preloader

Що вас цікавить?

Зміни до Закону про прокуратуру – неконституційний «загальний» нагляд тільки обмежується

02.10.2012
Кримінальна юстиція /
Органи кримінальної юстиції

18 вересня парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури». У цьому законі зроблена тільки спроба обмежити повноваження органів прокуратури щодо «нагляду за додержанням і застосуванням законів», що передбачене вже 15 років як тимчасове у п. 9 Перехідних положень Конституції України 


18 вересня 2012 року парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури» і надіслав його на підпис Президента України. У цьому законі зроблена тільки спроба обмежити повноваження органів прокуратури щодо «нагляду за додержанням і застосуванням законів», що передбачене вже 15 років як тимчасове у п. 9 Перехідних положень Конституції України.

Як зазначив експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, це повноваження було притаманне прокуратурі з радянських часів і не відповідає вимогам Ради Європи. Саме тому у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2012 році передбачена необхідність цілковитої відмови від функції загального нагляду (сторінка 151 послання).

Проте, на думку експерта, за нинішніх умов необхідно вітати і таку «несміливу» спробу обмежити загально-наглядове повноваження прокуратури.

Закон запроваджує принцип «додатковості» перевірок прокурорами на підставі заяв осіб. Виходячи з нього, прокуратура не має права розпочинати перевірку до того часу, поки рішення про її проведення / непроведення за заявою особи не ухвалив уповноважений інспекційний орган (частина 1 статті 21).

Також зменшено кількість актів реагування прокуратури: з 4 до 2 (подання, постанова). До того ж прийняття прокурором подання за наслідком перевірки не може зупиняти дію рішень приватних осіб (як було раніше). Це стало повноваженням суду.

Однак на цьому, як зауважив Олександр Банчук, позитиви закону закінчуються. 

Суттєвим його недоліком, за словами експерта, є продовження виконання повноважень прокурорами щодо: безперешкодного доступу до володінь приватних осіб, їх документів, матеріалів; отримання інформації, яка містить комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом, письмових і усних пояснень осіб (стаття 20).

Це здатне звести нанівець всі реформаторські положення нового КПК, який набере чинності 19 листопада 2012 року, – зазначив Олександр Банчук. – Адже прокурорам для отримання доказів у кримінальному провадженні не потрібно вступати у складні процедури отримання дозволу від слідчого судді, а достатньо буде розпочати перевірку і отримати всю необхідну інформацію від осіб на основі положень Закону про прокуратуру. Далі стане «справою техніки» завести ці матеріали перевірки у кримінальне провадження на підставі пункту 4 частини 2 статті 99 нового КПК і засуджувати осіб з порушенням конституційної презумпції невинуватості осіб”

Олександр Банчук вважає, що набрання чинності зазначеним законом не повинно стати причиною для відмови влади від підготовки нового Закону про прокуратуру.

Він нагадує, що у щорічному посланні Глави держави визначенні напрями реформи:

1) відмова від функції загального нагляду;

2) зосередження прокурорів виключно на сфері кримінальної юстиції;

3) прирівняння статусу прокурорів до статусу судді;

4) реалізація інших європейських стандартів діяльності органів обвинувачення.

Прес-служба Центру політико-правових реформ