Вибори “по-європийськи”

Президент підписав закон “Про вибори народних депутатів України”. За його словами, документ “відповідає міжнародним стандартам демократії”. Рішення гаранта неважко було спрогнозувати заздалегідь. Незважаючи на незначний спротив деяких опозиціонерів, українським громадянам таки дісталась змішана виборча система. При цьому ініціатива запровадити відкриті виборчі списки залишилась лише на папері.

17 листопада 366 народних депутатів підтримали законопроект № 4061-VI. У випадку з новим законом про вибори, складається враження, що “регіонали” фактично ошукали своїх опонентів. Для такого висновку є кілька обгрунтувань.

По-перше, ні для кого не є секретом, що Партія регіонів має достатньо важелів впливу у мажоритарних округах. Таким чином, більшість нардепів, які пройдуть в Раду за даною системою, будуть виявляти всіляку лояльність щодо своїх покровителів. У випадку із мажоритарщиками, влада застосує набір інструментів аби домогтися вигідних для себе результатів. Починаючи від системного використання адмінресурсу і закінчуючи всіляким тиском на небажаних для партії влади кандидатів.

Як наслідок, у представників опозиції залишаються мінімальні шанси пробитись в Раду по мажоритарним округам. За умов виключно пропорційної системи виборів, для ПР світило би не більше чверті голосів виборців. Що, звісно, є невигідним для діючої влади. З іншого боку, особливого прагнення запровадити відкриті списки також не спостерігалось і в лавах самої опозиції. Принаймні, щодо останнього питання політичним силам вдалось відшукати компроміс. Але чи стане краще від цього пересічному виборцеві?

По-друге, заборона для політичних блоків брати участь у передвиборчих перегонах залишає значно менше шансів на прорив в Раду кандидатам із БЮТ, як одних із найближчих конкурентів “регіоналів”. Крім того, бренд “Батьківщини” є не настільки популярним серед населення України. В такій ситуації “”білосердешних”” штовхають на пошуки компромісів із іншими опозиційними силами. А отже, їм доведеться йти на невигідні для себе поступки.

По-третє, незважаючи на останні події, президентові вдалось зберегти обличчя перед Заходом. Оскільки легітимність парламентських перегонів має підтвердити не лише РФ, але і європейські інституції разом із США. В ситуації ж спільного голосування за законопроект про вибори, гарант продемонстрував показову готовність до пошуку компромісів із опозицією. Таким чином, не дав приводу європейцям засумніватись в обраному нинішньою владою демократичному шляхові розвитку країни. А також отримав підстави заявляти про “консолідацію усіх політичних сил Верховної Ради довкола Закону про вибори”.

Насправді ж, прийнятий Радою механізм волевиявлення жодним чином не відповідає європейським стандартам та рекомендаціям ПАРЄ. Крім того, процедура виборів за закритими списками майже не практикується в жодній європейській державі. Отже, 366 парламентарів віддали свої голоси за антисоціальний законопроект.

По-четверте, поступки, на які погодились піти “регіонали” на користь своїх опонентів, носять, в більшій мірі, номінальний характер. Для прикладу, зазначення номеру на виборчих бюлетенях, у випадку фальсифікацій, не гарантуватиме права кандидатам від опозиції аби їх допустили до перерахунку голосів. А об’єктивність рішень судів в даній ситуації викликає великі сумніви.

На жаль, Україні так і не вдалося домогтися європейських правил гри в ході виборчої кампанії у 2012 році. А виправдання, що суспільство та нормативна база України поки не готові до відкритих списків, не витримує жодної критики.

Як наслідок, передбачені в новому законопроекті закриті списки, суттєво викривлять картину волевиявлення українців. А на незалежних кандидатів від мажоритарних округів буде чинитись постійний адміністративний тиск. Що також не сприятиме об’єктивним результатам голосування.

Враховуючи вищезазначене, на сьогоднішній день у “”регіоналів”” є всі інструменти для формування своєї більшості в парламенті наступного скликання. В такій ситуації, єдиним шансом для опозиціонерів є об’єднання як за мажоритарними (висування єдиного кандидата), так і за пропорційними списками. Не дивлячись на свою малоймовірність, такий сценарій зміг би сбалансувати політичні сили в Раді, залишивши ПР не більше 50% мандатів за мажоритарними та 25% за пропорційними списками.

Джерело: Novaukraina.org, 12 грудня