Прес-реліз “Життя під рентгеном: як запобігти створенню Єдиного державного демографічного реєстру?”

Єдиний державний демографічний реєстр може призвести до порушення права на приватність, створює можливості для маніпуляцій під час виборів та “спокушає” правоохоронців зловживати доступом до цієї надпотужної бази даних, а отже − ЗАГРОЖУЄ КОЖНОМУ З НАС.

Президентське вето, протести та обурені заяви громадянського суспільства, численні публікації в ЗМІ, парламентські дискусії: Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр і документи, що підтверджують громадянство України, засвідчують особу або її спеціальний статус” має тривалу та непросту історію. Утім, напередодні парламентського голосування минулого року запобігти його ухваленню або внести суттєві поправки так і не вдалося. Він був ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом.

9 жовтня 2013 р. експерти та правозахисники низки неурядових організацій провели спільну прес-конференцію, присвячену сумним перспективам створення Єдиного державного демографічного реєстру. Учасники заходу нагадали, що кілька тижнів тому Кабмін затвердив план заходів щодо впровадження біометричних паспортів та виділив на його втілення (у тому числі на створення ЄДДР) суму у 793,3 мільйона гривень. Ризики, пов’язані зі створенням Єдиного державного демографічного реєстру, відображені в інфографіці, яка була представлена під час прес-конференції. Експерти відзначають, що створення надпотужного банку даних загрожує кожному з нас – адже може призвести до порушення права на приватність, створює можливості для маніпуляцій під час виборів та “спокушає” правоохоронців зловживати доступом до демреєстру.

Незалежний медіа-юрист Дмитро КОТЛЯР наголошує на тому, що на сьогоднішній день наша держава не здатна на ефективний захист персональних даних громадян. Тому концентрація величезних масивів інформації в межах однієї бази даних автоматично перетворюється на загрозу.

“Цей Закон вимагає об’єднання відомчих баз даних в єдину інформаційну систему, що створює великий ризик “витоку” таких даних – але тепер уже значно в більшому обсязі і включно з біометричними даними, – каже експерт. – Українська держава не здатна поки що захистити належним чином персональні дані громадян, які вона зберігає та використовує – це пов’язано із слабкістю законодавства, неефективною роботою державних органів та корупцією. Тому будь-яка централізації електронних даних про громадян без крайньої необхідності є шкідливою і може призвести до вкрай негативних наслідків. Закон про ЄДДР суперечить Конституції України та європейським стандартам щодо пропорційності й обґрунтованості втручання у право на приватність при обробці персональних даних.”

Окрім порушення стандартів щодо захисту персональних даних, експерти акцентують на корупційних ризиках, пов’язаних зі створенням ЄДДР.

“Закон про ЄДДР, крім того, що передбачає неправомірне зведення невиправданого обсягу персональних даних громадян у одній базі даних, накладає надмірні обтяження на громадян. Зокрема, це стосується необґрунтованого впровадження дорогих у виготовленні та експлуатації нових форм документів особи (це стосується, насамперед, «внутрішнього паспорта», посвідчення водія), – зауважує Віктор ТИМОЩУК, заступник голови правління Центру політико-правових реформ. – Закон зберігає непрозорість та корупційні ризики в частині оплати паспортних послуг та в процедурі надання таких послуг. Закон про ЄДДР є яскравим прикладом корупційного зрощення влади та недоброчесних бізнес-інтересів”.

Варто наголосити, що невдоволення громадянського суспільства законом “Про Єдиний державний демографічний реєстр…” було пов’язане, передусім зі створенням Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР). Інша ж частина документа запроваджує біометричні паспорти для виїзду за кордон, що є одним із пунктів Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. І саме під цим приводом закон просувався та ухвалювався. Натомість, експерти стверджують, що для запровадження біопаспортів створення ЄДДР не є необхідним. Так само не існує потреби у широкому використанні біометричних даних та електронних носіїв для багатьох документів, передбачених цим Законом і які не пов’язані із виїздом за кордон.

“Закон про ЄДДР не сприяє досягненню навіть тих цілей, які начебто виправдовують/обгрунтовують його появу, – зауважує Олександр СУШКО, національний координатор Української платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. – Зокрема, як стало зрозуміло з проекту Плану Заходів із виконання Закону про ЄДДР, презентованого ДМС наприкінці лютого 2013 р, завдяки даному закону масовий випуск біометричних паспортів для виїзду за кордон має розпочатися лише через три (!) роки після початку створення самого ЄДДР, тобто, за оптимістичними прогнозами, у 2016 році. До того часу випускатимуться лише пілотні партії таких паспортів. Це невиправдано поглибить і без того помітне зволікання із виконанням критеріїв, передбачених наданим ЄС Планом дій з візової лібералізації, метою якого є скасування Шенгенських віз для громадян України. За таких умов скасування віз ЄС стане можливим не раніше 2018 року, що гірше навіть найпесимістичніших сценаріїв.”

Між іншим, створення подібних баз даних, що забезпечують нездорову обізнаність влади у подробицях життя громадян, – не новина для України. Хоча в радянські часи, звісно, технології були значно менш прогресивними, але зусиль для того, аби “сканувати” суспільство, докладалося аж ніяк не менше. Про це нагадав один із учасників прес-конференції – історик Олександр Іщук.

“Класичний приклад використання інформаційних баз даних для масових політичних репресій – це СРСР. Загальний паспортний облік громадян, обліки про військову повинність згодом стали також використовуватись каральними органами для систематизації інформації в інших, більш вужчих цілях, – розповідає к.і.н, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Олександр ІЩУК. – В каральних органах СРСР створювалися величезні бази даних, які служили для обліку «неблагонадійних», «підозрілих» і інших неугодних комуністичній владі людей.“

Поруч із представниками правозахисного та експертного середовища, у прес-конференції взяв участь заступник голови Державної служби з питань захисту персональних даних Володимир Козак, який озвучив позицію відомства щодо створення ЄДДР.

“Управління ідентифікацією осіб повинно здійснюватися виключно на основі закону, з дотриманням прав і свобод фізичних осіб відповідно до міжнародних документів та Закону України “Про захист персональних даних”, та не зводиться лише до положень Закону України “Про єдиний демографічний реєстр..”, – зауважує Володимир КОЗАК, – Адже в процедурах управління ідентифікацією осіб задіяні Державний реєстр цивільного стану громадян, база даних про осіб, які перетнули кордон, система реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування та ін. Засади управління ідентифікацією осіб та захисту осіб в зв’язку з автоматизованою обробкою їх персональних даних з метою управління ідентифікацією, безумовно, повинні бути відкритими та прозорими. Широка дискусія з залученням експертів та громадськості вкрай необхідна.”

Нагадаємо, що для забезпечення відповідності європейським стандартам щодо органу нагляду в сфері захисту персональних даних, з початку 2014 року Державну службу з питань захисту персональних даних буде ліквідовано, а виконання її функцій візьме на себе Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Саме Омбудсман буде головним наглядовим органом у сфері захисту персональних даних в Україні.

Між тим, у матеріалі Центру Громадянських Свобод, який був опублікований на початку тижня на сайті “Радіо Свобода”, депутати чотирьох парламентських фракцій – Партії регіонів, “Батьківщини”, “УДАРУ” та КПУ – тією чи іншою мірою висловили готовність співпрацювати з громадянським суспільством у питаннях удосконалення законодавства в сфері захисту персональних даних та змін до закону про демреєстр зокрема.

“Невтручання в особисте життя людини, членів її родини, її документи та інформацію, що їй належить, є важливою цінністю в демократичному суспільстві. Саме тому всі авторитарні режими “засвічували людину на рентгені”, бо так легше її контролювати. Нагальним завданням, яке стоїть перед громадянським суспільством, є внесення змін до закону і скасувати єдину централізовану мегабазу персональних даних, – вважає голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра МАТВІЙЧУК. – Маємо відстояти у влади своє конституційне право “бути залишеним у спокої”.

 

Організатор події – Центр Громадянських Свобод за фінансової підтримки програми “Матра” (Посольство Королівства Нідерландів).

 

За детальнішою інформацією звертайтеся: 067 246 43 43 (Марія) або tomak.maria@gmail.com