Відбувся круглий стіл «Громада як юридична особа публічного права: досвід, перспективи впровадження та очікувані результати»

15 грудня Центр політико-правових реформ провів круглий стіл «Громада як юридична особа публічного права: досвід, перспективи впровадження та очікувані результати», який було присвячено аналізу європейських підходів і напрацюванню рішень щодо законодавчого закріплення статусу громади як юридичної особи публічного права, а також обговоренню очікуваних результатів для реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Захід став черговим етапом послідовної роботи Центру над цією тематикою в контексті європейської інтеграції України та впровадження європейських стандартів місцевого самоврядування, зокрема принципів автономії, субсидіарності та багаторівневого врядування.

«Минулого року ми підготували проєкт закону “Про самоврядування громади” на основі концепції “Громада – юридична особа”, який можна було б ухвалювати відповідно до чинної Конституції. Втім, з огляду на поточну ситуацію, у якій влада немає можливості зосередитися на цій реформі та ухвалювати закон уже зараз, наступного року ми плануємо працювати над Муніципальним кодексом, який може стати основою для майбутніх змін після конституційної реформи», — зазначив Ігор Коліушко, Голова правління Центру політико-правових реформ, розповідаючи про загальну рамку роботи ЦППР в контексті публічно-правової автономії громади.

У своєму виступі пан Ігор окреслив бачення подальших кроків у реформуванні місцевого самоврядування з урахуванням чинних правових умов та перспектив майбутніх інституційних змін. Він наголосив на важливості підготовки законодавчих рішень, які мають закласти основу для системного оновлення муніципального законодавства. У цьому контексті важливою є синергія експертного середовища та органів державної влади, зокрема профільного міністерства.

«У нас немає зворотного шляху і не варто чекати кращих часів. Ми чітко визначили напрямок – рух до Європейського Союзу. Це передбачає впровадження у сфері місцевого самоврядування України найкращих практик, які добре працюють у ЄС. Йдеться, зокрема, про відповідальність, розуміння свого місця, певну автономію та, власне, про майбутнє нашої країни», — підкреслив Олексій Рябикін, заступник Міністра розвитку громад і територій України.

Пан Олексій повідомив, що питання надання громаді статусу юридичної особи є одним із пріоритетів роботи Міністерства у частині доброго демократичного та багаторівневого врядування, що передбачає поступове формування законодавчої бази для його реалізації. Він також запевнив, що Міністерство виступатиме платформою для організації обговорень та координації, щоб управлінські рішення були максимально зваженими та ефективними.

«Питання непросте: в реаліях країн Європи муніципалітет – це поєднання під однією назвою трьох складових – жителі, територія юрисдикції та орган управління. В українських реаліях жителі – це територіальна громада, територія юрисдикції – це територія територіальної громади, а орган управління – місцева рада та її виконавчі органи. Сьогодні законодавством передбачено множинність юридичних осіб на місцевому рівні, проте є головний орган, який представляє інтереси територіальної громади та має повноту повноважень приймати рішення щодо забезпечення життєдіяльності територіальної громади, зокрема утворювати інші юридичні особи – і це рада. Проте єдиного формату за європейським зразком немає. Ми потребуємо чіткості і зрозумілості, щоб, увійшовши до європейської сім’ї народів, до якої належимо і по праву, і по місцю, і по світогляду, ми відповідали всім необхідним стандартам і були зрозумілими. Така робота над логічним і послідовним переходом дійсно потрібна, і ми її всіляко підтримуємо та активно втілюємо», — підмітив Микола Рубчак, виконувач обов’язків директора Департаменту багаторівневого врядування Міністерства розвитку громад і територій.

Пан Микола зауважив, що подальший розвиток місцевого самоврядування потребує чітких правил і злагодженої роботи всіх сторін, щоб громади могли повною мірою реалізувати свій потенціал у рамках європейських стандартів. Він наголосив, що така системна і свідома робота є запорукою прозорості, відповідальності та ефективності у публічному управлінні.

«Оцінюючи поступ України на шляху реформ у сфері місцевого самоврядування, варто відзначити, що влада здійснює певні кроки для реалізації завдань у цій сфері з метою приведення її у відповідність до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. Водночас залишається чимало недоліків, серед яких найголовнішим є відсутність належної публічно-правової автономії громад. Саме цій меті слугуватиме надання громадам статусу юридичної особи публічного права», — зазначив Анатолій Заєць, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Пан Анатолій пояснив, що відсутність належної публічно-правової автономії громад має низку суттєвих наслідків. Насамперед це призводить до невпорядкованості комунальної власності та бюджетних відносин. Крім того, серйозними викликами залишаються слабке фінансове забезпечення повноважень громад, недостатні правові гарантії місцевого самоврядування, у тому числі судові, а також збереження елементів адміністративно-командного стилю управління.

Для подолання цих проблем Центр політико-правових реформ підготував конкретні пропозиції щодо змін до чинного законодавства, які передбачають ухвалення Закону про самоврядування громади або Муніципального кодексу. Реалізація зазначених змін потребує оновлення галузевого законодавства, зокрема Цивільного та Цивільно-процесуального кодексів, Кодексу з процедур банкрутства, а також Бюджетного та Податкового кодексів.

«Надання громадам статусу юридичних осіб є ключовою віхою для завершення реформи децентралізації та закріплення європейських стандартів врядування», —підмітив необхідність публічно-правової автономії громад і Зьорен Гербст, керівник відділу підтримки багаторівневого врядування «U-LEAD з Європою».

Пан Зьорен підкреслив, що такий підхід забезпечує вищу правову визначеність, чіткий розподіл повноважень, підвищення ефективності управління, зниження корупційних ризиків, сильнішу орієнтацію на місцеві пріоритети та меншу залежність від конкретних посадових осіб. На думку Зьорена Гербста, це також є значним кроком до подолання рудиментів радянської системи управління та повернення до європейських правових традицій України, що сягають часів поширення магдебурзького права.

До обговорення долучилась також Олена Шуляк, народна депутатка України та голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Пані Олена звернула увагу на важливість правового визначення статусу громади, оскільки це становить основу для ефективної місцевої автономії та успішної європейської інтеграції України.

«Сильна громада формується не лише через повноваження, а передусім через чіткий правовий статус, прозорі правила управління ресурсами та можливість діяти як повноцінний суб’єкт публічної влади. Ці питання й надалі залишаються ключовими для розвитку місцевого самоврядування та нашого євроінтеграційного курсу», —зазначила Олена Шуляк.

В обговоренні взяли участь народні депутати України, представники урядових інституцій, судді Конституційного Суду України, представники асоціацій органів місцевого самоврядування, експерти та науковці.

Захід організовано Центром політико-правових реформ у рамках проєкту «Підтримка органів влади України у реформуванні місцевого самоврядування і територіальної організації влади в контексті європейської інтеграції України та моніторинг виконання завдань у цій сфері», що реалізується ЦППР за підтримки Програми «U-LEAD з Європою / U-LEAD with Europe», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Данією, Францією, Австрією, Польщею та Словенією.

Чи була ця стаття корисна?