Закритий конкурс: 18 кандидатів на одну посаду судді в Конституційному Суді

Конституційний Суд України за рік не прийняв жодного рішення.  В країні – криза конституційного правосуддя, та фактично немає конституційного провадження через те, що майже на рік затягнулося прийняття нової редакції закону "Про Конституційний Суд". Крім цього, серед суддів триває жорстке протистояння прихильників домайданної системи роботи і післяреволюційної, – про це під час круглого столу «Конкурс до Конституційного Суду України: чого очікувати» 1 листопада, організованого Інститутом Горшеніна, Реанімаційним пакетом реформ (РПР) та Центром політико-правових реформ (ЦППР), зазначила Юлія Кириченко, член Ради Реанімаційного 

пакету реформ та експерт з питань конституційного права ЦППР . Експерт продовжує: «Сьогодні у нас є 13 суддів із 18-ти. 5 вакантних посад. Конституційний Суд працює тільки в режимі пленарних засідань. Для прийняття будь-якого рішення необхідно 10 суддів. Сьогодні в суді відбувається епохальна боротьба між суддями, які були призначені до Революції гідності, і які, на жаль, виконували політичні замовлення (відповідна справа є в Генпрокуратурі); і тією частиною суддів – їх 5, – які були призначені після революції. У них є стрижень, вони можуть протистояти політичним інтересам, які завжди є до КС за будь-якої влади. Більшості, відтак, немає ні в кого», – розповідає Кириченко.

Також експерт акцентувала увагу на необхідності проведення відкритого та прозорого відбору кандидатів на посади суддів КС, для виведення Конституційного Суду з кризи. Також існує невідповідність процедури відбору Конституції України та зазначила основні вади. «Як відбуваються співбесіди з кандидатами в Конституційний Суд? Вони закриті, туди не можуть потрапити ЗМІ. Рада суддів тихенько надсилає кандидатам запрошення на співбесіду, і все. Що там має відбуватися, які питання – нічого невідомо. Онлайн-трансляцій чи повідомлень у ЗМІ – немає нічого», – додає вона.

Окрім виборів голови КС 2 листопада, до кінця року також мають призначити ще 5 суддів: одного суддю – З'їзд суддів, і по два – Парламент і Президент. "Від того, ким будуть ці судді, залежатимуть підсумкові рішення в Конституційному Суді. Або ми отримаємо більшість, яка буде штампувати, як і раніше, замовні політичні рішення, або більшість, яка зможе сказати владі "ні", – наголошує Юлія Кириченко. Також вона зазначила, що вже зараз є ознаки того, що парламент намагається провалити конкурс до Конституційного Суду, за результатами якого Президент і Верховна Рада повинні обрати своїх кандидатів до ВР. "Президент і Парламент повинні вибирати з найкращих, які пройшли через конкурс. Вони повинні відповідати вимогам, які експерти заклали в Конституції (при внесенні до неї змін, – ред.), саме керуючись негативним досвідом, який був до 2014 року. Кандидати повинні володіти високими моральними якостями і бути юристами високого рівня компетенції… Ви чули про конкурс до КС? А він триває. І навіть термін подачі документів завершено", – резюмує Кириченко.

Вікторія Пташник, народний депутат України та член Конституційної Комісії, звернула увагу на особливості проходження відбору суддів Конституційного Суду в парламенті. На її думку, процедура, встановлена законом, є набагато гіршою, ніж та, що розроблялася в ході законопроектної роботи, та залишає можливості подвійного трактування.

Занепокоєння викликає подання кандидатур суддів Конституційного Суду парламентськими фракціями, а не самими кандидатами на посаду судді КСУ. Така норма може призвести до того, що політичні сили встановлять свій вплив на діяльність КС. "Альтернативні кандидати, щоб бути допущеними до конкурсу, змушені прийти на засідання тієї чи іншої фракції, познайомитися з її керівництвом. І тільки після цього їхню кандидатуру може бути внесено або не внесено, якщо кандидат, наприклад, «погано» познайомився з лідером тієї чи іншої фракції", – каже Пташник. Також вона запропонувала кандидатам подавати заявки в обхід депутатських фракцій, а саме через Комітет з правової політики та правосуддя ВР.

Богдан Бондаренко, експерт ЦППР, описав проходження конкурсу за квотою З’їзду суддів, та звернув увагу на неможливість оцінки кандидатур на відповідність новим конституційним вимогам високої моральності та визнаного рівня компетенції. Експерт зазначив, що 8 кандидатур з 18, які подалися на конкурс за квотою З’їзду суддів, брали участь в конкурсі до Верховного Суду, за результатами якого не були рекомендовані до призначення. «5 з них не виконали тестових чи практичних завдань, 3 виконали, але зайняли нижчі місця в рейтингу, ніж ті, які були рекомендовані Вищою радою правосуддя», – повідомив Бондаренко.

Прес-конференцію організовано Центром політико-правових реформ спільно з Реанімаційним пакетом реформ за підтримки Європейського Союзу. Думки, висловлені експертами ЦППР та РПР, жодною мірою не відображають офіційної позиції Європейського Союзу.