Коли мають відбутися місцеві вибори – погляд через призму висновку Конституційного Суду від 17 червня

Законопроектом № 4177 пропонується закріпити у статті 136 Конституції п’ятирічний строк повноважень Верховної Ради АРК, збільшити встановлений статтею 141 Конституції строк повноважень сільських, селищних міських голів із чотирьох до п’яти років, а також визначити, що депутати Верховної Ради АРК, місцевих рад та сільські, селищні, міські голови обираються на п’ять років лише на чергових виборах. У прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту йдеться про 27 березня 2011 р., як дату проведення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Законопроект в першу чергу має на меті ліквідувати дисонанс між строками повноважень місцевих рад (5 років) та сільських, селищних, міських голів (4 роки), що з’явився у Конституції після внесення до неї змін у 2004 році. Такі зміни дійсно є необхідними, хоча сам законопроект не позбавлений недоліків, про які детальніше йдеться тут.

Викликає занепокоєння те, що після оприлюднення Висновку чомусь поширилось твердження, яке вже встигло сформувати думку у багатьох, що начебто Конституційний Суд визнав неконституційним проведення виборів у березні 2011 року. Таке твердження пролунало не лише з уст політиків, що безумовно говорить про необхідність ретельнішого аналізу Висновку.

Скасування місцевих виборів Парламентом було відвертим порушенням Конституції, а спостерігаючи за ситуацією щодо призначення цих виборів, складається враження, що особливого прагнення повернутися у конституційне поле уповноважені суб’єкти не проявляють. В таких умовах надзвичайно важливим є пошук правого, а не політично-волюнтаристського виходу із ситуації, і недопустимим є некоректне трактування положень висновку Конституційного Суду.

Отож, Конституційний Суд, надаючи висновок, визнав, що всі положення законопроекту № 4177 відповідають вимогам статей 157 і 158 Конституції України, крім пунктів 2, 3, 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту. Останні не відповідають вимогам частини першої статті 157 Конституції України, тобто передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Зміст пунктів 2, 3, 4 розділу II законопроекту дослівно такий:

2. Дія частини першої статті 136‚ частин першої і другої статті 141 Конституції України в редакції цього Закону поширюється на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим‚ сільських‚ селищних‚ міських‚ районних у місті (у разі їх створення)‚ районних‚ обласних рад‚ сільських‚ селищних‚ міських голів‚ обраних на чергових виборах 26 березня 2006 року.

3. Повноваження сільських‚ селищних‚ міських‚ районних у місті (у разі їх створення)‚ районних‚ обласних рад‚ депутати яких обрані на чергових виборах 26 березня 2006 року‚ а також на позачергових‚ перших‚ повторних та проміжних виборах у період від березня 2006 року до дня проведення чергових виборів 27 березня 2011 року‚ припиняються в день відкриття першої сесії відповідної ради‚ обраної на чергових виборах 27 березня 2011 року‚ крім випадків дострокового припинення їх повноважень відповідно до закону.

4. Повноваження сільських‚ селищних‚ міських голів‚ обраних на чергових виборах 26 березня 2006 року‚ а також на позачергових‚ перших та повторних виборах у період від березня 2006 року до дня проведення чергових виборів 27 березня 2011 року‚ припиняються в момент вступу на цю посаду іншої особи‚ обраної на чергових виборах 27 березня 2011 року‚ крім випадків дострокового припинення їх повноважень відповідно до закону».

Невідповідність цих положень вимогам статті 157 Конституційний Суд мотивував тим, що законодавець у законопроекті визначив єдину дату проведення голосування на чергових виборах місцевих рад та сільських, селищних міських голів і «встановлюючи регулювання…. правовідносин у сфері припинення повноважень сільських, селищних, міських голів, виходить із п’ятирічного строку їх повноважень, … хоча згідно з Конституцією України строк їх повноважень становить чотири роки (частина друга статті 141)».

Другим аргументом Конституційного Суду є те, що «регулювання законодавцем правовідносин, пов’язаних з датою проведення голосування на виборах органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також з припиненням їх повноважень, має здійснюватися відповідно до пункту 30 частини першої статті 85, статті 91, пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України тільки після внесення запропонованих до неї змін шляхом прийняття окремого правового акта, а не законопроекту, передбаченого розділом ХІІІ „Внесення змін до Конституції України“ Основного Закону України». Тобто йдеться про те, що місцеві вибори на 27 березня 2011 року Верховною Радою не були призначені (постанови про призначення місцевих виборів на цю дату, і на будь-яку іншу, як всім відомо, дійсно немає), тож законопроект не може посилатися на дату виборів, яка насправді не є визначеною, і тим більше не може дата виборів визначатися законопроектом про внесення змін до Конституції України.

Висновок Конституційного Суду не виключає можливості призначення місцевих виборів на березень 2011 року, єдиною умовою є дотримання форми такого призначення – Верховна Рада повинна прийняти постанову відповідно до пункту 30 частини першої статті 85 та статті 91 Конституції.

Обґрунтованість названих висновків Конституційного Суду не викликає сумнівів, адже дійсно строк повноважень сільських, селищних, міських голів становить чотири роки, і п’ятирічний термін їх повноважень, якщо цей законопроект буде прийнято, застосовуватиметься лише до тих голів, що обрані на наступних виборах.

Висновок аж ніяк не заперечує конституційність проведення виборів  депутатів місцевих рад у березні 2011 року. Навпаки – із Висновку чітко зрозуміло, що у березні 2006 року місцеві ради обиралися на п’ять років. Конституційний Суд зазначив, що проведення виборів у березні 2011 року збільшить строк повноважень голів, але не місцевих рад, з чого випливає, що вибори депутатів місцевих рад повинні відбутися весною 2011 року, коли спливе конституційно встановлений п’ятирічний строк їх повноважень. А от норму про строк повноважень сільських, селищних, міських голів вже порушено, бо якщо слідувати букві Конституції, то такі вибори мали б бути проведені весною 2010 року.

Із місцевими виборами склалося так, що знайти абсолютно правильне рішення із ситуації, яка виросла на ґрунті попереднього хибного рішення, (мається на увазі закладення у 2004 році різного строку повноважень органів місцевого самоврядування), дуже складно. Проведення місцевих виборів окремо голів весною 2010 року та окремо місцевих рад весною 2011 року було б нераціональним, хоча це був єдино можливий шлях дотриматися Конституції.

Зараз єдиним правовим рішенням є проведення виборів сільських, селищних, міських голів разом із виборами депутатів місцевих рад у строки визначені для останніх Конституцією України, тобто весною 2011 року. Проведення виборів осінню 2010 року (невідомо якими аргументами обґрунтовується осінні дати) порушуватиме обидві норми Конституції: і щодо строку повноважень місцевих рад, і щодо строку повноважень сільських, селищних, міських голів.

Центр політико-правових реформ