Парламентська більшість пропонує встановити абсолютний імперативний мандат
Експерти ЦППР аналізують законодавчі ініціативи Президента України.
1. Експертна думка ЦППР
29 серпня група народних депутатів фракції «Слуга народу» зареєструвала у Верховній Раді України проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо приведення Закону України «Про статус народного депутата України» у відповідність із Конституцією України)» №1038.
Відповідно до Пояснювальної записки метою законопроекту є вдосконалення правового регулювання питання входження народних депутатів України, обраних від політичних партій, до складу депутатських фракцій цих політичних партій.
2. Контраргумент відповідного органу влади
На жаль, Пояснювальна записка не містить мотивації щодо основних положень проекту Закону.
3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади
Проект Закону № 1038 передбачає доповнення статті 5 Закону України «Про статус народного депутата України» частиною четвертою такого змісту: «У разі невходження народного депутата до депутатської фракції політичної партії, за списками якої його було обрано народним депутатом України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі чи яка була суб’єктом його висування у одномандатному виборчому окрузі, або припинення його членства в такій фракції, його повноваження припиняються з моменту ухвалення рішення вищим керівним органом відповідної політичної партії в порядку, визначеному статутом політичної партії».
Стаття 81 Конституції України передбачає таку підставу дострокового припинення повноважень народного депутата, обраного від політичної партії, як невходження до або вихід з відповідної фракції. Принципово звернути увагу, що невходження або вихід з фракції залежить від волі самого народного депутата України. Натомість проект закону №1038 дозволяє припинення повноважень депутата за рішенням керівного органу політичної партії відповідної фракції, що не залежить від волі народного депутата. Фактично це встановлює повний імперативний мандат.
З огляду на тлумачення Конституційним Судом України понять «невходження» і «вихід» з депутатської фракції, викладеного в Рішенні КСУ №12-рп/2008 від 28.06.2008 року, такі дії потребують відповідного волевиявлення народного депутата і не можуть бути реалізовані поза його волею, наприклад виключно рішенням керівного органу політичної партії відповідної фракції.
Також КСУ в Рішенні №3-р/2017 від 21 грудня 2017 року (справа про партійну диктатуру) сформував правову позицію, відповідно до якої можливість виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку від партії після голосування та встановлення результатів виборів народних депутатів України суперечить сутності демократичних виборів та конституційному праву громадян України вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 9 Резолюції 1549 (2007) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Функціонування демократичних інституцій в Україні», ухваленої 19 квітня 2007 року, відкликання народних представників політичними партіями («імперативний мандат») є неприйнятним у демократичній державі. Такі самі положення містяться і в низці інших документів ПАРЕ.
На ці проблеми звертає увагу, зокрема, і Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ у своєму Висновку на проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо приведення Закону України «Про статус народного депутата України» у відповідність із Конституцією України)» реєстр. №1038 від 29.08.2019 року, де зазначено, що такі положення не узгоджуються з приписами пункту 7 частин першої та шостої статті 81 Конституції України.
4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб
Конституція України, закони України «Про статус народного депутата України», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про вибори народних депутатів України».
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
Цей проект Закону в частині дострокового припинення повноважень депутата внаслідок припинення членства у фракції рішенням вищого партійного керівництва є неконституційним, оскільки не відповідає частині другій статті 8, частині першій статті 38 та частині другій статті 81 Конституції України.
Парламент не повинен підтримати встановлення неконституційного імперативного мандата народного депутата України.