Обговорення законопроекту про гуманізацію відповідальності за економічні злочини

Експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук взяв участь в роботі “круглого столу” на тему:“Економічний злочин – економічне покарання”. 

Захід відбувся 11 жовтня в приміщенні інформаційного агентства «Укрінформ» за ініціативи ВГО “Реформаторський клуб”. Серед учасників “круглого столу” також були присутні: Олександра Павленко, керуючий партнер юридичної фірми “Павленко і Побережнюк”, Петро Андрушко, завідуючий кафедрою кримінального права та кримінології Київського національного університету  ім. Т.Г. Шевченка, Лев Парцхеладзе, бізнесмен, Іскадер Хісамов, президент “Реформаторського клубу” та інші гості.   Ключовим предметом обговорення стало ухвалення Верховною Радою України 6 жовтня цього року у першому читанні проекту Закону № 9221 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності). Над розробкою документа працювали співробітники Головного управління з питань судоустрою на чолі із Андрієм Портновим та спеціальна група, сформована Віце-прем’єр міністром України Сергієм Тігіпко. До її складу увійшли представники бізнесу, практикуючі юристи та науковці. До роботи над законопроектом також долучились  експерти ЦППР.  

Як відомо, документ передбачає пом’якшення кримінального законодавства та заміну, в деяких випадках, покарання у вигляді позбавлення волі за економічні (господарські) злочини на фінансові стягнення із порушників.

Загалом, експерти зазначили позитивні сторони законопроекту та підтримали кроки влади назустріч українському бізнесу. Адже згідно з документом планується вилучити із 7-ого розділу Кримінального кодексу України “Злочини в сфері господарської діяльності” такі статті: 201 “Контрабанда” (окрім незаконного перевезення зброї,наркотичних засобів,радіоактивних речовин тощо), 207 “Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті” та статті 208 “Незаконне відкриття та використання за межами України валютних рахунків” та інші. Загалом планується декриміналізувати 14 складів, що передбачені Кримінальним кодексом України. Крім того, провести амністію серед осіб, яких притягнено до кримінальної відповідальності за злочини в сфері господарської діяльності. А також, не застосовувати запобіжний захід у вигляді взяття пі варту до осіб, які підозрюються у вчиненні господарських злочинів.

Попри те, експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук  наголосив на суттєвих недоліках законопроекту, які варто виправити найближчим часом.

За його словами, класифікація тяжкості злочинів на підставі розмірів штрафів не відповідає європейській практиці. Тому,в розвинених країнах,навіть коли штраф сягає 1 млн.євро, така сумане визначає рівень тяжкості злочину.Критерієм визначення останнього в європейських країнах є терміни строку позбавлення волі. “У нашому ж випадку, тяжкість злочину залежить від строків погашення та/або зняття судимості – наголосив пан Банчук – якщо сьогодні заняття гральним бізнесом матиме наслідком виключно штраф, а судимість погашається протягом двох років.  Після чого особа теоретично може продовжити свою підприємницьку діяльність. То новий законопроект кваліфікує даний злочин як тяжкий. Навіть після покарання та всіх виплат підприємець не матиме права займатись бізнесом. Таким чином, в деяких випадках строки погашення судимостей для осіб можуть зрости із 2 до 10 років”.     

По-друге,даний законопроект створює прецедент подвійного покарання для порушників.Адже у частині 3 статті 53 Кримінального кодексу зазначено,що сума штрафу призначається розмірі не менше завданої шкоди. Отже, порушникові доведеться двічі сплачувати «штраф»: у вигляді завданих збитків, а такожштрафяк вид покарання.При цьому, нівелюється дієвість спеціального інституту відшкодування завданих збитків, які широко використовуються у європейській практиці.

По-третє,  документом передбачені величезні штрафи,сума якихподекудисягає 850 тис.грн. замість існуючих сьогодні 17 тис.грн..Такі величезні розміри стягнень застосовуються вперше в історії кримінального законодавства України. Враховуючи соціально-економічні реалії, для більшості обвинувачуваних осіб сплата такої суми буде неможливою.Крім того, у разі стягнення із порушників таких коштів порушується конституційний принцип індивідуалізації покарання відповідальності (стаття 61 Конституції України). У випадку із новим законопроектом, виключена сплата таких штрафів означатиме для особи загальну конфіскацію його майна.Внаслідок цього страждатимуть і фактично нестимуть відповідальність члени родини,інші родичі та близькі обвинуваченого, які не вчиняли жодного правопорушення. Слід відмітити,що подібну практику широко застосовували в радянській системі.У європейських же країнах вона вже давно не використовується.                 

По-четверте, запропонований закон створює корупційні ризики під час досудового розслідування та безпосереднього судового розгляду справи. Адже законодавець віддає на відкуп слідчим,прокурорам та суддямвстановленнярозмірів штрафів,що коливаються в деяких випадках від 170 до 255 тис.грн.Отже,від наявності або відсутності корупційної плати посадовці на власний розсуд зможуть встановлювати і призначати розміри штрафів.   

І нарешті, законотворці проігнорували ряд запропонованих для вилучення складів злочинів. Яскравим прикладом в даному випадку слугує стаття205“Фіктивне підприємництво” Кримінального кодексу. Такого складу злочину немає в жодній країні Європи. Формулювання цієї статті дозволяє порушити кримінальну справи, у випадку заінтересованості представників держави, фактично проти кожного підприємця.

Експерти ЦППР звернулись до Верховної Ради України врахувати висловлені зауваження до моменту остаточного схвалення цього законопроекту.