preloader

Що вас цікавить?

Що дали Україні 10 років антикорупційної експертизи Мін’юсту?

11.09.2019
Запобігання корупції /
Антикорупційна експертиза

Аналіз досвіду Мін'юсту з підготовки антикорупційних експертиз та рекомендації експертів. 


На сьогодні міжнародних чи європейських стандартів, що стосуються антикорупційної експертизи, не існує. Більше того, жоден з чинних на території України міжнародних договорів не встановлює для України такого чи подібного зобов’язання (не враховуючи, звичайно, загальних вимог щодо забезпечення кожною державою належної якості прийнятих нормативно-правових актів (далі – НПА), що, в свою чергу, повинно мінімізувати можливість існування в них корупційних ризиків).

Міністерство юстиції України вперше було залучене до проведення антикорупційної експертизи у 2010 році. 20 травня 2010 р. Міністерство юстиції України видало наказ «Питання проведення експертизи на наявність корупціогенних норм» №1085/5, згідно з яким антикорупційна експертиза проектів НПА є невід’ємною частиною правової експертизи і відображається окремим пунктом у висновку Міністерства юстиції України за результатами опрацювання відповідного проекту акта. Вже через місяць Міністерство юстиції України затвердило Методичні рекомендації щодо проведення експертизи проектів НПА на наявність корупціогенних норм, згідно з якою антикорупційній експертизі підлягали проекти НПА у певних сферах[1].

Із набранням чинності Законом «Про запобігання корупції» (введено в дію 26 квітня 2015 р.) інститут антикорупційної експертизи зазнав суттєвих змін.

Зі змісту ст. 55 Закону «Про запобігання корупції» випливає, що Міністерство юстиції України однозначно зобов’язане здійснювати антикорупційну експертизу:

  • всіх проектів НПА, що вносяться на розгляд КМ. Виходячи з положень Регламенту КМ, під такими актами слід розуміти лише проекти постанов і розпоряджень Уряду, адже розроблені Урядом, міністерствами та іншими ЦОВВ законопроекти не подаються «на розгляд КМ». Як випливає з положень розділу IV Порядку проведення антикорупційної експертизи, така експертиза є складовою частиною їх правової експертизи;
  • всіх НПА державних органів, НПА яких підлягають державній реєстрації. Перелік таких органів і актів наразі визначено в Указі Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 3 жовтня 1992 р. №493/92[2]. Їх антикорупційна експертиза здійснюється безпосередньо під час державної реєстрації (розділ ІІІ Порядку проведення антикорупційної експертизи);
  • чинних законів, актів Президента та Уряду у певних сферах[3]. Така експертиза має здійснюватися згідно зі щорічним планом, що затверджується Міністерством юстиції України до 31 грудня року, що передує року реалізації такого плану. У разі виявлення корупціогенних факторів результати антикорупційної експертизи чинних НПА підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (розділ ІІ Порядку проведення антикорупційної експертизи).

Питання, чи повинне Міністерство юстиції України здійснювати антикорупційну експертизу законопроектів, внесених на розгляд Парламенту Урядом, Президентом чи Національним банком, є спірним.

З одного боку, Міністерство юстиції України повинне здійснювати таку експертизу, адже це опосередковано випливає зі змісту ч. 2 ст. 55 Закону «Про запобігання корупції», а також логічного припущення про те, що проекти всіх актів Парламенту мали б бути об’єктом антикорупційної експертизи.

З іншого боку, положення ч. 3 ст. 55 Закону «Про запобігання корупції» сформульовано так, ніби антикорупційній експертизі, яка проводиться Міністерством юстиції України, підлягають проекти тільки тих НПА, що вносяться «на розгляд КМ» (за такого підходу, Міністерство юстиції України не має права здійснювати антикорупційну експертизу законопроектів)[4].

У будь-якому разі станом на кінець вересня 2019 р. Міністерство юстиції України не здійснює антикорупційної експертизи законопроектів, що ініційовані Президентом і Національним банком. Проте, таку експертизу наразі здійснює Комітет ВР з питань антикорупційної політики (раніше – Комітет ВР з питань запобігання і протидії корупції), що в буквальному розумінні суперечить приписам ст. 55 Закону «Про запобігання корупції».

Процедурні аспекти здійснення Міністерством юстиції України антикорупційної експертизи наразі виписані у Порядку проведення антикорупційної експертизи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 березня 2015 р. №383/5, та у Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 р. №1395/5.

Як випливає зі змісту названих документів, вже у ІІ півріччі 2010 року Міністерство юстиції України під час проведення правової експертизи повинне було здійснювати антикорупційну експертизу та відображати її результати окремим пунктом у відповідному висновку. Утім, жодної інформації про результати здійснення такої експертизи Міністерством юстиції України не опубліковано[5].

У Звіті Міністерства юстиції України про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції у 2011 році зазначено, що в цьому році Міністерство юстиції України виявляло корупціогенні фактори у кожному сьомому проекті НПА (14%)[6]. Більшість таких норм виявлена у проектах актів у сфері земельного, цивільного та фінансового законодавства. Найчастіше фахівці Міністерства юстиції України виявляли недоліки техніко-юридичного характеру, які могли сприяти вчиненню корупційних правопорушень[7]. На другому місці за кількістю виявлених корупціогенних факторів була відсутність у проектах НПА, якими регулюється реалізація суб’єктивних прав та виконання юридичних обов’язків фізичними та юридичними особами, адміністративних процедур або наявність у проекті НПА нечіткостей встановленої адміністративної процедури, що здатні створити умови для здійснення корупційних дій або виникнення корупційних відносин[8].

Як випливає зі звітів Міністерства юстиції України, у 2012 році на правову експертизу до цього міністерства надійшло 5 153 проектів НПА. Під час проведення антикорупційної експертизи цих актів найчастіше виявлялися корупціогенні фактори, обумовлені недоліками техніко-юридичного характеру. Окрім того, в проектах НПА Міністерством юстиції України виявлявся такий корупціогенний фактор, як «неналежне визначення функцій, прав, обов’язків органів державної влади та місцевого самоврядування (дискреція)», наслідком чого могло бути невиправдане встановлення чи надмірне розширення дискреційних повноважень, створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими повноваженнями. Утім, за твердженням представників Міністерства юстиції України, у переважній більшості випадків усунення зазначених недоліків здійснювалося у ході доопрацювання проектів НПА у межах застосування такого інструменту як узгоджувальні процедури, що передбачено Регламентом КМ[9]. У цілому ж за весь 2012 рік про наявність корупціогенних ризиків зазначено лише у 22 висновках Міністерства юстиції України, тобто у 0,4% від загальної кількості проектів НПА, що були об’єктом антикорупційної експертизи.

Головною особливістю 2013 року стало те, що вже у ІІ півріччі Міністерство юстиції України повинно було здійснювати антикорупційну експертизу не тільки проектів НПА, а й чинних законів, актів Президента та КМ (згідно зі щорічним планом у певних сферах). Утім, Плану проведення антикорупційної експертизи чинних НПА на 2013 рік так і не затверджено, а тому жоден чинний НПА у 2013 році не став об’єктом антикорупційної експертизи Міністерства юстиції України.

Що ж стосується проектів НПА, то згідно зі звітами Міністерства юстиції України у 2013 році на правову експертизу їх надійшло 4 604. Під час проведення антикорупційної експертизи цих проектів фахівцями Міністерства юстиції України найчастіше виявлялися недоліки техніко-юридичного характеру, які могли сприяти вчиненню корупційних правопорушень (корупціогенні фактори). За словами представників Міністерства юстиції України, у більшості випадків усунення зазначених недоліків (як і у 2012 році) здійснювалося у ході доопрацювання проектів НПА під час узгоджувальних процедур. Загалом же за підсумками 2013 року у висновках Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи корупційні ризики виявлені лише у 19 проектах НПА (тобто, все у тих же 0,4% від загальної кількості проектів НПА, що були об’єктом антикорупційної експертизи)[10].

Починаючи з 2014 року Міністерство юстиції України здійснювало антикорупційну експертизу як проектів, так і чинних НПА. З метою забезпечення проведення такої експертизи Міністерство юстиції України було попередньо затверджено План проведення антикорупційної експертизи чинних НПА на 2014 рік[11]. Згідно з цим Планом фахівці Міністерства юстиції України за весь 2014 рік мали здійснити антикорупційну експертизу 9 чинних НПА: 6 законів[12] та 3 постанов Уряду[13]. На сторінці «Антикорупційна експертиза» сайту Міністерства юстиції України у 2014 році опубліковано лише три висновки на чинні НПА[14]: один позитивний (щодо Закону «Про соціальний захист дітей війни»)[15] і два негативних (щодо законів «Про охорону дитинства» та «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»)[16]. При цьому, виявивши певні корупційні фактори у двох останніх законах та висловивши рекомендації щодо їх усунення, Міністерство юстиції України не розробило законопроектів, спрямованих на усунення цих корупційних ризиків, та не ініціював відповідного питання перед Урядом. Інформацію про антикорупційну експертизу проектів НПА, здійснювану Міністерством юстиції України у 2014 році, не було оприлюднено.

Починаючи з 2014 року Міністерство юстиції України перестало готувати та оприлюднювати щорічні звіти про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції, що значно обмежило можливості для отримання та аналізу інформації про проведення цим органом антикорупційної експертизи.

Щодо антикорупційної експертизи Міністерства юстиції України у 2015–2017 роках:

1) жодної інформації про стан і результати антикорупційної експертизи проектів НПА, що вносилися на розгляд КМ, а також НПА, які підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України, не було оприлюднено. Представники Міністерства юстиції України не надавали таку інформацію і на запити щодо отримання публічної інформації;

2) плани проведення антикорупційної експертизи чинних НПА на 2015–2017 роки хоч і затверджувалися, але не оприлюднювалися, а експертиза – не проводилася. Зокрема, факт існування таких планів «в принципі» вдавалося встановлювати лише шляхом надсилання запитів на отримання публічної інформації[17].

Так, згідно з Планом проведення антикорупційної експертизи чинних НПА на 2015 рік, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2014 р. №286/7, протягом 2015 року Міністерство юстиції України повинно було здійснити антикорупційну експертизу семи законів[18]. Проте, на офіційному сайті Міністерства юстиції України можна знайти лише один такий висновок – висновок антикорупційної експертизи на Закон «Про соціальний захист дітей війни» (корупціогенні фактори відсутні)[19]. Чи проаналізовано інші шість чинних законів, невідомо. На офіційні запити такі висновки також не надавалися.

Відповідно до вимог Плану проведення антикорупційної експертизи чинних НПА на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2015 р. №398/7, у 2016 році фахівці міністерства мали здійснити антикорупційну експертизу п’яти законів[20]. Як випливає з додатків до листа Міністерства юстиції України від 20 березня 2017 р. №2582/11/29-17, а також аналізу сайту Міністерства юстиції України, антикорупційну експертизу Закону «Про застосування амністії в Україні» здійснено[21]. За результатами експертизи фахівцями міністерства виявлено певні корупційні ризики та сформульовано рекомендації щодо їх усунення. Утім, знову ж таки, жодних законодавчих ініціатив від Міністерства юстиції України з цього приводу до Уряду не надходило. Крім того, у листах від 25 листопада 2016 р. №41539/ПІ-М-2201/7.1 (відповідь на запит А. Марчука) та від 20 березня 2017 р. №2582/11/29-17 Міністерства юстиції України (відповідь на запит ЦППР) Міністерства юстиції України стверджує, що у 2016 році здійснило й антикорупційну експертизу законів «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України» та «Про місцеві вибори», але жодного корупціогенного фактору не виявило; свої висновки Міністерства юстиції України направило до Уряду. Проте, у вільному доступі цих висновків не було, а їхні копії Міністерство юстиції України не надавало.

27 грудня 2016 р. (наказ №1833/7) Міністерство юстиції України затвердило План проведення антикорупційної експертизи чинних НПА на 2017 рік, згідно з яким фахівці цього міністерства протягом 2017 року мали здійснити антикорупційну експертизу чотирьох законів[22] та однієї постанови Уряду[23]. На підставі цього Плану Міністерство юстиції України провло експертизу Постанови КМ щодо електронної системи закупівель та законів «Про публічні закупівлі», «Про науково-технічну інформацію» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»[24]. Ні в одному з цих актів Міністерство юстиції України не знайшло положень, які сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень (корупціогенні фактори). Лише у висновку на Закон «Про індексацію грошових доходів населення» Міністерства юстиції України зазначило про нечіткість визначення права органу державної влади. Іншої інформації про проведення антикорупційної експертизи НПА, яку повинно було здійснювати Міністерство юстиції України у 2017 році, не опубліковано.

У 2018 році ситуація із оприлюдненням інформації про проведення Міністерством юстиції України антикорупційної експертизи докорінним чином змінилася, оскільки наразі на сайті Міністерства юстиції України (Напрями діяльності → Нормотворча діяльність → Правова експертиза нормативно-правових актів → Антикорупційна експертиза) можна знайти:

1) щоквартальні звіти про результати проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів Міністерства юстиції України у 2018 році (у вигляді зведених таблиць);

2) всі висновки антикорупційної експертизи, що готувалися на чинні НПА відповідно до Плану проведення антикорупційної експертизи чинних нормативно-правових актів на 2018 рік, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2017 р. №4865/7[25].

Наскільки ж здійснювана Міністерством юстиції України антикорупційна експертиза НПА та проектів НПА є професійною та неупередженою? Зі звітів та висновків, розміщених на сайті Міністерства юстиції України, випливає, що за весь 2018 рік Міністерство юстиції України здійснило антикорупційну експертизу:

  • 3 618 проектів актів Уряду, однак не виявило корупціогенних факторів у жодному з них (!);
  • 157 законопроектів та виявило по одному незначному корупціогенному фактору у двох із них[26];
  • 3 чинних законів («Про Вищу раду правосуддя», «Про доступ до публічної інформації», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», «Про центральні органи виконавчої влади») та одного акту Уряду (Постанова КМ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» від 16 грудня 2015 р. №1060), однак не виявило у них жодного корупціогенного фактору.

У 2019 році Міністерство юстиції України запланувало провести антикорупційну експертизу трьох законів України: «Про Вищий антикорупційний суд», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» та «Про культуру»[27].

За інформацією зі звітів за перші два квартали 2019 року Міністерством юстиції України було перевірено:

  • 47 проектів актів Президента України, але у жодному з них не виявлено корупціогенних факторів;
  • 1622 проектів актів Кабінету Міністрів України, в двох з яких виявлено корупціогенні фактори і надано рекомендації щодо їх доопрацювання[28];
  • 68 законопроектів, у одному з яких було виявлено один корупціогенних фактор[29];
  • 1 чинний закон («Про вищий антикорупційний суд»), в якому було виявлено одну юридичну колізію, яка являє собою корупціогенний фактор (щодо незалучення Громадської ради доброчесності до процесу встановлення відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду).

Варто відзначити, що загалом, у 2010–2019 роках представники Міністерства юстиції України неохоче комунікували з громадськістю щодо антикорупційної експертизи, висновки громадської антикорупційної експертизи у своїй роботі не враховували.

За весь період проведення антикорупційної експертизи всіх видів НПА та їх проектів Міністерства юстиції України опублікувало лише 15 висновків антикорупційної експертизи.

Ураховуючи викладене можна підбити такі основні ВИСНОВКИ:

1. Законодавство України основний тягар (обов’язок) здійснення антикорупційної експертизи як чинних НПА, так і їх проектів покладає на Міністерство юстиції України.

2. У 2011–2013 роках Міністерство юстиції України скоріше імітувало проведення такої експертизи, ніж реально її здійснювало, адже практично ніколи не знаходило проектів НПА, що містять корупціогенні фактори. У 2014–2017 роках Міністерство юстиції України перестало й імітувати таку роботу. Інформації про стан справ з антикорупційною експертизою за цей період у відкритому доступі практично немає. Звіти Міністерства юстиції України про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції не оприлюднювалися.

3. У 2018–2019 роках ситуація дещо змінилася. Відтепер на сайті на сайті Міністерства юстиції України можна знайти не лише окремі висновки антикорупційної експертизи, а й детальні щоквартальні звіти про результати проведення Міністерством юстиції України антикорупційної експертизи НПА та проектів НПА. Утім, говорити про те, що ця експертиза стала ефективною, нажаль, не можна. Наприклад, за весь період проведення цим міністерством антикорупційної експертизи всіх видів воно проаналізувало не більше двох десятків чинних НПА, серед яких знайшло кілька таких, що містять корупціогенні фактори. При цьому належних дій, спрямованих на усунення цих факторів, Міністерство юстиції України не вживало.

4. Загалом антикорупційна експертиза, що здійснюється Міністерством юстиції України, є вкрай неефективною, адже це міністерство фактично не виконує приписів ст. 55 Закону «Про запобігання корупції». Однією з головних причин неефективності антикорупційної експертизи проектів, що вносяться на розгляд Уряду, є те, що Міністерство юстиції України, з одного боку, відповідальне за їх розробку (див. Регламент КМ), а, з іншого, – уповноважене шукати в цих же актах корупціогенні фактори. За таких обставин ефективність цієї антикорупційної експертизи є нульовою.

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

1. Позбавити Міністерство юстиції України обов’язку щодо проведення обов’язкової антикорупційної експертизи проектів актів законодавства, що вносяться на розгляд Парламенту Урядом або Президентом, а також чинних актів законодавства, що дозволить уникнути конфлікту інтересів у питаннях антикорупційної експертизи проектів актів законодавства, що вносяться на розгляд Парламенту Урядом, а також якісно використати спеціальний статус НАЗК та його відносну незалежність у питаннях антикорупційної експертизи проектів актів законодавства, що вносяться на розгляд Парламенту Президентом, та чинних актів законодавства.

2. Наділити НАЗК широкими повноваженнями щодо антикорупційної експертизи всіх проектів актів законодавства, внесених на розгляд Парламенту Урядом або Президентом; всіх проектів актів законодавства, що знаходяться на розгляді КМ і Президента, а також чинних актів законодавства, що стосуються найбільш небезпечних (під кутом зору потенційної корупціогенності) сфер[30].

3. Визначити загальні засади та особливості правого регулювання антикорупційної експертизи (передусім, чітко визначити суб’єктів і об’єкти антикорупційної експертизи та визначити уніфікований перелік корупціогенних факторів).

4. Встановити загальні вимоги до методики проведення антикорупційної експертизи (що стосуватимуться усіх суб’єктів), оформлення, оприлюднення та, що найголовніше, розгляду та врахування результатів антикорупційної експертизи.


[1] Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення експертизи проектів нормативно-правових актів на наявність корупціогенних норм : наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 р. №1380/5 (первинна редакція) / КМ // Офіційний веб-сайт ВР. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v1380323-10/ed20100623.

[2] Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади : Указ Президента від 3 жовтня 1992 р. №493/92 / Адміністрація Президента // Офіційний веб-сайт ВР. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/493/92.

[3] Йдеться про НПА, що стосуються: 1) прав та свобод людини і громадянина; 2) повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 3) надання адміністративних послуг; 4) розподілу та витрачання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів; 5) конкурсних (тендерних) процедур.

[4] Навіть тих, що вносяться на розгляд Парламенту самим Урядом.

[5] Не опублікований і щорічний Звіт про результати проведення заходів щодо запобігання корупції у 2010 р.

[6] У 216 з 1575 проектів НПА, які надійшли на правову експертизу в Міністерстві юстиції України у 2011 році, було виявлено корупційні фактори.

[7] За словами представників Міністерства юстиції України, досить часто проекти містили такий корупціогенний фактор як неналежне визначення функцій, прав, обов’язків органів державної влади та місцевого самоврядування (дискреція), наслідком чого могло бути невиправдане встановлення чи надмірне розширення дискреційних повноважень, створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими їм повноваженнями.

[8] Звіт Міністерства юстиції України про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції у 2011 році // Офіційний сайт Міністерства юстиції України. – Режим доступу : http://old.minjust.gov.ua/47777.

[9] Звіт Міністерство юстиції України про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції у 2012 році // Офіційний сайт Міністерства юстиції України. – Режим доступу : https://minjust.gov.ua/ua/news/43274.

[10] Звіт Міністерства юстиції України про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції у 2013 році // Офіційний сайт Міністерства юстиції України. – Режим доступу : http://old.minjust.gov.ua/section/421.

[11] План проведення антикорупційної експертизи чинних нормативно-правових актів на 2014 рік : затв. наказом Міністерства юстиції України від 27 грудня 2013 р. № 1295/7 // Сайт document.ua. – Професійна нормативно-правова бібліотека. – Режим доступу : http://document.ua/pro-zatverdzhennja-planu-provedennja-antikorupciinoyi-eksper-doc188534.html.

[12] Закони: «Про центральні органи виконавчої влади», «Про охорону дитинства», «Про страховий фонд документації України», «Про третейські суди», «Про міжнародний комерційний арбітраж» та «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».

[13] Постанови КМ «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» від 15 лютого 2002 р. №153; «Про внесення змін до Порядку виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей» від 2 вересня 2010 р. №795; «Про порядок ініціювання, підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями» від 26 листопада 2008 р. №1027.

[14] Чи здійснювалася Міністерством юстиції України антикорупційна експертиза інших НПА, визначених цим Планом, невідомо. Той факт, що на сторінці «Антикорупційна експертиза» сайту Міністерства юстиції України в 2014 році публікувалися як позитивні, так і негативні висновки антикорупційної експертизи, обумовлює припущення про те, що антикорупційна експертиза інших 6 чинних НПА не проводилася взагалі.

[15] Висновок антикорупційної експертизи Закону «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р. №2195-IV // Сайт Міністерства юстиції України. – Антикорупційна експертиза. – Режим доступу : http://old.minjust.gov.ua/51008.

[16] Висновок антикорупційної експертизи Закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 р. №2050-III // Сайт Міністерство юстиції України. – Антикорупційна експертиза. – Режим доступу : http://old.minjust.gov.ua/50330; Висновок антикорупційної експертизи Закону «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. №2402-III // Сайт Міністерство юстиції України. – Антикорупційна експертиза. – Режим доступу : http://old.minjust.gov.ua/50223.

[17] У вільному доступі (у т.ч. на сайті Міністерства юстиції України) цих документів не було.

[18] Законів «Про здійснення державних закупівель», «Про нотаріат», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про соціальний захист дітей війни», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

[19] Див.: Висновок антикорупційної експертизи Закону «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р. №2195-IV // Сайт Міністерства юстиції України. – Антикорупційна експертиза. – Режим доступу : https://minjust.gov.ua/m/visnovok-antikoruptsiynoi-ekspertizi-zakonu-ukraini-pro-sotsialniy-zahist-ditey-viyni-priynyatogo-verhovnoyu-radoyu-ukraini-18-listopada-2004-roku-2195-iv.

[20] Закони «Про застосування амністії в Україні», «Про запобіганню впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань», «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України» та «Про місцеві вибори».

[21] Див.: Висновок антикорупційної експертизи Закону «Про застосування амністії в Україні» від 01 жовтня 1996 р. №392/96-ВР // Сайт Міністерства юстиції України. – Антикорупційна експертиза. – Режим доступу : https://minjust.gov.ua/m/visnovok-antikoruptsiynoi-ekspertizi-zakonu-ukraini-pro-zastosuvannya-amnistii-v-ukraini-priynyatogo-verhovnoyu-radoyu-ukraini-01-jovtnya-1996-roku-39296-vr.

[22] Закони «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про індексацію грошових коштів населення», «Про науково-технічну інформацію» та «Про публічні закупівлі».

[23] Постанова КМ «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» від 24 лютого 2016 р. №166.

[24] Висновок антикорупційної експертизи постанови КМ від 24 лютого 2016 р. №166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків // Сайт Міністерства юстиції України. – Антикорупційна експертиза. – Режим доступу : https://minjust.gov.ua/m/visnovok-antikoruptsiynoi-ekspertizi-postanovi-kabinetu-ministriv-ukraini-vid-24-lyutogo-2016-roku-166-pro-zatverdjennya-poryadku-funktsionuvannya-elektronnoi-sistemi-zakupivel-ta-provedennya-avtorizatsii-elektronnih-maydanchikiv; Висновок антикорупційної експертизи Закону «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 р. №922-VIII // Сайт Міністерства юстиції України. – Антикорупційна експертиза. – Режим доступу: https://minjust.gov.ua/m/visnovok-antikoruptsiynoi-ekspertizi-zakonu-ukraini-vid-25-grudnya-2015-roku-922-viii-pro-publichni-zakupivli-priynyatogo-verhovnoyu-radoyu-ukraini; Висновок антикорупційної експертизи Закону «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 року за №3322-ХII // Сайт Міністерства юстиції України. – Антикорупційна експертиза. – Режим доступу: https://minjust.gov.ua/m/visnovok-antikoruptsiynoi-ekspertizi-zakonu-ukraini-pro-naukovo-tehnichnu-informatsiyu-priynyatogo-verhovnoyu-radoyu-ukraini-25-chervnya-1993-roku-za-3322-hii; Висновок антикорупційної експертизи Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. №3551-XII // Сайт Міністерства юстиції України. – Антикорупційна експертиза. – Режим доступу: https://minjust.gov.ua/m/visnovok-antikoruptsiynoi-ekspertizi-zakonu-ukraini-pro-status-veteraniv-viyni-garantii-ih-sotsialnogo-zahistu-priynyatogo-verhovnoyu-radoyu-ukraini-22-jovtnya-1993-roku-3551-xii

[25] Сайт Міністерства юстиції України. – Антикорупційна експертиза. – Режим доступу : https://minjust.gov.ua/uncorrup_exp.

[26] Йдеться про проекти законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання концесійної діяльності для залучення приватного сектору до реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, з метою модернізації інфраструктури» та «Про розсадництво та багаторічні рослини». Станом на вересень 2019 р. до Парламенту ці законопроекти не внесено, а тому зробити висновки щодо врахування цих зауважень Урядом неможливо.

[27] Див. План проведення антикорупційної експертизи чинних нормативно-правових актів на 2019 рік, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2018 р. №4865/7.

[28] Йдеться про проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом» та проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та Порядку вибору організаторів аукціонів, уповноважених на організацію та проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами».

[29] Мова про проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту економічної конкуренції». Станом на вересень 2019 року проект не внесено на розгляд у Парламенту, тому неможливо зробити висновок про врахування зауважень Міністерства юстиції України.

[30] Спеціальний статус цього органу має забезпечити додаткові гарантії проведення незалежної зовнішньої експертизи зазначених вище актів.