Огляд корупції у світі. Жовтень 2025

У черговому дайджесті корупції читайте як виглядала боротьба з корупцією у світі у жовтні 2025 року.

Китай висилає високопоставлених військових командирів у рамках чергової антикорупційної чистки

За даними Міністерства оборони Китаю, двох найвищих офіцерів країни та сімох інших високопосадовців військової служби виключили з правлячої Комуністичної партії та Збройних сил за підозрою у серйозних порушеннях службових обов’язків, пов’язаних із корупцією.

Хе Вейдун, другий за рангом генерал Китаю, та адмірал ВМС Мяо Хуа, колишній високопоставлений політичний офіцер китайської армії, стали черговими високопосадовцями, які потрапили під приціл антикорупційної кампанії в Народно-визвольній армії Китаю (НВАК).

Усунення генерала Хе з посади чинного командира в Центральній військовій комісії стало першим подібним випадком з часів Культурної революції 1966–1976 років. Його не бачили на публіці з березня, а розслідування його діяльності раніше не розголошувалося китайською владою.

Генерала Хе, адмірала Мяо та сімох інших високопосадовців звинуватили у «серйозному порушенні партійної дисципліни» та запідозрили у вчиненні тяжких злочинів, пов’язаних із виконанням службових обов’язків і заволодінням надзвичайно великою сумою грошей. Речник Міністерства оборони Чжан Сяоган заявив, що ймовірні злочини були «тяжкими та мали надзвичайно негативні наслідки», високо оцінивши чистку як «значне досягнення антикорупційної кампанії партії та військових».

Вигнання 68-річного Хе має наслідки, що виходять за межі військової сфери, адже колишній командир також входив до складу 24-членного Політбюро — другого за впливовістю ешелону влади Комуністичної партії.
Як один із двох заступників голови Центральної військової ради, він був третім за впливом командиром НВАК і вважався близьким соратником президента Сі Цзіньпіна, головнокомандувача армії.

Адмірала Мяо раніше усунули зі складу комісії ще в червні, після того як його почали розслідувати за «серйозні порушення дисципліни». Оголошення про виключення пролунало за кілька днів до того, як Центральний комітет Комуністичної партії — елітний орган, що складається з понад 200 високопосадовців, — має провести свій четвертий пленум у Пекіні. Очікується, що на засіданні, яке розпочнеться в понеділок, буде офіційно затверджено низку кадрових рішень, зокрема виключення та заміну членів Центрального комітету.

Серед інших військових чиновників, названих разом із Хе та Мяо, — Хе Хунцзюнь, колишній високопосадовець Департаменту політичної роботи НВАК; Ван Сюбінь з Об’єднаного оперативного командного центру Центральної військової комісії; колишній командувач Східного театру військових дій Лінь Сян’ян, а також два колишні політичні комісари армії та флоту НВАК. Спостерігачі зазначають, що багато з цих посадовців зникли з поля зору громадськості протягом останніх кількох місяців.

Колишнього командира Народної озброєної поліції Ван Чунніна, ім’я якого також згадується у заяві, минулого місяця разом із трьома іншими генералами НВАК було усунено з посади у складі національного законодавчого органу.

Джа Ян Чонг, доцент кафедри політології Національного університету Сінгапуру, зазначив, що такі «перетрясіння» у китайському військовому керівництві трапляються нині настільки часто, «що це стало, певною мірою, нормалізованим явищем». «У цьому сенсі це виглядає як частина розвитку системи правління Сі Цзіньпіна», — сказав Чонг в інтерв’ю Al Jazeera. «Це також можна розцінювати як подальшу консолідацію влади Сі Цзіньпіна, і в цьому сенсі це свідчить про те, що партія стає більш централізованою, а контроль над її механізмами посилюється як ніколи раніше», — додав він.

Колишній президент Франції Ніколя Саркозі розпочав термін ув’язнення у паризькій в’язниці.

Ніколя Саркозі починає відбувати п’ятирічний термін ув’язнення у в’язниці Ла-Санте, повідомляє euronews. Він наполягає на своїй невинності та обіцяє оскаржити це рішення.

Ніколя Саркозі став першим колишнім президентом Франції, якого ув’язнили. Його визнали винним у злочинній змові з метою використання лівійських коштів для фінансування своєї виборчої кампанії 2007 року.

Саркозі, який обіймав посаду президента Франції з 2007 по 2012 рік, відбуватиме покарання у в’язниці, що має довгу історію та відома тим, що з 1800-х років у її стінах утримувалися деякі з найвідоміших в’язнів країни. Серед них — капітан Альфред Дрейфус, помилково засуджений за державну зраду у сумнозвісній антисемітській справі на початку ХХ століття, та венесуельський лівий бойовик Іліч Рамірес Санчес, відомий як Карлос Шакал, який здійснив численні терористичні атаки на території Франції.

Минулого місяця паризький суддя у безпрецедентному рішенні постановив, що Саркозі почне відбувати покарання у в’язниці, не чекаючи розгляду своєї апеляції, через «серйозність порушення громадського порядку, спричиненого цим правопорушенням». Згідно з рішенням, колишній президент Франції може подати клопотання про звільнення до апеляційного суду лише після того, як він буде за ґратами. Судді матимуть до двох місяців на розгляд клопотання.

Національна фінансова прокуратура повідомила Саркозі про подробиці його затримання минулого понеділка, однак деталі цього процесу не були оприлюднені. Міністр юстиції Франції Жеральд Дарманен підтвердив, що Саркозі прибуде до в’язниці Ла-Санте у вівторок та заявив, що особисто відвідає її, аби переконатися у дотриманні всіх умов безпеки.

Чотири африканські країни виключені з глобального «сірого списку» щодо відмивання грошей

Міжнародна організація з боротьби з відмиванням грошей (FATF) виключила Південну Африку, Нігерію, Мозамбік та Буркіна-Фасо зі свого «сірого списку» країн, що підлягають посиленому моніторингу.

Організація заявила, що ухвалила рішення виключити ці чотири країни зі списку після «успішних виїзних візитів», які засвідчили «позитивний прогрес» у вирішенні виявлених недоліків у погоджені терміни.

FATF веде «сірі» та «чорні» списки країн, які не повністю відповідають її стандартам. До «сірого списку» організація відносить держави, що мають «стратегічні недоліки» у своїх механізмах боротьби з відмиванням грошей, але при цьому співпрацюють із FATF для їх усунення.

Президент FATF Еліза де Анда Мадрасо назвала вилучення цих чотирьох держав «позитивною історією для африканського континенту». За її словами, Південна Африка оновила свої інструменти для виявлення відмивання грошей та фінансування тероризму, Нігерія покращила координацію між державними відомствами, Мозамбік посилив обмін фінансовою розвідкою, а Буркіна-Фасо вдосконалила нагляд за фінансовими установами.

Нігерію та Південну Африку було додано до «сірого списку» у 2023 році, Мозамбік — у 2022-му, а Буркіна-Фасо — у 2021-му.

Посадовці чотирьох країн, які більше не перебуватимуть під посиленим моніторингом FATF, схвалили це рішення. Президент Нігерії Бола Ахмед Тінубу заявив, що виключення зі списку стало «важливою віхою на шляху Нігерії до економічних реформ, інституційної доброчесності та глобальної довіри». Підрозділ фінансової розвідки країни окремо повідомив, що «рішуче працював над виконанням плану дій із 19 пунктів», щоб підтвердити свою відданість покращенню системи.

Едвард Кісветтер, комісар Податкової служби Південної Африки, також привітав оновлення, проте наголосив: «Скасування позначення “сірого списку” — це не фінішна лінія, а важливий етап на довгостроковому шляху до створення надійної та стійкої фінансової екосистеми».

Лідери Мозамбіку та Буркіна-Фасо не одразу прокоментували ситуацію, хоча представники Мозамбіку впродовж останніх місяців висловлювали оптимізм щодо виключення країни зі списку. У липні міністр фінансів Мозамбіку Карла Лувейра заявила, що країна «працює не лише над виходом із сірого списку, а й над тим, щоб під час наступної оцінки FATF у 2030 році організація побачила зовсім іншу ситуацію, ніж ту, що була зафіксована у 2021 році», повідомляло тоді MZ News.

Понад 200 країн світу зобов’язалися дотримуватися стандартів FATF, яка здійснює моніторинг їхніх зусиль у боротьбі з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї.

«Чорний список» або список країн «високого ризику» FATF нині складається з Ірану, М’янми та Північної Кореї.

Прокуратура Польщі просить згоди Сейму на зняття імунітету з ексміністра Зьобро

Генеральний прокурор Польщі подав до Сейму (нижньої палати парламенту) клопотання з проханням надати згоду на кримінальне переслідування Збігнєва Зьобро. У документі йдеться також про дозвіл на його затримання та арешт. Речниця Генерального прокурора Анна Адамяк на пресконференції повідомила, що з Фонду юстиції було незаконно привласнено понад 150 мільйонів злотих. За даними прокуратури, докази свідчать про вчинення Зьобро 26 злочинів. «Під час свого перебування на посаді міністра юстиції Зьобро заснував та очолив організоване злочинне угруповання», — заявила Адамяк.

Прокуратура вирішила подати клопотання про зняття імунітету з колишнього міністра юстиції та генерального прокурора уряду партії «Право і справедливість». За даними Національної прокуратури, слідчі прагнуть притягнути Зьобро до відповідальності за звинувачення, пов’язані з діяльністю Фонду юстиції, яким він керував під час своєї каденції.

За інформацією прокуратури, цей фонд, зокрема, фінансував придбання системи Pegasus — передового інструменту електронного спостереження, який пізніше був переданий польським розвідувальним службам. Подання про скасування депутатського імунітету є першим кроком до можливого порушення кримінальної справи проти Зьобро, що може передбачати максимальне покарання у вигляді 25 років позбавлення волі.

Наприкінці вересня Збігнєва Зьобро допитали перед парламентською комісією з розслідування використання системи Pegasus. «Я ініціював придбання системи Pegasus», — визнав колишній міністр, однак додав, що ніколи не бачив програмного забезпечення особисто і не цікавився його технічними характеристиками.

Зьобро стверджував, що рішення про придбання Pegasus було реакцією на зростання злочинності, особливо з огляду на активне використання злочинцями сучасних систем миттєвого обміну повідомленнями. Він наголосив, що доступні польським спецслужбам інструменти не дозволяли ефективно відстежувати злочинну діяльність, тому він вирішив придбати сучасне програмне забезпечення.

Речниця Генерального прокурора Анна Адамяк зазначила, що Збігнєв Зьобро заснував і очолив організовану злочинну групу, до складу якої входили посадовці Міністерства юстиції та особи, пов’язані з бенефіціарами коштів Фонду. За її словами, ці особи вчиняли злочини проти власності та документів, завдаючи значної майнової шкоди. У межах 26 встановлених епізодів було незаконно привласнено понад 150 мільйонів злотих із Фонду юстиції, уточнила Адамяк.

Вона наголосила, що прокуратура має достатньо підстав вважати підозру обґрунтованою. Зьобро інкримінується злочин, передбачений статтею 258, пунктом 3 Кримінального кодексу Польщі — створення та керівництво організованою злочинною групою. Серед зафіксованих правопорушень — незаконне привласнення коштів Фонду юстиції та засвідчення неправдивих документів. Слідчі стверджують, що Зьобро не здійснював належного нагляду й контролю за фінансовими операціями Фонду юстиції, фактично керуючи всією незаконною діяльністю.

Спеціальна слідча група №2 Національної прокуратури, створена у лютому 2024 року, розслідує, зокрема, фальсифікації конкурсів на отримання багатомільйонних грантів із Фонду юстиції. Розслідування має багатовекторний і поетапний характер, охоплюючи зловживання владою та невиконання службових обов’язків посадовцями Міністерства юстиції, відповідальними за управління коштами Фонду впродовж останніх років.

Прем’єр-міністр Іспанії Санчес захищає фінансування партії в Сенаті під час допиту щодо корупційних скандалів

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заперечив звинувачення у незаконному фінансуванні своєї Соціалістичної партії, заявивши, що її діяльність є «абсолютно законною». Про це він сказав під час слухань у Сенаті, де триває розслідування масштабного корупційного скандалу, який загрожує його уряду.

Сенатори перевіряють дані про те, що високопосадовці-соціалісти отримували відкати в обмін на державні контракти. Окремі розслідування стосуються також дружини та брата Санчеса. Верхня палата парламенту, яка налічує 266 членів і контролюється опозиційною Народною партією (НП), закликає до відставки прем’єра та дострокових виборів, звинувачуючи уряд меншості у «поширеній корупції».

«Соціалістична партія — це партія з абсолютно чистим фінансуванням», — наголосив Санчес на початку п’ятигодинних слухань, де обговорювалися, зокрема, твердження про готівкові виплати у конвертах. Він пояснив, що використання готівки є «поширеною практикою» для оплати партійних витрат, але всі операції супроводжувалися квитанціями. Відповідаючи на запитання сенаторів, Санчес визнав, що міг отримувати готівкові платежі «у деяких випадках», проте суми ніколи не перевищували законного ліміту — 1000 євро (1166 доларів США).

Прем’єр назвав розслідування «цирком» після словесної перепалки з представником ультраправої партії Vox, який звинуватив його у неповазі до Сенату. Санчес також підкреслив, що його уряд уже реалізує низку антикорупційних ініціатив, оголошених у липні цього року. «Нульової корупції не існує, але існує нульова толерантність», — заявив він.

Тим часом колишній міністр транспорту Сантос Сердан залишається під вартою, а його попередник Хосе Луїс Абалос підозрюється у змові з метою отримання хабарів за контракти на закупівлю захисних масок під час пандемії. Обидва політики були наближеними до Санчеса, однак прем’єр стверджує, що не знав про жодні неправомірні дії своїх колишніх соратників. Самі Сердан і Абалос заперечують обвинувачення.

Чи була ця стаття корисна?