Експерти ЦППР взяли участь у робочому візиті до Албанії з вивчення досвіду судової реформи та європейської інтеграції

14-19 липня 2025 року відбувся офіційний візит української делегації до Албанії. У складі делегації взяли участь експерти Центру політико-правових реформ: координаторка напряму «Європейська інтеграція» Вікторія Мельник та координатор напряму «Судівництво» Роман Смалюк.

Візит української делегації до Албанії був організований з метою глибшого ознайомлення з досвідом впровадження судової реформи та просування на шляху до європейської інтеграції. Протягом візиту учасники мали можливість зустрітися з низкою ключових албанських посадовців, безпосередньо залучених до розробки та реалізації реформ. Зокрема, делегація провела зустрічі з посадовцями та представниками неурядового сектору, аналітичних центрів та міжнародних організацій, які супроводжували реформу в Албанії. Такий формат дозволив українським учасникам побачити процес реформ не лише “згори”, але й крізь призму громадського та міжнародного моніторингу, що є надзвичайно важливим для формування цілісного бачення системних трансформацій у сфері правосуддя.

Під час експертних дискусій у Тирані особливу увагу було приділено албанському досвіду впровадження судової реформи — як із позиції її структури та логіки впровадження, так і з точки зору її впливу на доступ до правосуддя. Албанська судова реформа, розпочата у 2016 році одночасно з українською, продемонструвала як позитивні результати, так і серйозні виклики. Реформа базувалася на комплексному підході: спочатку була створена спеціальна парламентська комісії, яка проаналізувала поточний стан у системі правосуддя, і за результатами якого була розроблена стратегія реформи правосуддя та прийняті необхідні конституційні й законодавчі зміни.

Центральним елементом реформи стала процедура “vetting” – перевірка всіх суддів, прокурорів та інших службовців системи правосуддя спеціально створеною кваліфікаційною комісією. Процес здійснювався під міжнародним моніторингом через Міжнародну моніторингову місію, діяльність якої підтримували ЄС та США.

Результати виявилися радикальними: підтвердили відповідність займаним посадам лише 44 % службовців, зокрема, було звільнено (або самостійно звільнилися) 207 з 400 суддів. Однак це призвело до серйозних негативних наслідків: кадрового голоду (заповнено лише 67 % суддівських посад) та п’ятикратного збільшення тривалості розгляду справ, що в результаті зумовило необхідність укрупнення мережі місцевих та апеляційних судів.

Під час зустрічей в Тирані експерти Центру політико-правових реформ переконалися у важливості обміну досвідом між країнами-кандидатами на вступ до ЄС. Роман Смалюк наголосив на критичній необхідності системного й стратегічного підходу до реформування правосуддя в Україні: «Албанська реформа демонструє, що навіть ретельно продумані зміни можуть мати непрогнозовані наслідки, якщо не враховано всі ризики. Реформа має бути не просто набором дій, а цілісною стратегічною рамкою, створеною інклюзивно, з широким залученням усіх стейкхолдерів і постійним моніторингом за ходом її реалізації. Комплексність і системність – критичні умови успішності змін. При цьому, важливо пам’ятати, що судова реформа – це не самоціль. Ключова її мета – покращити доступ до правосуддя для громадян і бізнесу та забезпечити розгляд судових справ незалежним, безстороннім та професійним судом. Важливо ніколи не втрачати з поля зору цю мету».

Вікторія Мельник підкреслила важливість посилення співпраці між державами-кандидатами на вступ до ЄС: «Співпраця між країнами-кандидатами на членство в ЄС має не лише прикладне значення в контексті обміну досвідом та кращими практиками. Вона також є важливим інструментом формування спільного підходу до євроінтеграційних процесів та консолідації зусиль у відносинах з Європейським Союзом. За умови схожості викликів та завдань, які стоять перед нашими країнами, важливо виробляти спільне бачення та єдиний наратив, що дозволить ефективніше адвокатувати наші позиції на рівні європейських інституцій».

На її переконання, країни-кандидати мають виступати не лише реципієнтами політик ЄС, але й бути повноцінними учасниками їх формування: «Україна, як і інші держави-кандидати, вже на етапі підготовки до членства виконує значний обсяг реформ. Відтак, важливо, щоб наші країни були залучені до процесу формування політик, які мають на нас безпосередній вплив. Такий підхід забезпечить не лише ефективність реформ, а й підвищить рівень залучення та суб’єктності країн-кандидатів у європейському процесі». 

Окрему увагу експертка звернула на необхідність створення сталої платформи для координації між державами-кандидатами: «На сьогодні відчутно бракує єдиної платформи, яка б забезпечувала системну взаємодію між країнами-кандидатами. У багатьох випадках співпраця носить епізодичний характер, що знижує її ефективність. Враховуючи темпи змін і складність процесів, надзвичайно важливо створити механізм, який дозволив би координувати зусилля, об’єднувати ресурси та спільно реагувати на виклики. У цьому контексті також набуває значення міжрегіональна співпраця, зокрема між країнами-кандидатами з Балканського регіону та Східного партнерства».

За результатами візиту української делегації до Албанії сторони досягли домовленостей щодо налагодження системної співпраці між експертними спільнотами обох країн. У пріоритеті – підготовка спільних порівняльних аналітичних досліджень щодо досвіду впровадження судових реформ, з особливим акцентом на механізми очищення системи правосуддя, інституційне забезпечення незалежності судової влади та забезпечення доступу до правосуддя. Окрему увагу планується приділити обміну практиками у сфері реформи публічної адміністрації, а також дослідженню підходів до адаптації міжнародних стандартів до національного правового контексту. Така співпраця має на меті не лише обмін знаннями, але й формування стійких партнерств між країнами-кандидатами на вступ до Європейського Союзу.

Чи була ця стаття корисна?