preloader

Що вас цікавить?

Захист прав людини від порушень вищими органами влади є неефективним – результати конференції

24.01.2012
Конституціоналізм /
Права людини

Експерти виділяють тенденцію до створення судами штучних бар’єрів для задоволення вимог позивачів до вищих органів влади та звертають увагу на самоусування Конституційного Суду від розгляду гострих питань, вирішення яких не допустило б зловживань з боку вищих органів державної влади.


23 січня в приміщенні Київського регіонального центру Академії правових наук відбулася конференція на тему: “Судовий захист прав і свобод осіб від порушень з боку вищих органів державної влади”. 

Ініціаторами заходу виступили експерти Центру політико-правових реформ (ЦППР) за фінансової підтримки Фонду сприяння демократії посольства США в Україні.

У ході конференції експерти ЦППР оприлюднили результати моніторингового звіту щодо захисту прав і свобод осіб Конституційним Судом України та Вищим адміністративним судом України від порушень з боку Парламенту, Президента та Уряду протягом останніх двох років.

На підставі аналізу судових рішень експерти виділили тенденцію до створення судами штучних бар’єрів для задоволення вимог позивачів до найвищих органів влади. Звернули увагу на самоусування Конституційного Суду від розгляду гострих конституційних питань, вирішення яких могло б призвести до захисту прав і свобод громадян від зловживань з боку вищих органів державної влади.

Участь в обговоренні взяли: Ігор Коліушко – Голова Правління Центру політико-правових реформ, Юлія Кириченко – керівник проектів ЦППР з питань конституційного права, Віктор Шишкін – суддя Конституційного Суду України, Володимир Шаповал – Голова Центральної виборчої комісії, суддя Конституційного Суду у відставці, Микола Козюбра – суддя Конституційного Суду у відставці, Олександр Пасенюк – Голова Вищого адміністративного суду України з 2004 року по 2011 рік, нині суддя Конституційного Суду України, Роман Куйбіда – заступник Голови Правління ЦППР, Володимир Перепелюк – науковий консультант судді Конституційного Суду, представники державних органів, інші фахівці та науковці. 

За словами експерта ЦППР Юлії Кириченко, “сьогодні в Україні в особи вкрай обмежені можливості судового захисту, якщо порушниками її прав і свобод є Парламент, Президент, Уряд. З іншого боку, відсутність в Основному Законі інституту конституційної скарги (права індивідуального звернення громадян до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції України положень законів України) призводить до збільшення звернень громадян проти України до Європейського суду із прав людини”.

Згідно із результатами моніторингу рішень Конституційного Суду України, протягом 2010-2011 років глава держави жодного разу не звертався до Суду в аспекті порушення конституційних прав і свобод громадян. Протягом аналогічного періоду Уповноважений Верховної Ради України з прав людини лише один раз звертався до Суду із таким клопотанням.

“Позитивом можна вважати активність протягом останнього часу Верховного Суду. Адже завдяки зверненням його представників до Конституційного Суду України, в трьох рішеннях Суду було захищено конституційні права і свободи громадян” – резюмувала пані Кириченко. 

Разом із тим, в ході дослідження його експерти виявили, що переважна більшість конституційних звернень осіб не потрапляє на розгляд Конституційного Суду. Звернення повертаються на етапі їх попередньої перевірки Секретаріатом Конституційного Суду. Але державні службовці цієї структури не мають жодного відношення до функції здійснення правосуддя. Тим більше, у формі письмового повідомлення без дотримання судової процедури їх розгляду”. 

Володимир Шаповал, Голова Центральної виборчої комісії та суддя Конституційного Суду України у відставці, поставив під сумнів доцільність інституту конституційної скарги, оскільки його відсутність «спрощує шлях індивіда зі зверненням до Європейського суду із прав людини”. За його словами, на сьогоднішній день Конституційний Суд України є в більшій мірі “політичним інструментом для вирішення конкретних питань”. 

Серед інших причин, які призводять до обмеження судового захисту конституційних прав і свобод особи і громадянина експерти Центру політико-правових реформ виділили: 

1. Конституцією не передбачені обмеження суб’єктів звернення до Суду з питань офіційного тлумачення Основного Закону. Проте, вже на рівні закону органи державної влади та місцевого самоврядування поставлені у більш вигідніше становище порівняно з юридичними та фізичними особами. Владні суб’єкти звертаються до Суду через інститут конституційного подання, який містить більш м’які формальні підстави для звернення до Суду. Основною перешкодою для громадян при звернення до Суду є підстава конституційного звернення – неоднозначне застосування Конституції та законів України органами державної влади.

2. Досі Конституційний Суд не виробив чітких критеріїв прийняття справ до розгляду при зверненні фізичних та юридичних осіб. Незрозумілість критеріїв взяття до розгляду справ, ускладнює доступ осіб до конституційного правосуддя. А при відмові у відкритті провадження справи часто спостерігається недостатнє обґрунтування такого рішення Суду. 

3. Обмежує можливості захисту своїх прав громадянами й стала правова позиція Конституційного Суду щодо відсутності в нього повноважень розглядати нечинні акти. Ігнорування останніх призводить до позбавлення осіб можливості захистити свої конституційні права та свободи. 

Детальніше із результатами моніторингу можна ознайомитись тут.


Прес-служба Центру політико-правових реформ

(067) 632-12-13; komitet2012@gmail.com