ЦППР розробив законопроект про внесення змін до "паспортного" закону
14 липня 2016 року ВРУ прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» № 1474-VIII. ЦППР неодноразово висловлював стурбованість щодо низки положень даного законодавчого акту ще до його ухвалення. Тепер Центр пропонує розглянути окремі пропозиції щодо удосконалення законодавства у паспортній сфері
14 липня 2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» № 1474-VIII. Центр політико-правових реформ (ЦППР) неодноразово висловлював стурбованість щодо низки положень даного законодавчого акту ще до його ухвалення. Наступний моніторинг його застосування підтвердив наші прогнози. На нашу думку, окремі норми цього Закону створюють громадянам суттєві перешкоди та незручності в отриманні паспортних послуг та використанні паспортних документів.
Водночас, враховуючи незворотність певних процесів та існуючу позицію Державної міграційної служби України (далі – ДМС) пропонуємо розглянути окремі пропозиції щодо удосконалення законодавства у паспортній сфері, зокрема, зміни до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі – Закон про ЄДДР).
1. Пропонуємо змінити вимогу щодо обов’язкової наявності безконтактного електронного носія (далі – БЕН) у паспорті громадянина Україна (у формі картки). Цей документ не використовується для безвізових поїздок до країн ЄС, адже для них громадяни мають використовувати паспорт для виїзду за кордон. При цьому, важливо також звернути увагу, що основна обіцяна владою перевага такого паспорта – це можливість його поєднання з електронним цифровим підписом (ЕЦП), на сьогодні не виправдала себе. Доцільність такого поєднання є вкрай сумнівною та дорогою технологією. Сьогодні існують широкі можливості значно простішого отримання і використання ЕЦП без поєднання з паспортом. Більше того, протягом останніх років у розвинених країнах, окрім цифрового підпису, домінуючого поширення набувають інші засоби електронної ідентифікації – Bank-ID, mobile-ID тощо. Вони цілком можуть бути використані для отримання публічних послуг в режимі он-лайн. І при цьому є дешевшими і простішими технологіями. Тож паспорт з БЕН просто не виправдовує себе, адже потребує дорогої інфраструктури та суттєво дорожчого бланка паспорта. Враховуючи це пропонуємо, щоб «внутрішній» паспорт міг замовлятися за вибором громадянина – або з БЕН, або без БЕН. Останнє суттєво полегшить доступність до паспортних послуг. Їх можна було б замовляти і без використання спеціального високовартісного обладнання. При цьому захищеність такого документа може залишатися на цілком достатньому рівні.
2. Відсутність інформації про місце проживання на пластиковій поверхні паспорту громадянина України у формі картки змушує громадян звертатись за відповідною довідкою у форматі А4. Надалі громадяни змушені носити її з собою для підтвердження своєї адреси реєстрації, адже відповідне обладнання для зчитування інформації з БЕН наявне далеко не в кожній державній чи приватній установі України. Багато громадян скаржаться на незручність цієї довідки. Її термін дії не визначений, строки надання не регламентовані. Тож використання таких довідок лише уможливлює зловживання. Отже, пропонуємо передбачити для громадян ще одну можливість вибору – замовити паспорт громадянина з інформацією про місце проживання на пластиковій поверхні картки, або ж без неї. Тобто особа зможе відмовитися від нанесення вищезазначеної інформації на пластикову поверхню паспорта та клопотати про внесення такої інформації на БЕН.
3. У Законі про ЄДДР необхідно чітко визначити та оптимізувати переліки документів, що необхідні особі для оформлення як «внутрішнього», так і закордонного паспортів. Це буде відповідати вимогам Закону України «Про адміністративні послуги». Адже наразі такі переліки документів визначені на підзаконному рівні і є незрозумілими для громадян. Крім того, необхідність деяких документів, що вимагаються для оформлення паспортів, є сумнівною. Так, наприклад, щоб отримати паспорт громадянина, особі необхідно спочатку замовляти довідку про реєстрацію місця проживання, як правило, в центрі надання адмінпослуг (ЦНАП). Надалі, у цьому ж ЦНАП, особа подає документи на даний паспорт, і має знову очікувати. Тобто на отримання паспорта за стандартною процедурою потрібно щонайменше три візити в органи влади та сумарний термін очікування до 2-х місяців, що є очевидно неприйнятним. У зв’язку з цим, законопроект пропонує встановити чіткі переліки документів для оформлення «внутрішнього» та закордонного паспортів. При цьому пропонуємо виключити такі документи, які можуть бути отримані в порядку взаємодії між органами влади.
4. У Законі про ЄДДР необхідно закріпити чіткі та єдині розміри адміністративних зборів за паспортні послуги за принципом – за одну адміністративну послугу – один адміністративний збір (плата), що включає усі складові (і вартість бланку та персоналізації, і інші витрати на надання послуги). Це може бути як конкретно визначена сума у гривнях, так і розмір у відсотках від прожиткового мінімуму. Так, наприклад, постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 р. № 770 було затверджено Перелік адміністративних послуг у сфері міграції та їх вартість, що передбачає чіткі суми платежів у гривнях за кожну адміністративну послугу паспортної сфери. Такий підхід є максимально зручним для громадян, адже є простим та зрозумілим. Проте цілком можливо його впровадити не актом Уряду, а власне у Законі про ЄДДР (як це передбачається Законом України «Про адміністративні послуги»). Більше того, важливо, щоб це був саме єдиний платіж («адміністративний збір»), який об’єднує також і плату за бланк паспорта та персоналізацію.
5. Враховуючи неготовність ДМС розглядати питання про ліквідацію Державного підприємства «Документ», пропонуємо надати йому статус суб’єкта, аналогічний до акредитованих суб’єктів у сферах державної реєстрації нерухомості та бізнесу. Можна Законом дозволити даному підприємству залишати 60% коштів від адміністративного збору за оформлення (видачу, обмін) паспортних документів на власне утримання. В результаті, розміри адміністративних зборів за надання цих послуг стануть єдиними у всіх суб’єктів владних повноважень, де вони надаються. Це вимагається і чинним законодавством. Так, відповідно до абз. 2 частини 3 статті 20 Закону про ЄДДР, «вартість адміністративної послуги є однаковою в усіх уповноважених суб'єктів. Стягнення додаткових платежів за адміністративну послугу забороняється». Впровадження пропонованого механізму дозволить ввести у правове поле діяльність ДП «Документ» і припинити практику стягнення незаконних платежів.
ЦППР висловлює готовність активно співпрацювати з МВС та ДМС для обговорення, узгодження і просування до прийняття розробленого законопроекту.