Що вас цікавить?

Парламент надав можливість розв’язати окремі проблеми судочинства

19.06.2020
Судівництво /
Судоустрій і статус суддів

Експерти ЦППР про останні ухвалені закони в судовій сфері. 


Подія

18 червня Верховна Рада України ухвалила декілька важливих законів, які стосуються судочинства, зокрема:

  • “Про внесення змін до Закону України “Про Вищий антикорупційний суд” щодо забезпечення приміщенням та інших питань діяльності Вищого антикорупційного суду” (№ 3348), який передбачає надання Вищому антикорупційному суду (далі — ВАКС) повноваження здійснювати управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління (зараз таке повноваження відсутнє), а також обрання слідчих суддів на строк до двох років з можливістю їх повторного обрання (зараз слідчі судді у ВАКС обираються зборами суддів на один рік без права переобрання два строки поспіль);
  • “Про внесення зміни до Закону України “Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства “Антонов” щодо уточнення деяких питань реструктуризації заборгованості з метою створення передумов для забезпечення приміщенням Вищого антикорупційного суду” (№ 3350), який передбачає передання підприємством “Антонов” нежитлової будівлі по проспекту Перемоги, 41 у м. Києві до сфери управління державного органу. Саме в цій будівлі здійснює судочинство частина суддів ВАКС;
  • “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (№ 3383), який передбачає, що на час карантину процесуальні строки поновлюються / продовжуються судом не автоматично, а лише за заявою учасника справи.

Оцінка ЦППР

1. Закони, які стосуються діяльності ВАКС, можуть позитивно вплинути на його роботу. Вони розблоковують розв'язання проблеми незабезпечення суду власним приміщенням. Як повідомляли експерти ЦППР, закріплення за судом права управління об'єктами державної власності дасть йому змогу провести капітальні ремонти у відповідних приміщеннях, тобто адаптувати їх під потреби судочинства. 

Можливість обирати слідчих суддів на два роки з правом повторного переобрання розв'язує проблему, яка може виникнути у вересні 2020 року, коли річний строк повноважень слідчих суддів завершиться, і за чинним поки законом слідчими суддями мають бути обрані інші судді, що може негативно позначитися на ефективності слухання справ трьома колегіями ВАКС, оскільки судді з таких колегій фактично змушені будуть здійснювати лише функції слідчого судді, натомість колишні слідчі судді не зможуть розглядати справи, де вони брали участь як слідчі судді. 

Щоправда, первісна редакція законопроєкту передбачала, що слідчі судді обираються строком на три роки (як у місцевих загальних судах), проте під час другого читання законодавець зменшив цей строк. Крім того, порівняно з первісною редакцією із закону були вилучені положення, які передбачали встановлення різних вимог для кандидатів на посаду судді першої інстанції (у т. ч. виключення вимоги про наявність “спеціального” стажу) та Апеляційної палати ВАКС, а також часткове зняття обмежень для них (наприклад, надання права стати суддею ВАКС колишнім працівникам правоохоронних органів, прокуратури, Національного антикорупційного бюро України). 

2. Закон щодо перебігу процесуальних строків на час карантину має розв'язати проблему із “заморожуванням” правосуддя, яка виникла з 2 квітня, після того як були автоматично продовжені на час карантину практично всі процесуальні строки. Ухвалений закон передбачає, що під час карантину процесуальні строки поновлюються / продовжуються судом за заявою особи, якщо суд визнає, що неможливість їх дотримання зумовлена карантинними обмеженнями. 

Порівняно з первісною редакцією в ухваленому законі усунуті окремі недоліки, на які звертали увагу експерти ЦППР. За первісною редакцією законопроєкту, суд поновлював / продовжував процесуальні строки на весь період карантину, без врахування дійсного часу, який треба учаснику справи для вчинення відповідної процесуальної дії. Важливим також є внесене уточнення про те, що причини недотримання процесуальних строків мають бути пов'язані саме з карантинними обмеженнями, що дозволить запобігти зловживанню цим інститутом на практиці.