preloader

Що вас цікавить?

Кримінальний процес: основні тенденції 2014 року і ТОП-10 очікуваних змін у 2015-му

15.11.2014
Кримінальна юстиція /
Кримінальний процес

Для вдосконалення кримінального процесу було б доцільно запровадити протягом 2015 року десять змін. Про це заявив експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, виступаючи на І Всеукраїнській конференції з кримінального права та процесу у Києві.


Для вдосконалення кримінального процесу було б доцільно запровадити протягом 2015 року десять змін.

Про це заявив експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, виступаючи на І Всеукраїнській конференції з кримінального права та процесу у Києві.

На його думку, такими очікуваними змінами є: (1) запровадження суду присяжних; (2) об’єднання слідчих і оперативних підрозділів; (3) запровадження інституту кримінальних проступків; (4) наповнення змістом функції процесуального керівництва прокурора; (5) залучення захисника у провадженнях на підставі угод і у спрощених провадженнях; (6) відмова від непроцесуальних витребувань документів; (7) вдосконалення питання тримання під вартою і допустимості доказів у підготовчому провадженні; (8) обмеження строку тримання під вартою протягом суду; (9) можливість апеляційного оскарження вилучення будь-яких документів; (10) участь народних засідателів в апеляційному перегляді запобіжних заходів.

Аналізуючи основні тенденції кримінального процесу протягом 2014 року, Олександр Банчук відзначив ряд як позитивних, так і негативних фактів.

Зокрема, відступом від європейських стандартів стали недемократичні зміни, запроваджені неконституційними законами від 12 серпня 2014 року (стаття 615 КПК). Ще однією «ложкою дьогтю» стала безальтернативність тримання під вартою у провадженнях щодо злочинів проти національної безпеки (закон від 7 жовтня, ч. 5 статті 176 КПК). Крім того, занепокоєння експерта викликають додаткові повноваження Національного Антикорупційного бюро – арешт коштів (ч. 2 статті 170 КПК).

Разом з тим, у кримінальному процесі відбувся і ряд позитивних змін, які впроваджуються на підставі нового закону «Про прокуратуру». Серед них неможливість призначення перевірок і ревізій під час розслідування  (статті 36, 40 КПК), недопустимість як доказів відомостей, отриманих у непроцесуальному порядку (ч. 3 статті 87 КПК), відкритість дисциплінарної процедури щодо прокурорів.

Окремо Олександр Банчук наголосив на гуманізації кримінального процесу після введення в дію нового Кримінального процесуального кодексу. “Новий КПК України в Раді Європи назвали одним з найкращих на континенті”, – додав він.

І Всеукраїнську конференцію з кримінального права та процесу провела Асоціація правників України. Захід був організований за підтримки Ради Європи спільно з Національною асоціацією адвокатів України та сертифікований за професійною програмою підвищення кваліфікації адвокатами України. 

Фото АПУ