Що вас цікавить?

Рішення Конституційного Суду не є дозволом для здійснення судочинства недержавною мовою

15.12.2011
Конституціоналізм /
Конституційний Суд

15 жовтня Конституційний Суд оприлюднив рішення, яким визнав конституційними положення Закону „Про судоустрій і статус суддів“, які допускають використання в судах, поряд з державною, регіональних мов або мов меншин. Деякі ЗМІ витлумачили це так, що суди зможуть здійснювати судочинство російською мовою. Але це не так.


15 жовтня Конституційний Суд оприлюднив рішення, яким визнав конституційними положення Закону „Про судоустрій і статус суддів“, які допускають використання в судах, поряд з державною, регіональних мов або мов меншин. Деякі ЗМІ витлумачили це так, що суди зможуть здійснювати судочинство російською мовою.

Але це не так. Положення, які визнано конституційними, передбачають, що у судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» в порядку, встановленому процесуальним законом. Використання цих мов забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету.

Тобто мовою судочинства і діловодства відповідно Закону «Про судоустрій і статус суддів» є державна мова. Суди зобов’язані використовувати українську мову для ведення процесу, викладення процесуальних документів

А відповідно до положень Хартії, які були ратифіковані ще у 2003 р., особа має право подавати заяви і докази в суді регіональною мовою чи мовою меншини, а в разі необхідності – із залученням усного чи письмового перекладача. Таким чином, особа може вільно користуватися своєю мовою без перекладу, якщо суду та іншим учасникам процесу вона цілком зрозуміла. Було б невиправдано залучати у такому випадку перекладача. Але суд або учасник процесу можуть зажадати перекладу, якщо така мова є повністю або недостатньо зрозумілою.

Переклад на мову меншини або з мови меншини у разі необхідності має здійснювати перекладач, послуги якого взяла на себе обов’язок оплачувати держава. Хоча ця норма сьогодні є здебільшого декларативною, бо не підкріплена достатніми фінансовими ресурсами.