Майнові вимоги

Майнові вимоги

Майновими є вимоги щодо права власності чи користування майном, стягнення певних грошових коштів, зокрема й спори про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди. Підсудність спеціальних різновидів майнових спорів (як наприклад, майнові спори, що виникають з договорів чи сімейних правовідносин, тощо) більш детально розглянемо у наступних розділах.

 

Майнові справи, однією зі сторін у яких є фізична особа

Якщо майновий спір виник між фізичними особами, або між фізичною і юридичною особами, то для його вирішення потрібно звертатися до місцевого загального суду (міського, районного, районного у місті, міськрайонного суду) за правилами цивільного судочинства, що встановлені Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 р. (далі – ЦПК).

Якому ж із великої кількості загальних місцевих судів підсудна Ваша справа?

1. Більшість майнових спорів вирішуються, згідно із загальним правилом (ст. 109 ЦПК), місцевим загальним судом за зареєстрованим у законному порядку місцем проживання або перебування відповідача – фізичної особи чи місцезнаходженням відповідача – юридичної особи.

Місцем проживання (перебування) особи відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель), у відповідному населеному пункті, у якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Крім того, немає значення, чи є така особа власником житлового приміщення, або проживає в ньому за договором найму (оренди) житла. На відміну від місця проживання, місцем перебування вважається відповідне житло, у якому особа проживає менше шести місяців на рік (ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»). Для визначення підсудності має значення саме зареєстроване відповідно до цього закону місце проживання або перебування фізичної особи.

Якщо ж відповідачем у справі є юридична особа, то позов слід подавати до суду за її місцезнаходженням, тобто за фактичним місцем ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Якщо Ви не знаєте місця знаходження юридичної особи, інформацію можна отримати, наприклад, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців через направлення запиту до державного реєстратора виконавчого комітету відповідної міської ради, міста обласного значення або районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, або з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), через направлення запиту до відповідного органу державної статистики. Крім того, дані про місцезнаходження можна знайти на офіційному бланку юридичної особи.

Місце проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи (відповідача) є обов’язковим реквізитом позовної заяви, і такі дані обов’язково потрібно вказувати в тексті заяви.

2. Позов до відповідача, місце реєстрації проживання (перебування) якого Вам невідоме, подається за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання (перебування), або за місцем постійного його заняття (роботи) (ч. 9 ст. 110 ЦПК). Тоді для виклику такого відповідача суд розмістить оголошення у пресі (ч. 9-10 ст. 74 ЦПК).

3. Якщо Ви подаєте позов до відповідача, який не має місця проживання (перебування) в Україні, його слід подавати до місцевого загального суду за місцезнаходженням майна такого відповідача або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні (ч. 10 ст. 110 ЦПК).

4. У тих випадках, коли Ваш позов належить подавати до місцевого загального суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, але відповідачів є декілька і проживають або знаходяться вони в різних місцях, тоді позов подається за зареєстрованим місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів на Ваш вибір (ч. 1 ст. 113 ЦПК).

Якщо ж майновий спір виник за участю громадян України, якщо обидві сторони поживають за межами України, то для визначення компетентного суду в такій справі потрібно звернутися з клопотанням до Верховного Суду України про визначення місцевого загального суду, який розглядатиме таку справу (ст. 111 ЦПК).

5. Законом (ст. 110 ЦПК) встановлено й інші категорії справ, коли Ви маєте можливість вибрати з двох чи більше варіантів, до якого місцевого загального суду звернутися з позовом.

Позов про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, Ви можете подати за зареєстрованим місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням відповідача або ж за місцем завдання шкоди чи за Вашим зареєстрованим місцем проживання (перебування) (ч. 3 ст. 110 ЦПК).

Позов про відшкодування шкоди, завданої Вам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, належить подавати за місцезнаходженням відповідача або за Вашим зареєстрованим місцем проживання чи перебування (ч. 4 ст. 110 ЦПК).

Позов про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи, можна подати або за зареєстрованим місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням відповідача, або ж за місцем завдання шкоди (ч. 6 ст. 110 ЦПК).

Позов, що виникає з діяльності філії або представництва юридичної особи, слід подавати або за місцезнаходженням відповідача-юридичної особи або місцезнаходженням такої філії або представництва юридичної особи (ч. 7 ст. 110 ЦПК).

Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, подаються за місцем за зареєстрованим місцем проживання (перебування) чи місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса (ч. 12 ст. 110 ЦПК).

Позови про відшкодування збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі, подаються за зареєстрованим місцем проживання (перебування) чи місцезнаходженням відповідача або за місцем знаходження судна відповідача або порту реєстрації судна (ч. 11 ст. 110 ЦПК).

6. Якщо Ваш спір стосується нерухомого майна, зняття арешту з майна, а також якщо Ви є кредитором спадкодавця і хочете задовольнити свої інтереси з його майна до прийняття спадщини спадкоємцями, то позов слід подавати виключно до місцевого загального суду за місцезнаходженням такого майна або його основної частини(ч. 1-3 ст. 114 ЦПК).

7. Може виникнути й така ситуація, коли Ви звертаєтеся з позовом із майновими вимогами до фізичної особи, яка є суддею, або до самого суду. Суд, який є стороною у справі, або, якщо у ньому працює суддя, який є стороною у справі, не може розглядати цей спір, бо він не може вважатися безстороннім. Тому в такому випадку місцевий загальний суд, що розглядатиме справу, визначається ухвалою судді апеляційного суду з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (ст. 108 ЦПК).

8. У разі втрати Вами цінного паперу на пред’явника або векселя Ви маєте можливість звернутися із заявою про визнання його недійсним і про поновлення права на втрачений цінний папір або вексель до місцевого загального суду за місцезнаходженням емітента цінного паперу на пред’явника або за місцем платежу за векселем (ч. 1 ст. 260 ЦПК). Звертаємо увагу, що йдеться про заяву, яка подається в порядку окремого, а не позовного провадження, оскільки відповідача у таких справах немає.

 

Майнові справи між юридичними особами, фізичними особами-підприємцями

Якщо майновий спір виник між юридичними особами, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, то такий спір вирішує місцевий господарський суд. Тож позовну заяву належить готувати за правилами господарського судочинства, встановленими Господарським процесуальним кодексом України від 6 листопада 1991 р. (далі – ГПК). Однак спочатку слід визначити, до якого саме місцевого господарського суду звертатися з позовом.

1. За загальним правилом майнові спори між юридичними особами, фізичними особами-підприємцями розглядають місцеві господарські суди за місцезнаходженням відповідача (ч. 2 ст. 15 ГПК).

Якщо Ви маєте намір подати позов до кількох відповідачів, то потрібно звертатися до суду за місцезнаходженням одного з відповідачів за Вашим вибором (ч. 3 ст. 15 ГПК).

2. Позови, що випливають з діяльності відособленого підрозділу (тобто, філії або представництва) юридичної особи, потрібно подавати за місцезнаходженням такого підрозділу – відповідача (ч. 4 ст. 15 ГПК).

3. Якщо Ви вимагаєте визнати право власності на нерухоме майно або про витребувати майно з чужого незаконного володіння чи усунути перешкоди у користуванні майном, то позов потрібно подавати виключно за місцезнаходженням майна (ч. 2 ст. 16 ГПК).

4. Позови про відновлення майнових прав інтелектуальної власності подаються виключно за місцем вчинення порушення (ч. 3 ст. 16 ГПК).

5. Позови боржника до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса подаються за вибором позивача – за місцезнаходженням відповідача або місцем виконання виконавчого напису нотаріуса (ч. 3 ст. 15 ГПК).

6. Позови з майновими вимогами до вищого чи центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, Рахункової палати, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міських рад або обласної, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій, а також позови, які пов’язані з матеріалами, що містять державну таємницю, подаються виключно до Господарського суду міста Києва (ч. 4 ст. 16 ГПК).

7. Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією з сторін є місцевий господарський суд, апеляційний господарський суд, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд України (ч. 5 ст. 15 ГПК).

8. Заяви про порушення справи про банкрутство подаються до місцевого господарського суду за місцезнаходженням боржника (ч. 6 ст. 15 ГПК, ч. 1 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”). У заяві, яку подає кредитор, потрібно зазначати суму боргових вимог, а якщо заяву подає сам боржник, то й розмір його заборгованості перед кредиторами (ч. 1, 2 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

9. Справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери розглядає місцевий господарський суд за місцезнаходженням емітента (ч. 7 ст. 16 ГПК).

 

Майнові вимоги до органу влади

Якщо Ваші вимоги пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної Вам протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, то Ви можете звернутися до такого суб’єкта з адміністративним позовом за правилами адміністративного судочинства, однак лише за умови, що Ви заявляєте таку вимогу одночасно із вимогою визнати рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень протиправними (ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. (далі – КАС).

Такий адміністративний позов розглядатиме:

1) місцевий загальний суд, якщо відповідачем є орган місцевого самоврядування (крім обласної ради, Київської або Севастопольської міської ради), його посадова чи службова особа, або майнову вимогу пов’язано з рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень у пенсійних чи соціальних відносинах або у справах про адміністративні правопорушення (проступки);

2) місцевий (окружний) адміністративний суд, якщо відповідачем є орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа.

Якщо ж відповідачем є посадова чи службова особа місцевого органу виконавчої влади, тоді Ви можете звернутися на Ваш вибір: або до місцевого загального суду або до місцевого (окружного) адміністративного суду (ч. 3 ст. 18 КАС).

Територіальна підсудність визначається залежно від того, яке рішення органу влади Ви оскаржуєте – нормативно-правовий акт чи акт індивідуальної дії.

Під нормативно-правовими актами слід розуміти рішення, дія яких поширюється на невизначе або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо йього кола осіб.

Правовим актом індивідуальної дії є рішення, дію якого поширено на конкретних осіб або яке стосується конкретної ситуації, і яке є актом одноразового застосування норм права.

Отже, якщо шкоду Вам заподіяно правовим актом індивідуальної дії, або дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень стосовно Вас особисто, тоді адміністративний позов слід подавати на Ваш вибір – за Вашим зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) або за місцезнаходженням відповідача; в інших випадках, зокрема, коли йдеться про протиправність нормативного правового акта, – позов слід подавати до за місцезнаходженням відповідача.

Якщо ж вимогу про відшкодування шкоди заявлено окремо від адміністративного позову (наприклад, коли Ви вже маєте на руках рішення адміністративного суду про протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень), то таку вимогу належить оформити у вигляді позову у цивільній справі, якщо позивачем є фізична особа, чи позову у господарській справі, – якщо позивачем є юридична особа. Тоді таку справу розглядатиме відповідно місцевий загальний суд за правилами цивільного судочинства або місцевий господарський суд – за правилами господарського судочинства.