4.1. Прогалини в нормах матеріального права
1) Частиною 4 ст. 8 передбачене ведення Реєстру для узагальнення інформації про суб’єктів спеціального правового режиму в сфері ІТ.
Але абзац 2 ч. 4 ст. 8 законопроєкту визначає, що наявність або відсутність в Реєстрі інформації щодо юридичної особи не впливає на набуття статусу суб’єкта спеціального правового режиму в сфері ІТ. Тобто, Реєстр виконує номінальну функцію і не може бути використаний для здійснення контролю за діяльністю суб’єктів спеціального правового режиму в сфері ІТ.
Окрім того, роботи з розробки, впровадження та забезпечення функціонування Реєстру потребуватимуть додаткових витрат з державного бюджету на оплату робіт та послуг.
Враховуючи наведене, це положення законопроєкту призводить до нецільового використання бюджетних коштів.
Для усунення недоліку та запобігання нецільовому використанню бюджетних коштів необхідно виключити норму про створення та ведення такого Реєстру.
2) Частиною 2 ст. 9 законопроєкту встановлюється, що порядок здійснення контролю за додержанням суб’єктами спеціального правового режиму в сфері ІТ вимог цього Закону, втрати статусу суб’єкта спеціального правового режиму в сфері ІТ і виключення його з Реєстру, а також порядок оскарження рішень контролюючих органів визначаються Податковим кодексом (ПК) України. Але чинний ПК не містить положень, які врегульовують ці питання, а законопроєкт не пропонує змін до ПК.
Таким чином, створюється ситуація, за якої відсутній контроль за дотриманням законодавства суб’єктами спеціального правового режиму в сфері ІТ і не врегульовано умови та процедуру втрати статусу суб’єкта.
Внаслідок цього діяльність юридичних осіб, які отримали статус суб’єкта спеціального правового режиму в сфері ІТ, не піддається контролю, а за порушення вимог законодавства не передбачена відповідальність.
Окрім цього, оскільки не встановлено умови втрати статусу суб’єкта, створюється ситуація, за якої юридичні особи, які не відповідають вимогам щодо набуття відповідного статусу, продовжуватимуть користуватися пільгами спеціального правового режиму, що може призвести до недоотримання надходжень до бюджету у виді податків та обов’язкових платежів.
Для врегулювання корупціогенного ризику необхідно встановити умови та процедуру втрати статусу спеціального суб’єкта в сфері ІТ шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.