Відбулася перша експертна дискусія для формування візії ефективного врядування України після війни

3 квітня 2025 року відбулася експертна дискусія «Розуміння демократії та політична система України», організована Українським інститутом майбутнього та Центром політико-правових реформ. Це був перший круглий стіл, покликаний зібрати думки та пропозиції експертного середовища для формування візії ефективного врядування України після війни.

Дискусію розпочав Голова правління ЦППР Ігор Коліушко. Він зосередив свою увагу на ключових елементах демократичного політичного режиму та інституційній організації публічної влади в Україні. Він підкреслив, що демократія – це не лише влада народу, але й складна система з чітким поділом влади, виборністю, захистом прав меншин і рівністю перед законом.

Він озвучив критерії якості інституційної організації публічної влади, серед яких: демократичність, стратегічність, результативність, ефективність, прозорість, децентралізація та здатність до мінімізації інституційних конфліктів і спроможність їх вирішення. Пан Ігор наголосив, що влада має бути не лише чутливою до потреб суспільства, а й спроможною формувати й реалізовувати політику, яка відповідає викликам часу.

«Для успішного розвитку України після війни, необхідно здійснити радикальну реформу врядування, включаючи конституційну реформу. Демократія, правовладдя та належне врядування – ці три принципи лежать в основі якісного ефективного врядування. Саме тому Центр політико-правових реформ прийняв запрошення Українського інституту майбутнього провести разом серію експертних дискусій, щоб обговорити розуміння цих базових принципів та варіанти побудови ефективного врядування на їх основі», – наголосив Ігор Коліушко.

У своєму виступі він порушив питання щодо ролі основних інститутів політичної системи – Парламенту, Уряду, Президента, політичних партій та Конституційного Суду. Ігор Коліушко зауважив на необхідності переосмислення ролі партій і парламентаризму, функцій президента та способу формування уряду. Він запропонував обговорити питання, які сьогодні є особливо актуальними: чи варто залишати прямі вибори Президента, як зробити партійну систему ефективною, яка модель парламенту є оптимальною (однопалатна чи двопалатна), та яка роль Конституційного Суду у вирішенні політичних і юридичних конфліктів.

До дискусії за запропонованими напрямами долучилися фахівці у сфері конституційного права та державного управління, які є представниками провідних експертних та аналітичних організацій.

Особлива увага була зосереджена на можливості обмеження виборчого права. Експерт ЦППР із конституційного права Антон Чиркін висловився стосовно підвищення віку для кандидатів на посаду Президента, а також для кандидатів у народні депутати. Експерт переконаний, що потрібно підвищувати правосвідомість громадян. Також він наголосив на необхідності ухвалення закону про апарат Президента. На його думку, в умовах повномасштабної війни, коли оперативність управління Збройними силами набуває особливої ваги, треба думати про альтернативу. Стосовно форми устрою держави, він пропонує залишити парламентсько-президентську модель державного устрою з посиленням парламентаризму та ролі уряду.

На думку експерта ЦППР з конституційних питань Андрія Магери, ключова роль у формуванні політики розвитку країни належить Парламенту. Водночас він є прихильником двопалатного Парламенту, перехід до якого можливий у випадку зменшення повноважень Президента. Також він підкреслив важливу роль партій у роботі державного механізму.

Експертка з конституційного права Ольга Івасюк погодилась із паном Андрієм та висловила впевненість у тому, що наразі в Україні відсутній активний політичний процес, а партії занепадають. Вона також не впевнена, що підвищення віку кандидатів у члени парламенту до 25 років забезпечить достатній рівень професійності та доброчесності обраних фахівців. Експертка також додала, що усі виклики для  виборчого процесу після війни та пропозиції щодо їх подолання викладені у «Білій книзі підготовки та організації післявоєнних виборів», яку ЦППР із партнерами нещодавно презентували до обговорення із ключовими стейкголдерами. 

Поділився своїми рефлексіями і народний депутат України I-IV та VI скликань Тарас Стецьків. Він  висловив побоювання, що після закінчення війни в Україні буде стихійна навала партій конкретних прізвищ, а тому процес формування партій необхідно вдосконалити. Хоча експерт є прихильником однопалатного Парламенту, він не виключає доцільність переходу до двопалатного, якщо буде завершена адміністративно-територіальна реформа.

Аналітикиня Центру спільних дій Оксана Заболотна погодилась із більшістю колег стосовно доцільності однопалатного Парламенту в Україні. Також вона висловила думку стосовно переходу до парламентської форми правління. Експертка переконана, що повноваження, які стосуються виконавчої влади можна забрати в Президента і залишити йому церемоніальні обов’язки та функції, що стосуються закордонних справ.  Щоб покращити якість роботи Конституційного суду в довгостроковій перспективі, Оксана Заболотна пропонує підвищити якість правничої освіти в Україні.

Експерт із конституційного та адміністративного права ЦППР Геннадій Рижков наголосив на важливості посилення обороноздатності нашої Конституції, коли в ній існуватимуть норми, які захищатимуть її та заборонятимуть виходити за межі її регулювань.  Він схиляється до однопалатного Парламенту, адже з двопалатним, на його думку, законотворчий процес значно сповільниться. Експерт також порушив питання розширення конституційної скарги та скорочення кількості суддів Конституційного суду до 15.

Протягом дискусії більшість експертів погодились стосовно наступних тез:

• Важливо чітко визначити функції Президента та обмежити його вплив на уряд (у Конституції чи окремим законом);
• Справжні партії є важливими для держави, а демократію можна посилити через пропорційну виборчу систему з відкритими списками;
• Роль уряду має бути збільшена у формуванні політики розвитку країни;
• Однопалатний Парламент є наразі найбільш оптимальною моделлю;
• Підвищення віку кандидатів у Президенти та членів Парламенту є можливим, проте не гарантує їх професійності та доброчесності;
• Доцільно зменшити чисельність суддів Конституційного суду України;
• Потрібно підвищувати правосвідомість громадян.

Дякуємо всім учасникам заходу за вичерпну дискусію та готуємось до наступних експертних круглих столів, які охоплять теми правовладдя та належного врядування!

Пропонуємо переглянути запис трансляції заходу.

Чи була ця стаття корисна?