preloader

Що вас цікавить?

Як громадськість може впливати на судову реформу?

27.06.2018
Судівництво /
Судова реформа

26 червня в правовому клубі «PRAVOKATOR» у Львові відбувся тренінг «Судова реформа: Точки дотику та інструменти впливу громадськості». Учасники тренінгу спільно з експертами проаналізували процес реформування системи правосуддя з 2014 року.


26 червня в правовому клубі «PRAVOKATOR» у Львові відбувся тренінг «Судова реформа: Точки дотику та інструменти впливу громадськості». Захід провів Центр політико-правових реформ за підтримки громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN.

Учасники тренінгу спільно з експертами проаналізували процес реформування системи правосуддя з 2014 року. Громадська рада доброчесності – орган, сформований громадськими організаціями, функція якого полягає у наданні висновків щодо відповідності кандидатів на посаду судді критеріям професійної етики. Щоб отримати позитивний висновок – необхідно 11 голосів членів ВККС з 16. І зазвичай необхідні голоси збиралися досить швидко.

«Ключовою проблемою конкурсу до Верховного суду України виявилися маніпулювання результатами ВККС, що виглядає як очевидні політичні замовлення. Як наслідок, сучасний Верховний суд – певний компроміс між різними політичними силами. За даними опитування громадян, більше 40% не бачать жодного успіху в очищенні суддівського корпусу від недоброчесний суддів, 30% помітили поодинокі успіхи, досить успішною реформу вважає 1% опитаних. Загалом, якщо люди не бачать видимих змін у реформі – значить, щось пішло не так. Задоволених – мало, і це дуже шкода», – зазначив Роман Куйбіда, заступник голови правління ЦППР.

Впровадження інституту конституційної скарги є важливим та прогресивним кроком для забезпечення захисту прав людини в Україні. Конституційна скарга – це механізм, який дозволяє громадянам за допомогою конституційного судочинства домогтися скасування дії закону або окремих положень, якщо вони не відповідають Конституції.

«Запровадження конституційної скарги – це зміна повноважень Конституційного суду України, і таке право ми отримали у вересні 2016 року. Проте 2017 рік виявився роком кризи у діяльності Конституційного суду: скарги не працювали взагалі, тривалий час судді не могли навіть обрати голову суду. Важливою передумовою для початку розгляду конституційних скарг стала внутрішня реорганізація, коли Конституційний суд сформував колегії та сенати», – розповіла Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права ЦППР.

Про типові помилки в поданні конституційних скарг присутнім розповів експерт ЦППР Богдан Бондаренко. До них належать: подання скарги не державною мовою, подання юридичною особою, набуття чинності судовим рішенням раніше 30 вересня 2016 року, відсутність обґрунтування оскаржуваних положень чи не зазначення конкретних положень, подання не засвідченої копії судового рішення судом, який його ухвалив, а також невірний предмет оскарження.

«Дуже часто подаються скарги на постанови Верховної Ради, локальні акти місцевих органів влади, акти Президента та багато інших. Конституційна скарга подається лише щодо законів – і це важливо запам’ятати», – наголосив Богдан Бондаренко. 

Тренінг організовано Центром політико-правових реформ за підтримки Європейського Союзу. Думки, висловлені експертами ЦППР, жодною мірою не відображають офіційної позиції Європейського Союзу.