Рішення Конституційного Суду не є дозволом для здійснення судочинства недержавною мовою

15 жовтня Конституційний Суд оприлюднив рішення, яким визнав конституційними положення Закону „Про судоустрій і статус суддів“, які допускають використання в судах, поряд з державною, регіональних мов або мов меншин. Деякі ЗМІ витлумачили це так, що суди зможуть здійснювати судочинство російською мовою.

Але це не так. Положення, які визнано конституційними, передбачають, що у судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» в порядку, встановленому процесуальним законом. Використання цих мов забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету.

Тобто мовою судочинства і діловодства відповідно Закону «Про судоустрій і статус суддів» є державна мова. Суди зобов’язані використовувати українську мову для ведення процесу, викладення процесуальних документів. 

А відповідно до положень Хартії, які були ратифіковані ще у 2003 р., особа має право подавати заяви і докази в суді регіональною мовою чи мовою меншини, а в разі необхідності – із залученням усного чи письмового перекладача. Таким чином, особа може вільно користуватися своєю мовою без перекладу, якщо суду та іншим учасникам процесу вона цілком зрозуміла. Було б невиправдано залучати у такому випадку перекладача. Але суд або учасник процесу можуть зажадати перекладу, якщо така мова є повністю або недостатньо зрозумілою.

Переклад на мову меншини або з мови меншини у разі необхідності має здійснювати перекладач, послуги якого взяла на себе обов’язок оплачувати держава. Хоча ця норма сьогодні є здебільшого декларативною, бо не підкріплена достатніми фінансовими ресурсами.