preloader

Що вас цікавить?

Суди створюють штучні бар’єри для захисту прав громадян від порушень вищими органами влади

14.12.2011
Конституціоналізм /
Права людини

Сьогодні в УНІАН відбулась прес-конференція, на якій експери ЦППР оприлюднили результати моніторингу ефективності судового захисту конституційних прав громадян від посягань з боку вищих органів влади протягом останніх двох років. 


Сьогодні в УНІАН за участі експертів ЦППР Ігора Коліушка, Юлі Кириченко та Романа Куйбіди  відбулась прес-конференція, на якій було оприлюднено результати моніторингового звіту ЦППР на тему: “”Ефективність судового захисту конституційних прав громадян від посягань з боку вищих органів влади протягом останніх двох років””.

 

Дослідження проводилось за підтримки Фонду сприяння демократії посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Характер діяльності вищих органів влади є таким, що порушення Конституції чи Закону, видання неконституційних та незаконних актів котримось із них призводить до порушення суб’єктивного права значного кола осіб, а отже й до підриву демократичних засад розвитку України в цілому.

З метою захисту конституційних прав і свободи особи і громадянина від посягань на них з боку Парламенту, Президента, Уряду в Україні створено конституційне та адміністративне правосуддя. Судовий захист є одним із основних механізмів захисту прав людини.

На сьогодні в Україні у особи вкрай обмежені можливості судового захисту, якщо порушниками їх прав і свобод є вищі органи влади. Такі висновки ґрунтуються на результатах моніторингу рішень Конституційного Суду України та п’ятої палати Вищого адміністративного суду.

Читайте також :П’ята палата як барометр успішності судової реформи

В ході дослідження практики Конституційного Суду було виявилено, що переважна більшість конституційних звернень громадян не потрапляє на розгляд Конституційного Суду України. Звернення повертаються на етапі їх попередньої перевірки Секретаріатом Конституційного Суду. Але державні службовці цієї структури не мають жодного відношення до функції здійснення правосуддя. Тим паче, у формі письмового повідомлення без дотримання судової процедури їх розгляду.

Серед основних причин, які призводять до обмеження судового захисту конституційних прав і свобод особи у Конституційному Суді можна назвати:

1. Відсутність конституційної скарги, яка не прописана в Основному Законі. Це призводить до збільшення звернень громадян проти України до Європейського суду із прав людини.

2. Конституцією не передбачені обмеження суб’єктів звернення до Суду з питань офіційного тлумачення Основного Закону. Проте, вже на рівні закону органи державної влади та місцевого самоврядування поставлені у більш вигідніше положення порівняно з юридичними та фізичними особами. Владні суб’єкти звертаються до Суду через інститут конституційного подання, який містить більш м’які формальні підстави для звернення до Суду. Основною перешкодою для громадян при звернення до Суду є підстава конституційного звернення – неоднозначне застосування Конституції та законів України органами державної влади.

3. До сих пір Конституційним Судом не було вироблено чітких критеріїв прийняття справ до розгляду при зверненні фізичних та юридичних осіб. Незрозумілість критеріїв взяття до розгляду справ, ускладнює доступ осіб до конституційного правосуддя. А при відмові у відкритті провадження справи часто спостерігається недостатнє обґрунтування такого рішення Суду.

4. Обмеженням можливості захисту свої прав громадянами й стала правова позиція Конституційного Суду щодо відсутності в нього повноважень розглядати нечинні акти. Ігнорування останніх призводить до позбавлення осіб можливості захистити свої конституційні права та свободи.

 

5. Протягом 2010 – 2011 років глава держави жодного разу не звертався до Суду в аспекті порушення конституційних прав громадян. А Уповноважений Верховної Ради України з прав людини протягом аналогічного періоду двічі звертався до Суду із таким клопотанням. Що є своєрідним рекордом, оскільки, за останніх 13 років такі випадки були поодинокими. Як позитив слід відмітити активність Верховного Суду – завдяки зверненням Верховного Суду до Конституційного Суду України, в трьох випадках було захищено конституційні права і свободи громадян.

6. На сьогоднішній день, позови до Верховної Ради та Президента розглядає окрема палата Вищого адміністративного суду України як суд першої інстанції. Всі рішення ВАС України є остаточними і не підлягають перегляду в апеляційному чи касаційному порядку. Як приклад, у 2010 році ВАС України було задоволено лише 2 (при чому рішення стосувалися актів колишніх Президентів) із 28 позовів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента. Що також свідчить про обмеження захисту конституційних прав громадян.

Як висновок, спираючись на аналіз судових рішень, слід підкреслити стійку тенденцію до створення судом штучних бар’єрів для задоволення вимог позивачів до найвищих органів влади. А також самоусування Суду від вирішення гострих конституційних питань які покликані захистити права громадян від свавілля з боку вищих органів державної влади.

Додаткова інформація про прес-конференцію на УНІАН