Фінансова спроможність громад у 2024 році у розрізі областей

Яніна Казюк, Віктор Венцель

Експерти продовжують аналізувати фінансову спроможність територіальних громад за підсумками 2024 року, детально оцінюючи ключові індикатори у розрізі кожної області.

Для виконання покладених повноважень органи місцевого самоврядування повинні володіти не лише нематеріальними активами, а й достатнім розвитком ключових потенціалів: економічного, трудового, інфраструктурного та природно-ресурсного. Саме наявність такої ресурсної бази є передумовою якісного та своєчасного виконання як власних, так і делегованих державою функцій.

У зв’язку з цим особливої актуальності набуває розробка системи індикаторів, які дозволяють оцінити рівень спроможності органів місцевого самоврядування, а також їхній моніторинг для подальшого аналізу динаміки та ефективності управління.

Нагадаємо, що оцінювання фінансової спроможності територіальних громад було здійснено виходячи із раніше розробленою методикою (із використанням адаптованої моделі 10-бального тесту Кена Брауна) та за результатами звітних бюджетних показників 2024 року у розрізі 11 показників, а саме:

1. Доходи загального фонду з розрахунку на 1 мешканця;
2. Видатки загального фонду з розрахунку на 1 мешканця;
3. Видатки на утримання апарату управління з розрахунку на 1 мешканця;
4. Капітальні видатки з розрахунку на 1 мешканця;
5. Рівень дотаційності бюджетів;
6. Співвідношення видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами громади;
7. Питома вага заробітної плати у видатках загального фонду бюджету громади;
8. Питома вага капітальних видатків у загальному обсязі видатків;
9. Видатки на культуру та фізичну культуру і спорт з розрахунку 1 мешканця;
10. Питома вага трансфертів у дохідній частині бюджету;
11. Питома вага місцевих податків і зборів у дохідній частині загального фонду бюджету.

Узагальнені результати оцінювання фінансової спроможності територіальних громад виглядають так:

* До розрахунку не включено 107 територіальних громад тимчасово окупованих територій (які, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», було виключено із загального розрахунку базової та реверсної дотацій).

Як зазначалося раніше, за результатами оцінювання фінансової спроможності 456 територіальних громад включено до категорії високого рівня спроможності (34,3% від кількості громад, по яких здійснювалося оцінювання). Найбільша кількість громад із високим рівнем спроможності у Київській області – 58, у Дніпропетровській – 46, Полтавській – 42. Оптимальний рівень репрезентують 284 територіальні громади (21,3%), з яких найбільша кількість у Одеській області – 26, Дніпропетровській області – 24, Вінницькій – 22 територіальні громади. До задовільного рівня віднесено 242 територіальні громади (18,2%), у тому числі: в Житомирській області – 24, Одеській – 23, Хмельницькій – 17. До категорії з низьким рівнем належить 218 територіальних громад (16,4%), серед яких у Івано-Франківській області – 23, Чернівецькій – 17, Закарпатській – 16. До категорії з критичним рівнем фінансової спроможності віднесено 131 тергромаду (9,8%), з яких у Закарпатській та Чернівецький областях – по 24 громади у кожній, у Рівненській – 19, Івано-Франківській – 17.

Слід зазначити, що поряд з прифронтовими територіями, де інтенсивність ведення бойових дій є великою, залишається значна кількість проблемних територіальних громад, у частині рівня фінансової спроможності, у Закарпатській (24 громад), Івано-Франківській (17), Рівненській (19), Чернівецькій (24) областях (дані у розрізі областей див. нижче).

Узагальнені показники оцінки фінансової спроможності територіальних громад України за 2024 рік, кількість громад

Під час розгляду та аналізу показників слід зважати на особливості функціонування територіальних громад у прифронтових регіонах та тих, території яких перебувають під тимчасовою окупацією. Ці чинники зумовлюють суттєві відхилення показників таких громад стосовно середніх величин.

Згідно з проведеним дослідженням, середній рівень доходів загального фонду (без урахування трансфертів) на 1 мешканця серед 1331 аналізованої територіальної громади у 2024 році склав 8 182,8 грн.

Ключове:

• 523 громади (39,3% від загальної кількості) демонструють показники вище середнього рівня.
• Максимальні значення зафіксовано в громадах Київської області: Пристоличній, Борщагівській та Козинській.
• Мінімальні показники спостерігаються в громадах Луганської області, що обумовлено тривалими бойовими діями та дестабілізацією регіону.

Доходи загального фонду (без урахування трансфертів) з розрахунку на 1 мешканця, грн
(екстремальні та середнє значення)

Середній рівень видатків загального фонду на 1 мешканця серед аналізованих територіальних громад у 2024 році склав 11 652,3 грн.

Розподіл за рівнем видатків:

• 526 громад (39,5% від загальної кількості) мали показники вище середнього рівня
• Решта 60,5% громад – нижче середнього

Регіональні особливості:

• Найвищі показники: громади Київської області (Пристолична, Борщагівська, Козинська)
• Найнижчі показники: громади Луганської та Донецької областей

Співвідношення доходів та видатків:

• Середній рівень видатків (11 652,3 грн) перевищує середній рівень доходів (8 182,8 грн) на 42,4%
• Найбільші диспропорції спостерігаються в тих самих регіонах, що й за доходами

Видатки загального фонду з розрахунку на 1 мешканця, грн
(екстремальні та середнє значення)

Середній обсяг видатків на утримання апарату управління на 1 мешканця склав 2024,6 грн/1 особу (у 517 громадах перевищено дану величину), капітальні видатки на 1 мешканця в середньому по громадах склали 2075,8 грн/1 особу (у 381 громаді перевищено дану величину).  

Видатки на утримання апарату управління з розрахунку на 1 мешканця, грн
(екстремальні та середнє значення)

Капітальні видатки із розрахунку на 1 мешканця, грн
(екстремальні та середнє значення)

Середній обсяг видатків по громадах на галузі культури та фізичної культури і спорту у розрахунку на 1 мешканця склав 528,0 грн/1 особу (у 587 громадах перевищено дану величину). Даний комбінований показник характеризує фінансовий потенціал громади та її здатність забезпечувати достатній рівень фінансування видатків на утримання установ та закладів сфери культури та сфери фізичної культури і спорту, реалізацію програм і заходів на території громади. Наявність вказаних видаткових статей засвідчує комплексний соціальний розвиток громади (крім освіти, медицини, соціального захисту), можливість та управлінське рішення щодо надання жителям послуг, які охоплюють широкі верстви населення, зокрема інтереси молоді.

Видатки на галузі культури та фізичної культури і спорту з розрахунку на 1 мешканця, грн
(екстремальні та середнє значення)

Необхідно зазначити, що проведеним аналізом встановлено, що із загальної кількості територіальних громад (1331), 265 громад або 20% протягом 2024 року взагалі не здійснювали видатки в галузі фізичної культури і спорту, ще 209 громад спрямували на цю мету менше 100 грн у розрахунку на одного жителя, що, серед інших об’єктивних причин, може свідчити про недостатню увагу, яка приділяється спортивній галузі.

Узагальнені дані показників, що характеризують фінансову спроможність територіальних громад  (2024 рік)

Аналіз узагальнених фінансових показників свідчить про суттєву диференціацію у ресурсному забезпеченні серед територіальних громад та значного впливу повномасштабної війни на їх фінансову спроможність. Наприклад, серед громад найвищий та найнижчий показники доходів на 1 мешканця відрізняється майже у 250 разів, видатки – у 20 разів. Також проведений аналіз свідчить, що в окремих громадах частка видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери є надто високою, іноді понад 80% чи 90% від усіх видатків. Це, відповідно, звужує їхні можливості для фінансування інших, у тому числі капітальних видатків. Слід звернути увагу, що зважаючи на бойові дії, і у зв’язку з цим неможливістю проведення економічної діяльності та належного наповнення дохідної частини місцевих бюджетів, у деяких прифронтових територіальних громадах обсяг видатків на управлінський апарат перевищує обсяги власних доходів. В окремих територіальних громадах великий обсяг видатків на управлінські витрати зумовлений їх невеликим розміром та малою чисельністю.

Хоча ніде в світі, у тому числі й на теренах країн Європи, не існує однаково фінансово спроможних територіальних громад, існують більш та менш спроможні громади, однак, багато в чому рівень фінансової спроможності територіальної громади залежить від місцевої влади.

Оцінка рівня фінансової спроможності територіальних громад дає змогу керівництву громади здійснити базовий аналіз та детальний розгляд кожного з показників, порівняти та на цій основі сформулювати висновки щодо необхідності коригування бюджетної політики громади й прийняття відповідних управлінських рішень.

За результатами проведеного аналізу фінансових показників експерти підсумували, що в умовах воєнного стану місцеве самоврядування в Україні зіткнулося з новими викликами. Збільшуєтьсяміжтериторіальна диференціація в ресурсних можливостях територіальних громад (зумовлено повномасштабною війною), що впливає на подальший потенціал розвитку територіальних громад. Зростання диференціації спроможностей потенційно призведе до неможливості територіальних громад надавати якісні та в повному обсязі публічні послуги жителям своїх громад, а також до надання публічних послуг різної якості (кількості) у межах держави, що не відповідає базовим принципам реформи децентралізації (реформи місцевого самоврядування), а саме прагнення до забезпечення громадянам різних регіонів та громад доступу до публічних послуг приблизно однакової якості.

Також значні диспропорції між фіскальними можливостями адміністративно-територіальних одиниць, зростання асиметрії у рівнях розвитку регіонів та територій не відповідає політиці згуртованості ЄС.

Тому усунення та подолання цих проблем потребує подальшого удосконалення підходів до формування державної регіональної, бюджетно-податкової, галузевих політик та політики відновлення регіонів і територій стосовно розроблення та реалізації механізмів підтримки територіальних громад з урахуванням функціональних типів територій, насамперед тих, які знаходяться у прифронтових зонах та на територіях яких ведуться активні бойові дії.

Експерти вважають, що наведений аналіз показників щодо фінансової спроможності територіальних громад може бути основою для:

• оцінювання ефективності функціонування територіальних громад та аналізу їхньої спроможності забезпечувати виконання наданих їм повноважень;
• оцінювання управлінських рішень, прийнятих місцевими органами влади (у межах області);
• формування державної політики щодо функціонування місцевого самоврядування (внесення змін щодо обсягу повноважень та джерел фінансування);
• формування державної регіональної, бюджетно-податкової та галузевих політик, зокрема, з урахуванням особливостей функціональних типів територій.

Одночасно з цим, експерти наголошують, що з метою комплексного оцінювання потенціалу територіальних громад, поряд із фінансовими показниками необхідно здійснювати оцінювання показників, що характеризують основні демографічні, фінансово-економічні та інфраструктурні параметри, які визначають функціонування та розвиток відповідної територіальної громади.

Детальна інформація у розрізі областей та територіальних громад наведена нижче (дані репрезентують показники оцінювання фінансової спроможності територіальних громад, яка була проведена в цілому по Україні, з групуванням у розрізі областей).

• Вінницька
• Волинська
• Дніпропетровська
• Донецька*
• Житомирська
• Закарпатська
• Запорізька*
• Івано-Франківська
• Київська
• Кіровоградська
• Луганська*
• Львівська
• Миколаївська
• Одеська
• Полтавська
• Рівненська
• Сумська
• Тернопільська
• Харківська
• Херсонська*
• Хмельницька
• Черкаська
• Чернівецька
• Чернігівська

При використанні матеріалів даної публікації обов’язковим є посилання на джерело та авторів статті.

Автори:
Яніна Казюк, доктор наук з державного управління, професор,
експерт з публічних фінансів та місцевого самоврядування Центру політико-правових реформ
Віктор Венцель, доктор наук з державного управління,
директор Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації

Джерело: портал «Децентралізація»