Що вас цікавить?

100 днів нової влади оцінка Центру політико-правових реформ

24.05.2005
Судівництво /
Судова реформа

Стан реформування судової системи

У Програмі діяльності Кабінету Міністрів України “Назустріч людям” питанням розвитку правосуддя присвячена окрема глава – “Судова реформа” (розділ “Справедливість”). В ній проголошується, що “Уряд докладе всіх зусиль для того, щоб сприяти прискоренню побудови в Україні нової системи судочинства”. Для досягнення цього передбачається цілий комплекс завдань. Деякі з них, наприклад, забезпечення належного фінансування судової влади, запровадження надання безоплатної правової допомоги людям з низьким рівнем достатку, обмеження адміністративних повноважень голови суду, питання доцільності існування військових судів, можна було виконати найближчим часом шляхом внесення додаткових змін до Державного бюджету, підготовки і внесення на розгляд Верховної Ради України відповідних законопроектів, ухвалення урядових рішень.


Збільшення фінансування судів

Дії влади. Уряд ініціював прийняття нової редакції Закону України “Про Державний бюджет України 2005 року”. Нею зокрема передбачені дещо більші, ніж раніше, видатки на судову систему.

Оцінка. Загалом збільшення видатків є незначним, за винятком бюджету місцевих загальних судів, який збільшено на третину.

Недостатність законопроектної роботи

Дії влади. Програма діяльності Кабінету Міністрів визнає, що судова реформа здійснювалася повільно та непослідовно внаслідок того, що не була розроблена її концепція і не визначені системні підходи. Необхідність схвалення Концепції розвитку правосуддя констатувалася і в рекомендаціях парламентських слухань, що відбулися 16 березня 2005р.

Оцінка. На жаль, жодних заходів з підготовки і схвалення Концепції розвитку правосуддя новим Урядом не вжито, протягом першого кварталу 2005р. Урядом не внесено на розгляд Парламенту жодного законопроекту з реалізації заходів у галузі правосуддя. Певна робота з підготовки відповідних законопроектів ведеться Міністерством юстиції.

Гальмування запровадження адміністративного судочинства

Дії влади. Перші і дуже важливі кроки щодо створення системи адміністративних судів вжиті ще попереднім Президентом України незадовго до припинення його повноважень. Указ Президента України Л.Кучми від 16 листопада 2004р. передбачив утворення з 1 січня 2005р. 27 місцевих (окружних) та семи апеляційних адміністративних судів, а Указом від 22 грудня 2004р. призначено голову Вищого адміністративного суду України. Важливим результатом у напрямі оновлення процесуального законодавства стало прийняття 17 березня 2005р. Кодексу адміністративного судочинства. Уряд в особі Міністерства юстиції взяв активну участь у його супроводженні у парламенті. Однак 20 квітня Президент України несподівано наклав вето на Кодекс адміністративного судочинства і повернув його до Парламенту зі своїми пропозиціями.

Оцінка. Пропозиції Президента порушують вимоги Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Так, зокрема Президент запропонував позбавити фізичних і юридичних осіб права на оскарження незаконних нормативно-правових актів Президента України, Уряду України та Уряду Автономної Республіки Крим.

Зволікання з відмовою від військових судів

Дії влади. Програма діяльності Уряду декларує необхідність ініціювання публічного обговорення питання доцільності існування військових судів.

Оцінка. Таке обговорення ведеться вже давно – як у засобах масової інформації, так і на рівні найвищих державних органів. Попереднім Урядом був внесений законопроект про ліквідацію військових судів. Проте, новий Уряд разом з іншими урядовими законопроектами відкликав і його. Видається, що плани попереднього Уряду ліквідувати спеціальні військові суди сьогодні, на жаль, не мають належної підтримки.

Незабезпечення внутрішньої незалежності суддів

Дії влади. У програмі діяльності Уряду відзначається необхідність обмеження адміністративних повноважень голови суду, відмежування функції здійснення правосуддя від організаційного та матеріально-технічного забезпечення судового процесу.

Оцінка. Жодних кроків у цьому напрямі поки що немає. Більше того, за повідомленнями засобів масової інформації з посиланням на секретаря РНБО України, в березні 2005 р. Радою національної безпеки і оборони України прийняте рішення про необхідність ліквідації державної судової адміністрації чи підпорядкування її Верховному Суду України. Реалізація такого рішення на законодавчому рівні та втілення його у життя може сприяти ще більшому поєднанню функції правосуддя із забезпеченням судового процесу. Тому рішенням Ради національної безпеки і оборони України нівелюються позитиви відповідного положення програми діяльності Уряду.

Порушення незалежності суддів ззовні

Дії влади. Уряд у своїй програмі не звернув увагу на необхідність приведення окремих повноважень Президента України стосовно судової влади (зокрема, в частині призначення голів судів) у відповідність до Конституції України. З‘явилися тривожні прецеденти, коли новий Президент України виходить за межі своїх повноважень. Наприклад, Указом “Про деякі питання організації діяльності Ради національної безпеки і оборони України” від 8 лютого 2005р., всупереч Конституції і законам України, в обхід встановленої законом процедури добору суддів, секретареві Ради надане право відповідно до актів і письмових доручень Президента або на виконання рішень Ради подавати на розгляд Президентові пропозиції щодо кандидатур на посади суддів.

Оцінка. Якою мірою буде реалізована ідея приведення повноважень Президента України стосовно судової влади у відповідність до Конституції України, можна буде оцінювати після внесення Урядом законопроекту про зміни до Закону “Про судоустрій України”. Практика перевищення Президентом України своїх повноважень несе загрозу незалежності суддів і змушує бути їх лояльними до влади чи окремих її представників.

Недостатність кроків у покращенні доступу до правосуддя

Дії влади. Уряд у програмі своєї діяльності визнав необхідність запровадити надання безоплатної правової допомоги людям з низьким рівнем достатку.

Оцінка. Проект Закону України “Про правову допомогу” внесений на розгляд Парламенту народними депутатами. Інколи згадується і про наявність урядового законопроекту, але поки що до Парламенту він не надходив.

Збереження неконституційних повноважень прокуратури

Дії влади. Поза увагою Уряду залишилася необхідність приведення повноважень прокуратури у відповідність до Конституції України (зокрема, стосовно позбавлення прокуратури функцій загального нагляду та досудового слідства, передання функції досудового слідства спеціально створеному органу в системі органів виконавчої влади).

Що стосується ідеї передати функцію досудового слідства спеціально створеному органу в системі органів виконавчої влади, то Президентом України створена комісія для підготовки пропозицій стосовно утворення Національного бюро розслідувань. Саме Національне бюро розслідувань могло б перебрати у прокуратури функцію досудового слідства. Однак бачення майбутніх функцій такого органу членами цієї комісії не спрямоване на втілення цієї ідеї.

Оцінка. Збереження у прокуратури неконституційних повноважень свідчить про відсутність в Уряду бажання реформувати цей орган з тим, щоб його функції відповідали ролі прокуратури у демократичному суспільстві.

Підсумовуючи, можна відзначити, що Уряд на рівні програми своєї діяльності задекларував важливі кроки у сфері розвитку правосуддя. Однак більшість із цих кроків поки що не дістали реального вияву. Окремі дії Президента (зокрема, стосовно гальмування запровадження адміністративного судочинства) свідчать про відхід від проголошених ідей утвердження верховенства права.