Конституційна реформа і проблеми закону про референдум: інтернет-конференція з Ігорем Коліушком

14 березня на майданчику інтернет-видання Liga.Net відбулася чат-конференція із головою правління Центру політико-правових реформ Ігорем Коліушком. Тема дискусії: “Конституційна реформа і проблеми закону про всеукраїнський референдум”.

Ігор Коліушко:

Доброго дня, шановні жителі інтернету. Тема сьогоднішнього спілкування, на мій погляд, є дуже актуальна в Україні. Влада посилено говорить про необхідність конституційної реформи, працює робочий орган для її підготовки – Конституційна Асамблея при Президентові України.

А крім цього, проголосований явно неконституційний закон про всеукраїнський референдум, який швидкими темпами готується до реалізації – приймаються постанови уряду і ЦВК, щоб уже найближчим часом можна було провести якийсь референдум.

Я думаю, що правова громадськість не може залишатися байдужою. Від цих питань уже найближчим часом може залежати, чи у нас право означатиме те ж, що й в демократичних країнах, чи у нас залишиться один фарс замість права.

Ярослав Добрий:

Добрий день. Шановний пане Ігорю! Я не юрист. Чи могли б ви мені пояснити, які загрози несе закон про референдум і конституційна реформа для українця?

Ігор Коліушко:

Закон «Про всеукраїнський референдум» написаний таким чином, що на референдумі за так званою народною ініціативою можна вирішити будь-яке правове питання, включно з прийняттям чи скасування законів, внесенням змін в Конституцію, чи скасування цих змін, як і скасування самої Конституції. І при цьому процедура підготовки і проведення референдуму виписана таким чином, що ніхто без підтримки влади не спроможний буде провести якийсь референдум.

Разом з тим цей закон скасовує місцеві референдуми. При тому, що світовий досвід показує, що корисними бувають якраз таки місцеві референдуми, де громадяни можуть голосувати за те, що вони розуміють і з чим безпосередньо стикаються. Загальнонаціональні ж референдуми частіше використовуються для утвердження авторитарних режимів, ніж для вирішення якихось питань в інтересах суспільства.

Що ж стосується конституційної реформи, то успішною вона може бути в тому разі, якщо влада буде точно виконувати діючу Конституцію, проаналізує її проблеми і переконає суспільство, що якісь питання в Конституції можна вирішити по-іншому і заради цього треба провести реформу. Коли ж влада ігнорує діючу Конституцію, нема ніякої надії на те, що вона буде виконувати Конституцію після реформи.

Дмитро Миколайчук:

В якій спосіб можна легітимно було провести конституційну реформу, щоб це адекватно сприйняла світова спільнота?

Ігор Коліушко:

Ефективну конституційну реформу необхідно почати з відкритого аналізу проблем діючої Конституції. Тоді проаналізувати, які можуть бути альтернативи вирішення цих проблем, вибрати з них найкращі для наших умов і такі, що відповідають європейським стандартам. І на їх основі підготувати законопроект про внесення змін до Конституції.

Коли така методологія порушується, завжди виникає підозра, що конституційна реформа задумана не для вирішення суспільних проблем, а для здобуття переваг якоюсь політичною групою.

І на сьогодні робота Конституційної асамблеї коливається між цими двома варіантами. Правильна методологія не застосовується. Але і яскраво вираженого політичного диктату поки що також нема. Це приводить, по-перше, до великого хаосу в роботі комісії, а по-друге не знімає з порядку денного тривогу багатьох, що рано чи пізно в Конституційну асамблею надійде політична команда і, втомлена безплідними дискусіями, вона буде готова проголосувати за що завгодно.

Володимир Крижанівський, член Конституційної асамблеї:

Пане Ігорю!

1. Днями декількома нардепами має бути подано проект постанови щодо створення ТСК відносно регламентних порушень під час прийняття Закону «Про всеукраїнський референдум». Є також задум звернутися з позовом до адмінсуду щодо встановлення   наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень під час прийняття закону.

Крім того, в  парламенті тоді ж було порушено конституційну процедуру, закладену в частині першій статті 93 Конституції України щодо права законодавчої ініціативи (під час здійснення процедури повторного другого читання законопроекту).

Яке Ваше ставлення до цих ініціатив? 

2. Як Ви ставитеся до ганебної заяви пані Ставнійчук про те, що Конституційна асамблея направила до Венеційської комісії проект конституційних змін стосовно реформування судоустрою в Україні, який в дійсності був напрацьований групою Портнова з Адміністрації Президента? Таке враження, що мене без мене женили?

Ігор Коліушко:

1. Я поділяю ті оцінки, що в процесі ухвалення закону про всеукраїнський референдум було грубо порушено законодавчу процедуру. Цілий ряд положень цього закону, на мій погляд, не відповідає Конституції України. В зв’язку з цим я закликаю суб’єктів права на конституційне подання звернутися з ним до Конституційного суду.

Що ж стосується звернень до адміністративних судів, на мій погляд, це складне питання. Адміністративна юстиція має завданням відновлення порушених прав конкретних фізичних та юридичних осіб. І в цьому питанні складно визначити суб’єкта, який має право на позов в адміністративний суд. Хоча ми були свідками десятків випадків, коли адміністративні суди ігнорували цю норму КСУ і виносили рішення, наприклад, про позбавлення депутатського мандата за позовом пана Кармазіна, який не має ніякого відношення до виборів у цих округах.

2. На мій погляд, рішення звернення від Конституційної асамблеї може бути здійснено тільки шляхом ухвали такого рішення самою Конституційною Асамблеєю, тобто – голосуванням на пленарному засіданні.

Миша:

Янукович натягивает одеяло на себя. Реформа Конституции при Януковиче – это неизбежное зло.Так нужна ли эта реформа?

Ігор Коліушко:

З теоретичної точки зору, є багато аргументів на користь проведення конституційної реформи, але цілком погоджуюся з автором запитання, що ці підстави даною владою можуть бути використані для ухвалення рішень, спрямованих на зовсім інші цілі. Тому, якщо суспільство не має сили впливати на владу і змушувати її проводити прозорі і коректні реформи, можливо, дійсно, відсутність реформ є меншим злом.

Олександр Медведєв:

Скажіть, наскільки доцільно говорити про конституційну реформу в умовах, коли 1) держава віддаляється від демократичних принципів, від дотримання законності і правопорядку та рухається до авторитаризму, вибіркового правосуддя і безправ’я? 2) народні депутати голосують за рукою Чечетова, за грошові винагороди або під тиском прокуратури і податкової, а не за совістю і стремліннями тих, хто їх обирав?

Чи не закріпить прийняття в таких умовах Конституції саме авторитаризм і свавілля можновладців, а не демократизм і законність?

Ігор Коліушко:

Так, я уже сказав неодноразово, що така загроза існує. І якщо суспільство буде пасивним, насамперед правова громадськість не буде вимагати від влади дотримання права, ми дійсно ризикуємо отримати ті негативи, про які говорить автор запитання.

Всеволод:

Игорь Борисович добрый день! Неужели вот так просто, одним законом, можно уничтожить Конституцию. Ведь с всеукраинским референдумом можно даже изменения о статусе страны протянуть. А если считать будут так, как на выборах, то это просто дело техники и сумм. Нужен ли нам этот закон? Есть ли в нем что-то положительное?

Ігор Коліушко:

Позитивним в законі «Про всеукраїнський референдум» є заповнення прогалини в системі законодавства, тобто такий закон дійсно потрібний. Все решта в ньому, тобто предмет референдуму, процедура його підготовки та проведення в багатьох положеннях не відповідають Конституції та європейським стандартам, а тому здатні принести тільки шкоду. Думаю, що найкращим способом було б скасувати цей закон і підготувати новий законопроект.

Виталий:

Добрый день, какие наиболее вероятные сценарии конституционной реформы могут быть реализованы властью в ближайшее время? Что именно они захотят поменять?

Ігор Коліушко:

Є деякі питання, які відкрито називаються, і багато з них є дійсно об’єктивним проблемами в Конституції. Наприклад, положення, що регулюють місцеве самоврядування і не дають провести ефективну адміністративно-територіальну реформу. Положення щодо складу Вищої Ради Юстиції, які не відповідають європейським стандартам. Положення щодо повноважень Президента, особливо у відносинах з Кабінетом міністрів, які приводять до неефективності нашої виконавчої влади. Конституцією також передбачені досить обмежені форми народовладдя.

Цей перелік можна було б продовжувати. На мій погляд, це дійсно об’єктивні проблеми нашої Конституції, але все залежить від того, в який бік їх міняти. На жаль, цілий ряд пропозицій, які висловлюються в комісіях Конституційної асамблеї, можуть привести не до покращення, а, навпаки – до погіршення в цій та інших сферах.

Але поки що говорити про це рано. Необхідно дочекатися появи концепції конституційної реформи. Тоді можна буде уже оцінити – здатна буде вона покращити стан справ, чи, навпаки, погіршити.

Крім того, думаю, що саме в кінці цього року, або на початку наступного, влада сформулює свій інтерес з огляду на майбутні президентські вибори і також захоче реалізувати його в цій самій конституційній реформі.

Олег Носов:

Вітаю пане Ігорю! Скажіть, а чи є приклади таких референдумів в практиці інших країн? В яких саме? По якому шляху йде Україна?

Ігор Коліушко:

Приклади є різні – і позитивні, і негативні. В мене чомусь є підозра, що маємо шанси наслідувати саме негативні приклади загальнонаціональних референдумів. Такі, як були в гітлерівській Німеччині, нещодавні два референдуми в Білорусії, в Сирії та цілий ряд інших подібних референдумів, які утверджували авторитарні чи навіть тоталітарні режими.

Семен:

Здравствуйте Игорь! А в чем, собственно, незаконность закона про всеукраинский референдум? Власть принадлежит у нас народу, почему он ею не может воспользоваться?

Ігор Коліушко:

Я б радив прочитати положення закону про порядку підготовки та проведення референдуму за народною ініціативою і самим відповісти собі на питання: чи зможе якась політична партія чи громадська організація реалізувати це без допомоги влади? Зібрати збори на 2000 осіб; зібрати 3 млн підписів за 40 днів; забезпечити чесну роботу комісій по проведенню референдуму, які формуються обласними та місцевими радами; поінформувати громадян про предмет референдуму через ЗМІ, виключно шляхом укладання і оплачування з ними угод. Думаю, цих прикладів уже достатньо для того, щоб зрозуміти, що цей закон писався для застосування його тільки по команді влади.

Василь:

Вітаю! Всі так багато казали про неконституційність цього закону про всеукраїнський референдум, Венеціанська комісія навіть свої стейтменти про занепокоєння писала – і толку? Які санкції можуть бути застосовані міжнародною спільнотою щодо цього закону, і чи законно це буде? Діалектика :))

Ігор Коліушко:

Я думаю, що санкції можуть бути застосовані, коли цей закон реалізують на практиці. Це залежатиме також від того, заради яких питань його реалізують. На прикладі Білорусі ми можемо бачити, які бувають санкції за порушення владою засад і принципів демократії, в тому числі, шляхом проведення таких референдумів.

Валентина:

Добрий день. Що б Ви порадили зараз Януковичу з приводу конституційної реформи? Було дуже багато критики, але жодної пропозиції… Дякую.

Ігор Коліушко:

Я особисто подав у Конституційну асамблею достатньо багато пропозицій, але, на жаль, робота там організована таким чином, що більшість із них залишаються взагалі без розгляду. І це стосується не лише моїх пропозицій. Відсутність правильної методології в підготовці такої складної суспільної реформи неминуче призведе до проблем з її результатами. Але керівництво Конституційної асамблеї не дуже переймається цими загрозами. Тому в багатьох і не виникає великого ентузіазму активно працювати над підготовкою пропозицій.

Олекса:

Доброго дня! Ігорю Борисовичу, як на Вашу думку, чи потребує наша Конституція взагалі будь-яких змін? Чи, може, варто просто жити за цим законом?

Ігор Коліушко:

Вважаю, що найважливіше – це жити за Конституцією, але при цьому для багатьох стало б очевидним, що змін вона також потребує. Більше я вже сказав про це, відповідаючи на інші запитання.

Леонід:

Наразі в Україні навіть у судах зневажають конституційні норми. Зараз час «віджиму» та «рєшалова». Може, варто змінити владу і реформувати органи правосуддя?

Ігор Коліушко:

Так, цілком погоджуюсь, що ватро змінити владу і реформувати не тільки органи правосуддя, а й всі інші органи. Проблема лише в тому, що це неможливо зробити, лайкнувши щось в інтернеті чи ще якимсь простим способом.

Зміни наступлять тільки тоді, коли більшість громадян України перестануть чекати доброго Президента чи ще якогось чуда, а почнуть чесно виконувати свої обов’язки і вимагати цього від кожного представника влади, з яким вони стикаються.

Ната:

Доброго дня, я десь читала, що політпартії по новому закону про референдум не зможуть ініціювати референдуми та агітувати на них. Чи не порушує це Конституцію? Дякую.

Ігор Коліушко:

Так, ця проблема дійсно є в законі. Всупереч конституційній ролі політичних партій як виразників політичної волі громадян вони майже не беруть участі в підготовці та проведенні референдуму за цим законом. Думаю, що це не відповідає 36 статті Конституції.

Віталій К.:

Шановний Ігорю Борисовичу, якими новими проектами займається очолюваний Вами Центр?

Ігор Коліушко:

На сьогодні центр працює в трьох основних напрямках. Перше – реалізація закону про адміністративні послуги, допомога містам України щодо створення центрів надання адміністративних послуг, агітація за необхідність ухвалення Адміністративно-Процедурного Кодексу.

Друге – підготовка законопроектів щодо продовження реформи кримінальної юстиції та боротьби з корупцією. Тут ключовими питаннями є зміна кримінального законодавства щодо запровадження кримінальних проступків, нові закони про прокуратуру, про Державне бюро розслідувань, про міліцію чи поліцію тощо.

Третє – власне проблематика конституційної реформи та боротьба із загрозами, які створені законом про всеукраїнський референдум.

Дмитро:

Добрий день. Наразі Венеціанська комісія розглядає український закон про референдум. Чи є якийсь дедлайн по їхньому рішенню? Який сценарій може бути у разі, якщо вони скажуть, що він не легітимний?

Ігор Коліушко:

Венеціанська комісія, як правило, працює за своїм графіком, у них не існує дедлайнів, але існують розумні строки розгляду кожного питання. Як правило, такі питання вирішуються за півроку або рік. Рішення Венеціанської комісії є рекомендаційним для України. Немає прямого обов’язку все негайно враховувати, але є обов’язок України  як члена Ради Європи, слідувати духу рекомендацій Венеціанської комісії як робочого органу ПАРЄ.

Дякую за запитання. На завершення хотів би закликати правову громадськість України пам’ятати, що хоча ми, здобуваючи юридичну освіту, не складаємо чогось подібного до клятви Гіппократа, як це роблять лікарі, тим не менше, ми несемо відповідальність за здоров’я суспільства. Тільки там, де суспільство керується правом, можливий прогрес і досягнення високих стандартів рівня життя. Юристи – це ті, хто розуміє це найкраще, а тому ми не повинні мовчати, коли порушується право.