preloader

Що вас цікавить?

Підготовка змін до Конституції в закритому режимі – хибний шлях

27.01.2020
Конституціоналізм /
Конституційна реформа

Які зміни до Конституції пропонує Президент України, наскільки вони потрібні і до чого призведуть у разі ухвалення – обговорювали 27 січня в Ужгороді.


Які зміни до Конституції пропонує Президент України, наскільки вони потрібні і до чого призведуть у разі ухвалення – обговорювали 27 січня в Ужгороді під час прес-конференції «Зміни до Конституції від Президента: позитивні зрушення та підводні камені».

Коротко про ініційовані Президентом України Володимиром Зеленським законопроекти про зміни до Конституції України розповіла Юлія Кириченко, експертка з конституційного права Центру політико-правових реформ. Окрім того, вона детально пояснила сам процес їх внесення та наголосила, що конституційні зміни мають базуватися на концепції конституційної реформи, напрацьованої у відкритому режимі з широкими публічними обговореннями. «Помилковим є шлях точкових змін до Конституції України через окремі законопроекти, а також напрацювання конституційних змін у закритому від суспільства режимі, як це відбувається сьогодні. Саме ці помилки призвели до необхідності відкликання Президентом своєї конституційної ініціативи щодо децентралізації», – переконана експертка.

На законопроекті про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації, який Президент України двічі вносив та двічі відкликав, детальніше зупинився експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк. Фахівець наголосив, що ані провладна більшість, ані Президент України не презентували громадянському суспільству цілісну концепцію реформи адміністративно-територіального устрою України, місцевого самоврядування та децентралізації. «Конституційні зміни щодо децентралізації повинні готуватися в пакеті з іншими численними законодавчими актами, які комплексно регулюватимуть питання устрою держави, організації влади на місцях та функціональні особистості взаємодії органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади», – зазначив експерт. Окрім того, Олександр Марусяк звернув увагу на численні порушення процедури і техніко-юридичні проблеми цього законопроекту, через які він і був двічі відкликаний Президентом України.

На необхідності відкритого та прозорого конституційного процесу наголосила й Олександра Гліжинська, виконавча директорка ВГО «Інститут «Республіка». «Президент під час своєї виборчої кампанії декларував відкритість, підкреслював важливість народовладдя в ухваленні важливих рішень. Команда Президента постійно наголошувала на цьому і після перемоги Володимира Зеленського на виборах. На практиці ж бачимо протилежне: конституційні зміни ніхто з представників влади не комунікує, а до процесу їх розробки не залучали ані громадян, ані спеціалістів. Якщо так триватиме і далі, Володимир Зеленський та його партія може втратити рейтинг, що на почату літа минулого року становив більше 67 %».

Саме на започаткування такого відкритого діалогу з громадянами та підвищення обізнаності з конституційним процесом в Україні спрямовані публічні форуми «Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами», які в листопаді-лютому відбудуться в різних містах України, зокрема в Ужгороді – 27 січня.

«Важливість залучення громадськості, українських та міжнародних організацій до діалогу про конституційні зміни обговорюють не лише в Києві. Ця тема актуальна і для регіонів – особливо зміни до Конституції щодо децентралізації. В Ужгороді відбудеться вже сьомий подібний форум. Зі спілкування з громадянами ми щоразу переконуємося, що вони хочуть спілкуватися, рекомендувати, пропонувати своє бачення необхідних змін і бути долученими до цього історичного процесу», наголосила Олександра Гліжинська.

Відеотрансляція. 

Захід організовано Центром політико-правових реформ, Мережею UPLAN та ВГО «Інститут «Республіка».

У разі виникнення питань просимо звертатися до Мар’яни Добоні, комунікаційної менеджерки Центру політико-правових реформ: 066-335-82-83, doboni@pravo.org.ua.