Мандат народного депутата: аналітичні матеріали

15 травня під час конституційного бранчу народні депутати, їхні помічники та експерти обговорили поняття мандата народного депутата, його особливості в Україні та світі, а також зупинилися на останніх законодавчих ініціативах, пов’язаних з діяльністю український парламентарів.

Це вже п’ятий подібний захід, який Центр політико-правових реформа проводить за підтримки Програми USAID РАДА. Ми ставимо перед собою завдання поділитися з народними депутатами та їхніми помічниками знаннями і найкращою світовою практикою з актуальних для України конституційних питань.

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, коротко охарактеризував два види мандатів – імперативний та вільний і детальніше зупинився на проблемних питаннях, пов’язаних з їх реалізацією. Одне з них – залежність парламентарів від політичних партій, від яких вони були обрані до парламенту. На думку експерта, така проблема найбільше притаманна країнам з незрілою демократією (у т. ч. України) та виявляється у спробах посилити тиск на депутата, змусити його бути «слухняним». Рекомендація фахівця – не шукати способів посилити залежність депутатів від політичного керівництва партії, натомість приділити увагу вдосконаленню виборчих процедур і відповідальності за формування списків партій.

Друга проблема, на якій акцентував Ігор Коліушко, – можливість відкликати депутатів виборцями. Експерт зауважив, що в більшості парламентів депутати обираються не абсолютною, а відносною більшість. А це значить, що завжди є ті, кого обраний депутат не задовольнятиме, відповідно, його буде легко відкликати. Розробити коректну процедуру відкликання практично неможливо – за будь-яких умов вона матиме величезну маніпулятивність.

Окрім того, Ігор Коліушко у своєму виступі приділив увагу й питанню депутатської недоторканності. Особливо актуальною в Україні вона стала після того, як у 2019 році парламентарі внесли зміни до Конституції України, фактично скасувавши її. На думку експерта, потрібно говорити не про скасування депутатської незалежності, а її обсяг, який має гарантувати недоторканність депутата в процесі його роботи в Парламенті.

Експерт ЦППР Олександр Марусяк приділив увагу законопроекту №1017, який пропонує зменшити кількість народних депутатів України з 450 до 300 осіб. Він звернув увагу на висновок Конституційного Суду України, у якому вказано на проблеми цього законопроекту – не запропоновано змін до інших статей Конституції, у яких ідеться про конкретну кількість депутатів, необхідну для певної дії (наприклад, станом на сьогодні конституційне подання можуть подати щонайменше 45 депутатів, відповідно, змінюючи загальну кількість депутатів, потрібно зменшити і цей показник), а також порушено принцип безперервності роботи Парламенту.

Юлія Кириченко, керівниця проектів з конституційного права, наголосила, що потрібно відмовитися від будь-яких точкових змін до законодавства. Усі зміни повинні напрацьовувати інклюзивна робоча група, яка враховуватиме попередній експертний доробок і буде налаштована на відкриту дискусію. Такий підхід, на переконання експертки, також позитивно позначиться і на «проходженні змін» у Парламенті.

Також своєю думкою з учасниками заходу поділилися доценткаХарківського національного університету імені Каразіна Юлія Градова та адвокат Дмитро Терлецький.

Спеціально до заходу експерти Центру політико-правових реформ підготували аналітичні матеріали, у яких розкрили поняття вільного та імперативного мандата, проаналізували окремі законодавчі ініціативи, що стосуються діяльності народних депутатів, а також порівняли кількісний складі парламентів різних країн світу.

Завантажити

Мандат народного депутата from Centre of Policy and Legal Reform

Окрім того, окремі питання, що стосуються мандата народного депутата ми висвітлили в інфографіці. 

Матеріали і захід підготовлено в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі експертної громадськості у процесі зміни Конституції в Парламенті», що є частиною Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», яка виконується Фондом Східна Європа.