Відбулася третя експертна дискусія для формування візії ефективного врядування України після війни

16 квітня 2025 року відбулася експертна дискусія у форматі круглого столу «Розуміння принципів належного врядування, виконавча влада та багаторівневе врядування в Україні», яку організували Український інститут майбутнього та Центр політико-правових реформ. Це був третій, завершальний захід, покликаний зібрати думки та пропозиції експертного середовища для формування візії ефективного врядування України після війни.

У вступній презентації Голова правління ЦППР Ігор Коліушко розповів про європейські стандарти врядування та територіального самоврядування, а також запропонував обговорити основні складові публічного врядування, до яких належать: формування та координація державної політики, реалізація державної політики, державна служба, публічні фінанси та бюджетна система, регіональний устрій та регіональна політика, місцеве самоврядування. Пан Ігор окреслив найбільші проблеми щодо кожної із зазначених складових за 30 років незалежності України та бажаний стан для розвитку країни.

Учасникам дискусії — фахівцям у сфері державного управління та місцевого самоврядування, науковцям — Ігор Коліушко запропонував для обговорення низку питань: Як змусити міністерства працювати над формуванням політики розвитку країни та яка їхня роль у забезпеченні реалізації політики? Як забезпечити стабільність професійної патріотичної та доброчесної державної служби? Як адмініструвати й куди зараховувати які податки? Який адміністративно-територіальний устрій має бути в Україні на рівні NUTS-2 i NUTS-1? Де має бути регіональне самоврядування і які його повноваження?

Модерував дискусію Геннадій Друзенко — співзасновник та президент першого добровольчого шпиталю ім. М. Пирогова.

Відповідаючи на перше із запропонованих питань, Олександр Новіков, голова делегації України в GRECO, голова НАЗК (2020 – 2024), наголосив на потребі пріоритезувати розвиток, зробити його частиною всього, чим займається влада на центральному рівні або органи місцевого самоврядування. За його словами, система, яка наразі існує, вмирає, навіть фізично, через втрату територій та частини населення. Потрібно переосмислити те, як функціонують усі органи на всіх рівнях, сформувати цілі розвитку й впровадити систему управління, яка дозволить їх досягнути.

Віталій Загайний, експерт напряму «Місцеве самоврядування та децентралізація» ЦППР, висловив думку, що міністерства можна скоротити, оптимізувавши їхній штат. Для цього треба позбавити міністерства невластивих функцій, перемістивши їх на рівень ЦОВВ, які є в структурі цих міністерств. Крім того, міністерства мають бути секторальними, а не галузевими, і зосередитися на формуванні державної політики. У такому разі Уряд міг би складатися з 10-12, максимум 14 міністерств. Експерт підтримав ідею щодо позбавлення міністерств статусу юридичних осіб та відновлення практики функціонування директоратів.

Щодо регіонального устрою та регіональної політики, пан Віталій запропонував критично подивитися на наявний адміністративно-територіальний устрій і «використати поточний момент як додаткову можливість для перезавантаження країни на засадах європейських підходів, обравши ту модель, яка буде максимально підтягувати нас до європейських регіонів і можливостей використання європейських фондів».

У продовження обговорення, кілька акцентів зробив Сергій Чернов, доктор наук з державного управління, професор, член делегації України у Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи. Він бачить місцеве самоврядування майбутнього як можливість системи управління залучити якомога більше людей до обговорення рішень, їхнього прийняття й потім відповідальності разом із владою за ці рішення. Паралельно з формуванням влади — як місцевого самоврядування, так і виконавчої влади — має розвиватися громадянське суспільство. Це забезпечить ефективність, системність та спільну відповідальність на всіх рівнях: базовому, субрегіональному, регіональному.

На думку пана Сергія, субрегіональний рівень на сьогодні є, на жаль, повністю незрозумілим. Районні ради в наявному стані нікому не потрібні, так само як і адміністрації на районному рівні, оскільки відсутні надходження. Щодо регіонального рівня, він є прихильником розділення системи префектур, і займатися вони мають виключно наглядом за законністю прийняття рішень. Але тоді на рівні областей повинні бути ради й виконкоми, як на базовому рівні, які займатимуться економічною діяльністю та розвитком регіонів.

Костянтин Ващенко, український державний службовець та науковець, доктор політичних наук, професор, зауважив, що контекст розмов про публічне управління у світі зазнав значних змін: «Ми знаходимося у світі криз, і перш за все, це криза ліберальної демократії».

Якщо подивитися на Європейський Союз, перемоги правих сил свідчать не тільки про кризу довіри й певні політичні процеси, а зокрема про кризу багаторівневої системи управління. За словами пана Костянтина, праві сили перемагають на тому, що вважають, що саме національний рівень має бути пріоритетним відносно наднаціонального (європейського) й субнаціонального (рівня громад). І це не просто зміна гасел, а зміна парадигми.

Щодо реформи державної служби, експерт підкреслив, що прийняття закону саме по собі не є реформою. Реформа відбувається тоді, коли зміни впроваджуються в суспільну практику та стають звичними, не потребуючи нагадувань. На жаль, це поки що не стосується ані місцевого самоврядування, ані державної служби в Україні. Закони дійсно є правильними, але суспільна практика відрізняється від них, і політичний вплив на державну службу не зник, а навіть посилився з 2019 року. Тобто це рух у протилежний бік від того, що замислювалося.

Під час свого виступу Вадим Пристайко, український дипломат і державний діяч, посол України у Великій Британії (2020 – 2023), наголосив на тому, що якщо політичне рішення прийнято й в державі є закони — значить їх просто слід виконувати. На його думку, глибинної проблеми в невиконанні державних домовленостей не існує: «Проблема полягає в тому, що ми не здатні запровадити те, про що самі між собою домовилися».

Олександр Саєнко, співкерівник напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР, зазначив, що питання формування державної політики слід розглядати з двох сторін: по-перше, хто має бути центром цього процесу, і по-друге, за якими процедурами він має відбуватися. Адже формування політики — це робота з інтересами, це питання компромісу й навіть питання світогляду з точки зору управління та врядування.

Експерт додав, що приблизно кожні 5 років відбувається «зачищення» професійного середовища державних службовців. Це призводить до заміни професіоналів дилетантами та знищення інституційної пам’яті. Тому слід повертатися до створення професійного середовища державної служби та забезпечити розумний баланс між політиками й державними службовцями. Також не слід забувати про гарантії для державних службовців, щоб захистити їхнє служіння державі та суспільному інтересу від волюнтаризму безпосередніх керівників.

Олександр Бовш, експерт напряму «Місцеве самоврядування та децентралізація» ЦППР, звернув увагу на те, що громаду не визначено адміністративно-територіальною одиницею базового рівня. Це звісно потребує внесення змін до Конституції, проте є інший шлях — ухвалення відповідних законів.

Крім того, в Україні Конституція передбачає лише місцеве самоврядування, яке, відповідно, здійснюється і на регіональному, і на базовому рівнях. Проте фактично на регіональному рівні місцеве самоврядування не реалізується. Обласні ради не мають виконавчих комітетів, які б виконували їхні рішення, це делеговано обласним державним адміністраціям. Однак говорити про регіональне самоврядування власне на регіональному рівні потрібно, в усіх європейських країнах, де є регіональний рівень адміністративно-територіального устрою, воно забезпечується.

Експерт зазначив, що рівні NUTS, зокрема NUTS-2, важливі для отримання та ефективного використання коштів європейських фондів, які надійдуть в Україну після вступу до ЄС. Тому треба розуміти, на якому рівні буде знаходитися орган, що адмініструватиме виділення цих коштів, як вони розподілятимуться, і хто на центральному рівні також буде цим займатися — чи це має бути міністерство, чи окремий орган.

Андрій Заболотний, експерт напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР, запропонував повернутися до одного з ключових питань обговорення — як забезпечити стабільність професійної державної служби. Він нагадав, що конкурси на посади держслужби були зупинені в травні 2022 року через повномасштабне вторгнення. За ці майже три роки ситуація змінилася, тому необхідна правильна законодавча ініціатива про їхнє відновлення. Важливо якнайшвидше повернути професійні призначення, оскільки саме вони є запорукою стабільності державної служби.

Також пан Андрій звернув увагу, що державна служба ніколи не зазнавала такої хвилі звільнень, як упродовж дії правового режиму воєнного стану. За 10 років до чинного Закону «Про державну службу» було внесено близько 40 змін, і зараз будь-кого можна звільнити через просту зміну структури, скорочення посади. Водночас держава вже має відшкодувати 300 млн грн за неправомірні звільнення за кілька минулих років. Тому одна з експертних пропозицій стосується посилення санкцій — позбавлення права обіймати посади тим, хто дозволяє собі в цей час звільняти людей, які їм не до вподоби чи не підійшли.

Кілька думок до обговорення додав Ігор Коліушко. Треба якнайшвидше закріпити в законодавстві поняття «громада»: по-перше, це адміністративно-територіальна одиниця, звідси має бути поняття «територія громади»; по-друге, це сукупність мешканців, тому має бути поняття «член громади»; по-третє, це юридична особа, тому має бути власність громади, правоздатність громади в цивільно-правових відносинах. Це основа та європейський підхід.

Також пан Ігор нагадав, що європейська усереднена модель передбачає невеликі міністерства, які відповідають виключно за формування політики. Все, що стосується реалізації політики, винесено за межі міністерств, віддано урядовим органам, центральним органам виконавчої влади. Ця модель чітка, зрозуміла, вона може бути прописана, і, на думку експерта, якщо не буде запропоновано альтернативної системи — то слід просто рухатися саме в цьому напрямку й розбудовувати цю модель.

Пропонуємо переглянути запис трансляції заходу.

Чи була ця стаття корисна?

1