Проект Закону України “Про Кабінет Міністрів України”
Законопроект, внесений І.Коліушком, реєстраційний номер – 0905-Н.
Проект
вноситься народним депутатом України
І. Коліушком
Закон України
Про Кабінет Міністрів України
Цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні завдання, принципи та організацію діяльності Кабінету Міністрів України як Уряду України, його склад i порядок формування, місце в системі органів державної влади, а також повноваження щодо здійснення виконавчої влади.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Кабінет Міністрів України у системі органів державної влади України
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Систему органів виконавчої влади складають Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, до яких належать міністерства та державні комітети (державні служби), а також органи виконавчої влади зі спеціальним статусом та місцеві органи виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через центральні i місцеві органи виконавчої влади, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний i підзвітний Верховній Радi України у межах, передбачених Конституцією України.
Стаття 2. Основні завдання Кабінету Міністрів України
Основними завданнями Кабінету Міністрів України є:
1) забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України;
2) вжиття заходів щодо забезпечення прав i свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного i гармонійного розвитку особистості;
3) виконання Конституції i законів України, актів Президента України; розробка i здійснення заходів щодо впровадження законів у життя;
4) здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави в інтересах Українського народу;
5) вироблення i проведення державної політики у сферах економічного, соціального, науково-технічного та культурного розвитку, охорони довкілля;
6) розробка проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України;
7) здійснення управління об’єктами державної власності відповідно до закону;
8) спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади.
Стаття 3. Принципи діяльності Кабінету Міністрів України
Діяльність Кабінету Міністрів України грунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, колегіальності, науковості та гласності.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією i законами України, актами Президента України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності додержується вимог утвердження та гарантування прав i свобод людини, відповідальності держави перед громадянами за забезпечення їм гідних умов життя.
Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу в межах, установлених Конституцією та законами України, незалежно від органів законодавчої та судової влади. Неправомірне втручання будь-яких органів, посадових осіб, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян у вирішення питань, віднесених до відання Кабінету Міністрів України, не допускається.
Кабінет Міністрів України є колегіальним органом, який приймає рішення після обговорення питань на своїх засіданнях.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності спирається на наукове обгрунтування здійснюваної ним державної політики, активно використовує прогресивні органiзацiйно-технiчнi засоби та інформаційні технології.
Кабінет Міністрів України регулярно інформує громадськість про свою діяльність. Прийняття таємних рішень можливе виключно у зв’язку з вимогами національної безпеки України у випадках, визначених законом.
Стаття 4. Законодавство про Кабінет Міністрів України
Організація, повноваження, функції i порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.
Функції Кабінету Міністрів України, а також його склад в межах повноважень, встановлених Конституцією та законами України, визначаються також актами Президента України.
Окремі питання діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції та законів України можуть визначатися також постановами Кабінету Міністрів України.
Стаття 5. Місцезнаходження та атрибути Кабiнету Мiнiстрiв України
Кабінет Мiнiстрiв України знаходиться в столиці України – місті Києві.
На будинку Кабiнету Мiнiстрiв України кріпиться Державний Герб України та вивішується Державний Прапор України.
Державний Герб України та Державний Прапор України є атрибутами залу засідань Кабiнету Мiнiстрiв України.
Розділ II. СКЛАД I ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ
Стаття 6. Склад та строк формування Кабiнету Мiнiстрiв України
До складу Кабiнету Мiнiстрiв України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, три віце-прем’єр-міністри України, Міністр закордонних справ України, Міністр юстиції України, Міністр фінансів України, Міністр оборони України, Міністр внутрішніх справ України та інші міністри України.
За поданням Прем’єр-міністра України Президент України, крім керівників міністерств, може призначати мiнiстрами осіб, членство яких у Кабінеті Міністрів України не пов’язане з очолюванням міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади України, але не більше двох.
Кабінет Міністрів України формується не більш як у шістдесяти денний строк від дня вступу Президента України на посаду або відставки попереднього складу Кабінету Міністрів України.
Посади членів Кабінету Міністрів України за характером повноважень та діяльності призначених на них осіб належать до державних політичних посад, на них не поширюється законодавство про державну службу.
Статус членів Кабінету Міністрів України визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Не допускається прирівняння будь-яких посад в органах виконавчої влади за статусом до членів Кабінету Міністрів України.
Стаття 7. Внесення кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України
Президент України не пізніш як на десятий день після вступу на пост або припинення повноважень Кабінету Міністрів України, після консультацій з Головою Верховної Ради України та керівниками депутатських груп і фракцій вносить на розгляд Верховної Ради України кандидатуру на посаду Прем’єр-міністра України.
У разі відхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України Президент України після консультацій з Головою Верховної Ради України та керівниками депутатських груп і фракцій у семиденний строк вносить на розгляд Верховної Ради України нову кандидатуру на цю посаду.
Президент України має право внести повторно ту саму кандидатуру за умови згоди голів депутатських груп і фракцій, які спільно об`єднують більшість від конституційного складу Верховної Ради України.
Стаття 8. Розгляд Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України
Верховна Рада України розглядає внесену Президентом України кандидатуру на посаду Прем’єр-міністра України не пізніш як у десятиденний строк з дня внесення.
Одночасно з внесенням кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України до Верховної Ради України подаються матеріали про кандидата, зазначені в законі про регламент Верховної Ради України.
Депутатські групи та фракції мають право перед розглядом питання на пленарному засіданні Верховної Ради України зустрітись із кандидатом на посаду Прем`єр-міністра України та отримати відповіді на поставлені запитання.
Президент України представляє внесену ним кандидатуру на пленарному засіданні Верховної Ради України. Кандидат на посаду Прем’єр-мiнiстра України виступає з програмною заявою та відповідає на запитання народних депутатів України. Представники всіх депутатських груп і фракцій висловлюють позицію своїх депутатських об`єднань.
Голосування постанови Верховної Ради України про згоду на призначення Прем’єр-міністром України кандидатури, внесеної Президентом України, відбувається в поіменному режимі. Рішення приймається більшістю голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.
Стаття 9. Призначення членів Кабінету Міністрів України
Прем’єр-міністр України призначається указом Президента України в триденний строк після одержання згоди Верховної Ради України.
Прем’єр-міністр України протягом чотирнадцяти днів з дня свого призначення на посаду після консультацій з Головою Верховної Ради України та керівниками депутатських груп і фракцій вносить Президентові України подання щодо загальної чисельності, посадового i персонального складу Кабінету Міністрів України та одночасно інформує про них Верховну Раду України. На кожну посаду вноситься одна кандидатура. В разі відхилення Президентом України кандидатури члена Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністр України вносить Президентові України іншу кандидатуру на посаду члена Кабінету Міністрів України.
На підставі подання Прем’єр-міністра України Президент України видає укази про затвердження загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України та про призначення членів Кабінету Міністрів України.
Пропозиції щодо призначення на вакантні посади в складі Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністр України вносить Президенту України протягом чотирнадцяти днів після утворення такої вакансії.
Указ Президента України про призначення на посади членів Кабінету Міністрів України, крім Прем’єр-міністра України, скріплюється підписом Прем’єр-міністра України.
Стаття 10. Присяга членів Кабінету Міністрів України та набуття ними повноважень
Члени Кабінету Міністрів України складають присягу Українському народові такого змісту:
“Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю на вірність Українi. Зобов’язуюсь додержуватися Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, всіма своїми діями боронити суверенітет i незалежність України, обстоювати права i свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, зміцнення та сталий демократичний розвиток Української держави”.
Присяга складається на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніш як через п’ять днів після сформування Кабінету Міністрів України або призначення нового члена Кабінету Міністрів України.
Присяга членів новопризначеного Кабінету Міністрів України оголошується Прем’єр-міністром України i підписується кожним членом Кабінету Міністрів України. Наступні новопризначені члени Кабінету Міністрів України оголошують присягу особисто і підписують її.
Про прийняття присяги робиться запис у трудовій книжці члена Кабінету Міністрів України. Підписаний текст присяги зберігається в особовій справі члена Кабiнету Мiнiстрiв України.
Відмова члена Кабінету Міністрів України скласти присягу має наслідком звільнення його з посади.
Новосформований Кабінет Міністрів України набуває повноважень з моменту складення присяги не менш як двома третинами від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України. Новопризначені члени Кабінету Міністрів України набувають повноважень з моменту складення ними присяги.
Стаття 11. Програма діяльності Кабінету Міністрів України
Новосформований Кабінет Міністрів України не пізніш як у місячний строк після набуття повноважень подає на розгляд Верховної Ради України Програму діяльності Кабінету Міністрів України на строк своїх повноважень.
Програма діяльності Кабінету Міністрів України повинна містити концептуальне викладення стратегії діяльності, засобів та строків виконання завдань Кабінету Міністрів України. До Програми діяльності Кабінету Міністрів України додаються структура виконавчої влади та інформація про членів Кабінету Міністрів України.
Програма діяльності Кабінету Міністрів України розглядається Верховною Радою України не пізніш як у десятиденний строк з дня її подання.
Прем’єр-міністр України представляє Програму діяльності Кабінету Міністрів України на пленарному засіданні Верховної Ради України та відповідає на запитання народних депутатів України.
Верховна Рада України може надати Кабінету Міністрів України можливість протягом тридцяти днів доопрацювати Програму діяльності Кабінету Міністрів України на основі вивчення пропозицій i зауважень, висловлених при обговоренні її у комітетах та
на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Голосування за постанову Верховної Ради України про Програму діяльності Кабінету Міністрів України відбувається в поіменному режимі. Програма діяльності Кабінету Міністрів України вважається схваленою, якщо за це проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України.
У разі відхилення Верховною Радою України Програми діяльності Кабінету Міністрів України Верховна Рада України може розглянути питання про недовіру Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України.
Стаття 12. Припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України
Повноваження члена Кабінету Міністрів України можуть бути припинені Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України або за заявою члена Кабінету Міністрів України.
Член Кабінету Міністрів України з політичних чи особистих мотивів вправі заявити Президентові України про свою відставку.
Про намір подати заяву про відставку член Кабінету Міністрів України попередньо повідомляє Прем’єр-міністра України.
Члени Кабінету Міністрів України, відставка яких прийнята, за дорученням Президента України та їх згодою продовжують виконувати свої повноваження до набуття повноважень новими членами Кабінету Міністрів України.
Стаття 13. Вимоги до осіб, які входять до складу Кабінету Міністрів України
До складу Кабінету Міністрів України можуть бути призначені громадяни України, які мають вищу освіту та володіють державною мовою.
Члени Кабінету Міністрів України не можуть мати представницький мандат, крім мандата народного депутата України, вони не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку або створеної з метою надання торгово-промислових чи фінансових послуг іншим підприємствам, організаціям або фізичним особам.
Розділ III. ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Стаття 14. Строк повноважень Кабінету Міністрів України
Кабінет Міністрів України утворюється на строк повноважень Президента України.
Повноваження Кабінету Міністрів України припиняються достроково у разі:
1) прийняття Президентом України рішення про припинення повноважень Прем’єр-міністра України, чи про відставку Кабінету Міністрів України;
2) прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України;
3) відставки або смерті Прем’єр-міністра України;
4) відставки більше, ніж однієї третини від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України.
Стаття 15. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у зв’язку з обранням нового Президента України
Прем’єр-міністр України подає заяву про відставку Кабінету Міністрів України новообраному Президентові України на церемонії його вступу на посаду (інавгурації) після складення Президентом України присяги.
Стаття 16. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України за рішенням Президента України
Президент України вправі прийняти рішення про припинення повноважень Прем’єр-міністра України. У зв’язку з цим він видає указ про припинення повноважень Прем’єр-міністра України з відповідним мотивуванням.
Прем’єр-міністр України зобов’язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів України за рішенням Президента України.
Стаття 17. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри
Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України.
Це питання розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України через десять днів після внесення пропозиції з обов’язковим запрошенням всього складу Кабінету Міністрів України.
Постанова Верховної Ради України про недовіру Кабінету Міністрів України (резолюція недовіри) голосується в поіменному режимі. Рішення приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
Прем’єр-міністр України, отримавши підписану Головою Верховної Ради України постанову Верховної Ради України про недовіру Кабінету Міністрів України, невідкладно подає Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів України.
Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.
Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Стаття 18. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у зв’язку з відставкою або смертю Прем’єр-міністра України
Прем’єр-міністр України вправі заявити Президентові України про свою відставку.
Президент України протягом десяти днів з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про відставку Прем’єр-міністра України або про неприйняття відставки Прем’єр-міністра України.
Відставка Прем’єр-міністра України або його смерть має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
Стаття 19. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у зв`язку з відставкою більше, ніж однієї третини від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України
У разі одночасної відставки більше, ніж однієї третини від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України Прем`єр-міністр України зобов`язаний подати Президенту України заяву про відставку Кабінету Міністрів України.
Стаття 20. Виконання повноважень Кабінетом Міністрів України після його відставки
Прем’єр-міністр України та очолюваний ним Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Президентом України, за дорученням Президента України продовжують виконувати свої повноваження до набуття повноважень новосформованим Кабінетом Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів. Таке доручення дається у формі указу Президента України.
Розділ IV. КОМПЕТЕНЦІЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Стаття 21. Загальні питання компетенції Кабінету Міністрів України
Діяльність Кабінету Міністрів України згідно з його компетенцією спрямована на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції i законів України, актів Президента України та реалізацію Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, охорони довкілля, правової політики, законності, забезпечення прав i свобод людини та громадянина, зовнішньої політики, національної безпеки та обороноздатності.
Кабінет Міністрів України здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституції та актів законодавства України, вживає заходів до усунення недоліків у роботі цих органів.
Стаття 22. Основні функції та повноваження Кабінету Міністрів України
Кабінет Міністрів України:
1) у сферах економіки та фінансів:
а) забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання економіки України;
б) організовує підготовку та реалізацію загальнодержавних економічних i соціальних програм;
в) здійснює відповідно до закону управління об’єктами державної власності, делегує в установленому порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об’єктами міністерствам, іншим центральним органами виконавчої влади, урядовим органам, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб’єктам господарювання; розробляє та забезпечує виконання державних програм приватизації;
г) сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та забезпеченню соціальної спрямованості економіки, здійснює заходи щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури;
д) забезпечує розроблення i виконання програм структурної перебудови в галузях національної економіки, здійснює заходи, пов’язані з реструктуризацією та санацією підприємств i організацій, розробляє i здійснює державну промислову політику, визначає пріоритетні галузі промисловості для прискореного їх розвитку; забезпечує захист та підтримку національного товаровиробника;
е) реалізує державну інвестиційну політику, регулює інвестиційну діяльність, створює сприятливі умови для залучення інвестицій в економіку України;
є) визначає обсяги продукції (робіт, послуг) для державних потреб, порядок формування та розміщення замовлень на її виробництво, вирішує відповідно до законодавства інші питання щодо задоволення державних потреб у продукції (роботах, послугах); утворює відповідно до законів державні резервні фонди фінансових i матеріально-технічних ресурсів;
ж) забезпечує реалізацію державної аграрної політики, задоволення продовольчих потреб населення, проведення земельної реформи;
з) реалізує державну фінансову та податкову політику, сприяє стабільності грошової одиниці України, організовує діяльність податкової служби;
и) розробляє кожного року проект закону про Державний бюджет України та забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України;
i) приймає рішення про використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України;
ї) здійснює контроль за обслуговуванням державного боргу України, приймає рішення про випуск державних внутрішніх позик, проведення грошово-речових лотерей;
й) організовує державне страхування;
к) забезпечує реалізацію державної політики цін, державне регулювання ціноутворення;
л) організовує проведення зовнішньоекономічної політики України, здійснює в межах, визначених законом, регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
м) організовує митну справу;
н) організовує складання платіжного балансу i зведеного валютного плану України, забезпечує раціональне використання державних валютних коштів;
о) виступає гарантом щодо кредитів, які у визначених законом про Державний бюджет України межах надаються іноземними державами, банками, фінансовими міжнародними організаціями, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України;
2) у сферах соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, охорони довкілля:
а) проводить державну соціальну політику, вживає заходів до підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян;
б) розробляє та здійснює державні програми соціальної допомоги, вживає заходів для зміцнення матеріально-технічної бази закладів соціального захисту інвалідів, пенсіонерів та інших непрацездатних i малозабезпечених верств населення;
в) забезпечує реалізацію державної політики зайнятості населення, розробляє i здійснює відповідні державні програми, зокрема щодо створення нових робочих місць та соціальної адаптації молоді, вирішує питання профорієнтації, підготовки та перепідготовки кадрів, регулює міграційні процеси;
г) забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, освіти, фізичної культури, забезпечує доступність для громадян медичних, освітніх та фiзкультурно-оздоровчих закладів;
д) забезпечує реалізацію державної політики у сфері культури, етнонацiонального розвитку України i міжнаціональних відносин, охорону історичної та культурної спадщини, всебічний розвиток i функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, створює умови для вільного розвитку мов корінних народів i національних меншин України, сприяє задоволенню національно-культурних потреб української діаспори;
е) розробляє i здійснює заходи щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку охорони здоров’я, освіти, культури та спорту, туристичного та рекреаційного господарства;
є) проводить державну політику в сфері інформатизації, сприяє становленню єдиного інформаційного простору на території України;
ж) розробляє та забезпечує реалізацію науково-технічної політики, розвиток i зміцнення науково-технічного потенціалу України, розробляє та реалізує загальнодержавні науково-технічні програми;
з) вживає заходів для вдосконалення державного регулювання у науково-технічній сфері, щодо стимулювання інноваційної діяльності підприємств, установ та організацій;
и) визначає порядок формування та використання фондів для науково-технічної діяльності;
i) забезпечує проведення державної політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та раціонального використання природних ресурсів;
ї) розробляє державні та міждержавні екологічні програми, забезпечує їх виконання;
й) здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного i тваринного світу, інших природних ресурсів;
к) приймає відповідно до закону рішення щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
л) забезпечує проведення заходів, передбачених програмою ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, приймає рішення з питань ліквідації шкідливих наслідків інших аварій, катастроф, стихійного лиха;
3) у сферах правової політики, законності, забезпечення прав i свобод людини та громадянина:
а) розробляє та проводить державну правову політику, організовує роботу, спрямовану на вдосконалення правового регулювання відносин у сфері державного будівництва, господарській i соціально-культурній сферах;
б) здійснює контроль за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також органами місцевого самоврядування з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади;
в) вживає заходів для забезпечення та захисту прав i свобод людини та громадянина, забезпечує охорону власності та громадського порядку, боротьбу зі злочинністю;
г) здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень міністерствами, іншими органами виконавчої влади та їх керівниками;
д) створює умови для вільного розвитку i функціонування системи правничих послуг населенню;
е) забезпечує фінансування видатків на утримання судів у межах, визначених законом про Державний бюджет України, та створення належних умов для функціонування судів та діяльності суддів;
є) вживає заходів щодо фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності правоохоронних органів, а також щодо соціального захисту працівників цих органів та членів їх сімей;
4) у сферах зовнішньої політики, національної безпеки та обороноздатності:
а) забезпечує в межах своїх повноважень зовнішньополітичну діяльність України та представництво України в іноземних державах i міжнародних організаціях;
б) вирішує відповідно до закону про міжнародні договори питання щодо проведення переговорів i підписання міжнародних договорів України;
в) вживає заходів для забезпечення виконання міжнародних договорів України;
г) забезпечує охорону та захист державного кордону i території України;
д) реалізує заходи для зміцнення національної безпеки України;
е) бере участь у забезпеченні боєздатності Збройних Сил України, визначає в межах бюджетних асигнувань на оборону чисельність громадян України, які підлягають призову на строкову військову службу i навчальні збори;
є) вживає заходів для забезпечення обороноздатності України, оснащення Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, всім необхідним для виконання покладених на них завдань;
ж) вирішує питання соціальних i правових гарантій для військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей;
з) здійснює керівництво цивільною обороною України, мобілізаційною підготовкою народного господарства та переведенням його на режим роботи в умовах надзвичайного чи воєнного стану.
Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України вирішує також інші питання державно