної регіональної політики, а з іншого – забезпечити регіональне самоврядування, спроможне виробляти власну регіональну політику в межах, визначених законодавством, та активно співпрацювати з державою у реалізації державних регіональних рішень», – підкреслив Голова правління ЦППР Ігор Коліушко.

Інші причини, які виокремив пан Ігор, пов’язані з недостатнім представництвом та нечітким розмежуванням повноважень. Наразі в областях налічується від 60 до 90 муніципалітетів, тому  жодна виборча система не може забезпечити представництво всіх громад в обласній раді. Крім того, міжнародний досвід показує, що місцеве та регіональне самоврядування повинні бути чітко розмежовані: місцеве – на базовому та, в деяких випадках, на районному рівнях, а регіональне, власне, на рівні регіонів.

Ігор Коліушко окреслив конкретні пропозиції щодо організації регіональної влади в Україні:

· встановити області, як адміністративно-територіальні одиниці регіонального рівня, які повинні відповідати рівню NUTS 2 у спільній статистичній класифікації територіальних одиниць ЄС;

· запровадити регіональне самоврядування без надання регіональній спільноті статусу юридичної особи публічного права;

· визначити обласну раду як представницький орган, при якій необхідно створити виконавчий орган – обласну управу;

· визначити компетенцію регіонального самоврядування, до якої мають належати формування та реалізацію власної регіональної політики в межах відповідного регіону, сприяння економічному розвитку регіону, розвиток транспортної інфраструктури регіонального значення, захист природного середовища, розвиток середньої спеціалізованої та професійної освіти, розвиток культури, спорту, туризму, збереження та популяризація спадщини та етнокультурних особливостей регіону, забезпечення невідкладної медичної допомоги, управління та розвиток лікувальних закладів регіонального рівня, соціальний захист окремих категорій громадян;

· базу та ставки загальнодержавних податків, які отримуватимуть регіони, має затверджувати центральна влада;

· забезпечити державний нагляд за діяльністю органів регіонального самоврядування, який доцільно здійснювати через інститут префектів на макрорегіональному рівні, що буде функціонувати над регіональним рівнем;

· надати регіональним спільнотам інструменти впливу на ухвалення державою рішень, що стосується їх безпосередньо, а також належним чином координувати свої дії з державою щодо реалізації державної регіональної політики тощо.

Після представлення спікерами своїх напрацювань обговорення продовжилося у форматі жвавої дискусії, до якої активно долучилися учасники заходу. У центрі уваги були практичні аспекти впровадження запропонованої моделі регіонального самоврядування, можливі інституційні ризики, а також узгодження національних підходів із європейськими стандартами публічного врядування. Учасники обмінялися думками стосовно запропонованих рішень і власним баченням подальших кроків реформування регіонального рівня публічної влади в Україні.

До прикладу, Олена Бориславська, докторка юридичних наук, професорка, завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету ім. Івана Франка наголосила, що на її думку, метою реформи має бути створення ефективної системи організації публічної влади з урахуванням всього комплексу особливостей нашої країни, зокрема жахливих наслідків війни, історичних особливостей та нашу схильність до самоврядування в громадах. Також пані Олена відзначила,  що використовуючи документи Ради Європи та акти Європейського Союзу, важливо розуміти їхнє різне призначення й відповідним чином застосовувати їх –  як певний орієнтир у деяких, але не в усіх випадках.

Василь Куйбіда, доктор наук з державного управління, професор, експерт Центру політико-правових реформ, підтвердив, що євроінтеграція спонукає Україну суттєво підвищувати якість державного врядування. За його словами, навіть у разі вступу до Європейського Союзу без глибинних реформ Україна ризикує залишитися лише сировинним придатком. Тому необхідно вже зараз шукати механізми, які зроблять державу конкурентоспроможною в новому середовищі – передусім  через модернізацію системи управління. Пан Василь наголосив, що зараз обласні ради фактично не представляють спільні інтереси громад, оскільки відсутні дієві механізми їх виявлення та узгодження: міські, районні й обласні ради працюють відокремлено, без належної координації між собою.

Анатолій Заєць, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету «Києво-Могилянська академія», переконаний, що після війни Україна має перейти до широкої демократизації публічної влади, ключовим елементом якої є розвиток регіонального самоврядування. Водночас пан Анатолій конкретизував, що на цьому етапі варто уникати формування на регіональному рівні ознак політико-територіального утворення, натомість акцент потрібно робити саме на суб’єкті регіонального самоврядування. На його думку, ефективне функціонування регіонального самоврядування неможливе без реорганізації виконавчої влади та запровадження інституту префектур замість державних адміністрацій.

Андрій Крупник, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики Одеської політехніки, директор Одеського інституту соціальних технологій, зазначив, що будь-яка конфігурація демократичної держави починається з громадянського суспільства та з реальної можливості людей впливати на свою долю. Пан Андрій порекомендував не забувати про солідарну демократизацію цього процесу, коли влада створює необхідні передумови, а люди стають суб’єктами. На його переконання, надзвичайно важливо зрозуміти, які інтереси на кожному рівні і за можливості виявити, представити та узгодити їх. Тому необхідно обдумати запобіжники сепаратизму в умовах розширення повноважень регіонів.  Окремо він звернув увагу на потребу розвитку міжрегіонального співробітництва, адже нині області між собою майже не співпрацюють.

Антон Чиркін, кандидат юридичних наук, доцент, експерт Центру політико-правових реформ, запропонував встановити окремі вимоги для голови управи виконавчого самоврядного органу обласної ради. Пан Антон навів приклад англосаксонської системи права, для якої характерна модель муніципального управління «рада-менеджер». На його думку, доцільно було б обирати менеджера-господарника – професіонала управлінської справи з відповідним досвідом, навичками та здібностями. Також експерт вважає за потрібне опрацювати питання підзвітності ради перед громадою, що водночас порушує питання підзвітності депутатів щодо результатів та наслідків ефективності їх роботи перед виборцями.

Круглий стіл став майданчиком для обговорення ключових питань реформування регіональної влади в Україні. До участі у заході долучилися представники профільного комітету Верховної Ради, Міністерства розвитку громад і територій, Української асоціації районних та обласних рад, а також науковці та експерти.

Захід організовано Центром політико-правових реформ у рамках проєкту «Підтримка органів влади України у реформуванні місцевого самоврядування і територіальної організації влади в контексті європейської інтеграції України та моніторинг виконання завдань у цій сфері», що реалізується ЦППР за підтримки Програми «U-LEAD з Європою / U-LEAD with Europe», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Данією, Францією, Австрією, Польщею та Словенією.

Чи була ця стаття корисна?