Україна повинна завчасно створити план відновлення правосуддя на територіях Донбасу, які наразі є тимчасово окупованими, – експерти

«У самопроголошених так званих «ДНР/ЛНР» «судові системи» створюються за російським зразком. «Суди» окупаційної адміністрації не можуть вважатися такими, що створені відповідно до закону, ні за українським законодавством, ні за міжнародним правом», – наголосили експерти під час презентації аналітичного огляду «Судочинство» в окремих районах Сходу України (аналітичний огляд ситуації на окупованому Донбасі у 2014–2018 роках)». Дослідження підготували експерти Центру політико-правових реформ за підтримки Європейського Союзу в межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади».

«Ситуація на Донбасі переважно обговорюється у воєнному та гуманітарному вимірах. Проте кожна війна, кожен збройний конфлікт завершуються лише тоді, коли знайдені правові механізми відшкодування шкоди та відновлена система правосуддя. Поки що цього не лише не відбулося, але й обґрунтованої інформації про потреби – обмаль. Особливо на неконтрольованих Україною територіях. Тому емпіричні дослідження про те, хто, на якій підставі, на основі яких норм права, у який спосіб вирішує правові спори, становить інтерес не лише для дослідників. Ця інформація необхідна для ухвалення рішень про відновлення правосуддя на Донбасі», – зазначив Роман Романов, директор Програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження», за підтримки якого у 2018 році науковці та громадські організації підготували звіт «Правосуддя на Сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Презентований сьогодні аналітичний огляд «Судочинство» в окремих районах Сходу України (аналітичний огляд ситуації на окупованому Донбасі у 2014–2018 роках)» є логічним продовженням вивчення цього питання.

«Судові системи» самопроголошених так званих «ДНР/ЛНР» дуже схожі до російської моделі, де є загальні, військові й арбітражні суди, але відсутні адміністративні. Перших «суддів» «глави» цих утворень призначали на короткий термін (один або три роки) за критерієм «благонадійсності». Лише пізніше перейшли до безстрокового призначення, що, однак, не означає незалежність «суддів».

«Судові системи» самопроголошених так званих «ДНР/ЛНР» формуються в умовах цілковитої залежності від керівництва цих «республік», яке контролює голів «судів», а через них – усіх «суддів», – розповідає автор дослідження, експерт Центру політико-правових реформ Роман Смалюк. – На жаль, майже 40% «суддів» самопроголошених так званих «ДНР» і «ЛНР» (75 з 196) – це колишні і теперішні українські судді. Деякі з них досі не звільнені з посад, а деякі – вийшли у відставку й отримують довічне грошове забезпечення».

На проблемах, які постануть під час реінтеграції окупованого Донбасу, зупинився заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда: «Дослідженням створених на тимчасово окупованих територіях «судових систем» ми намагалися отримати вихідні дані для подальшого розроблення механізмів відновлення правосуддя після деокупації окремих районів Донецької та Луганської областей. І хоч нам не відомо, коли це відбудеться, уже зараз потрібно прогнозувати виклики, на які Україна повинна завчасно підготувати відповіді. Окупаційна адміністрація, у тому числі в особі «судів», продукує значну кількість справ і рішень, які потребуватимуть перегляду. Слід виробити ефективні механізми, які б дозволили це зробити в майбутньому, уникнувши паралічу українських судів».

З аналітичним оглядом можна ознайомитися на сайті ЦППР за посиланням.

Аналітичний огляд підготовлено за підтримки Європейського Союзу в межах проекту Центру політико-правових реформ "Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади". Його зміст є предметом відповідальності Центру політико-правових реформ і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.