Після набрання чинності новим КПК кримінальна юстиція стала гуманнішою – дослідження

Після набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України засвідчена тенденція до гуманізації сфери кримінальної юстиції.

Про це йдеться у моніторинговому звіті Центру політико-правових реформ (ЦППР) щодо реалізації КПК протягом першого кварталу 2013 року, який був презентований у Києві 12 квітня.

За словами експерта Центру політико-правових реформ Олександра Банчука, це проявляється у кардинальному зменшенні кількості осіб в СІЗО, значному зменшенні випадків затримань, обшуків, а з іншого боку –  у збільшенні кількості випадків застосування домашнього арешту та інших альтернативних запобіжних заходів, укладанні угод про примирення.

Так, за даними ЦППР, аналіз кримінальної статистики за перший квартал 2013 року у порівнянні з відповідними даними за 2011 і 2012 роки показує, що кількість осіб в СІЗО зменшилась на 35%, або 11 000 осіб.

Кількість клопотань про взяття під вартузменшилась на 45% (з 2 500 щомісячних подань у 2012 році до 1 350 щомісячних клопотань у першому кварталі 2013 року). Порівняння з 2011 роком показує зменшення на 70% (щомісячна кількість зазначених подань у 2011 році сягала 4 350).

Також збільшилась кількість випадків застосування альтернативних запобіжних заходів. Щомісяця до 40 осіб застосовують особисту поруку, до 250 осіб – домашній арешт і до 2 100 осіб – особисте зобов’язання.

Крім того,зменшилась кількість обшуків на 30% (з 4 000 щомісячних обшуків у 2011 році до 2900 у першому кварталі 2013 року). Слід врахувати і те, що раніше санкції видавалися лише на обшуки житла та володіння фізичних осіб, а зараз ухвала суду потрібна на обшук житла чи іншого володіння як фізичної, так і юридичної особи (наприклад, офісу).

За даними моніторингу ЦППР, зменшилась і кількість наданих судом дозволів на прослуховування осіб на 20%. Протягом перших трьох місяців 2013 року щомісячно слідчі судді надавали 1 650 дозволів на прослуховування приватних осіб. А в попередні роки ця цифра стабільно становила 2 000 – 2 100 дозволів. Хоча, як зазначив Олександр Банчук, прогрес тут умовний: адже ці цифри є на порядок вищими у порівнянні із ситуацією у державах «сталої демократії».

«Кількість угод про примирення становить 7% від загальної кількості проваджень, надісланих до суду. Це означає, що передбачена законом можливість домовленості між підозрюваним і потерпілими значною частиною населення сприйнята позитивно. Це може стати поширеним альтернативним способом вирішення кримінально-правового конфлікту», – додав експерт.

Втім, як було зазначено в ході презентації, зазначена тенденція ще не є стійкою. «Її подальшому розвитку загрожує практика реалізації нового КПК. Слідчі і прокурори спотворюють його вимоги, спрямовані на захист прав людини. Причина – їх нерозуміння окремих новацій, а часто і бажанням працювати по-старому», – вважає директор із наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

Так, за даними моніторингу ЦППР, в ухвалених на виконання КПК 19 підзаконних актах виявлено явні суперечності із вимогами закону. Ці невідповідності призводитимуть до порушення прав людини.

Крім того, в 7 з 14 проектів законів, зареєстрованих у Верховній Раді України, йдеться про необхідність вилучення (скасування) всіх новацій КПК або скасування всього кодексу.

Експерти також звернули увагу на те, що в інформаційному просторі з приводу нового КПК поширюються переважно негативні оцінки. Представники опозиції традиційно критикують кодекс, навіть не намагаючись проаналізувати його, з позиції «все, що зробила ця злочинна влада, – погане».

Дослідження ЦППР містить рекомендації органам влади, як вирішити виявлені проблеми у реалізації нового КПК.

Моніторинговий звіт  підготовлений за підтримки Програми «Матра» Посольства Королівства Нідерландів.

Презентація результатів дослідження

Моніторинговий звіт «Реалізація нового КПК України: перші результати»  (Текст)

Чи була ця стаття корисна?