Урядова постанова про обмеження масових заходів через коронавірус не означає заборону мирних зібрань
Ситуацію коментує експерт ЦППР Максим Середа.
Коронавірус і масові заходи
11 березня Кабінет Міністрів України затвердив перелік заходів у зв’язку із загрозою поширення епідемії коронавірусної інфекції. Зокрема, Уряд вирішив ввести обмеження на проведення масових заходів на період з 12 березня до 3 квітня, у яких запланована участь 200 та більше осіб. Спортивні змагання на території України можуть проводитися лише з дозволу міжнародних організацій та без участі глядачів. Введені обмеження не стосуються заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та місцевого самоврядування.
На підставі якого закону запроваджені обмеження?
Обмеження запроваджені на підставі статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Відповідно до Закону Уряд має право встановити карантин із зазначенням обставин, що призвели до цього, меж території карантину, встановленням тимчасових обмежень прав фізичних і юридичних осіб та додаткових обов'язків, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Чи поширюються обмеження на «мирні зібрання»?
В українському законодавстві немає визначення поняття «масові заходи». Раніше визначення цього поняття містилося у Наказі МВС «Про затвердження Інструкції про дії органів і підрозділів внутрішніх справ щодо організації й забезпечення громадського порядку», який наразі втратив чинність. Визначення поняття «масових заходів» також міститься у сумнівних з погляду закону рішеннях місцевих органів влади, які регламентують їх проведення на певній території. Зокрема, у м. Харкові відповідно до затвердженого Тимчасового положення масові заходи ототожнюються з мирними зібраннями.
З позицій загальноприйнятого тлумачення термінів в українській мові та принципів формальної логіки, «масові заходи» – це поняття, яке охоплює максимально широке коло заходів, що передбачають свідоме скупчення великої кількості людей. Ідеться про заходи культурного, просвітницького, розважального чи спортивного характеру, а також про мирні зібрання.
Можна припустити, що можуть з’явитися спроби тлумачити запроваджені обмеження як такі, що стосуються й мирних зібрань.
Чи можна обмежити свободу мирних зібрань постановою про карантин?
Відповідно до статті 39 Конституції обмеження щодо реалізації права на проведення мирних зібрань може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Порядок звернення до суду з позовом про обмеження свободи мирних зібрань визначений у статті 280 Кодексу адміністративного судочинства.
На думку експерта Центру політико-правових реформ Максима Середи, постанову Кабінету Міністрів України не можна тлумачити такою, що встановлює автоматичну заборону мирних зібрань чисельністю понад 200 осіб. Вона лише дає додаткові підстави органам виконавчої влади чи місцевого самоврядування звертатися до суду з позовами про обмеження мирних зібрань з метою запобігання поширенню небезпечних інфекційних захворювань. Кінцеве рішення у кожному конкретному випадку має ухвалити суд на підставі оцінки усіх обставин справи, та з урахуванням принципу пропорційності.
Чи можливе автоматичне обмеження права на мирне зібрання без рішення суду?
Відповідно до статті 64 Конституції свобода мирних зібрань не належить до переліку свобод, які не можуть бути обмежені у період надзвичайного або воєнного стану.
Відповідно до статті 4 Закону «Про правовий режим надзвичайного стану», надзвичайний стан може бути введений у разі виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (зокрема, пандемії). В Указі Президента України про введення надзвичайного стану має вказуватися перелік і межі надзвичайних заходів, вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням надзвичайного стану, а також перелік тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Указ Президента про надзвичайний стан має затвердити парламент.
«Таким чином, Конституція дає можливість обмежити право на мирні зібрання автоматично (без рішення суду), – робить висновок Максим Середа, – однак таке обмеження може бути законним лише в разі введення в Україні воєнного або надзвичайного стану».