preloader

Що вас цікавить?

Інститут скарги в КСУ ще не працює, але вже обмежується1

26.01.2017
Конституціоналізм /
Конституційний Суд

Юлія Кириченко про вади законопроекту "Про Конституційний Суд України" (№ 5336-1), який ВРУ розгляне вже на наступному пленарному тижні 


Наступного пленарного тижня Верховна Рада України розгляне законопроект "Про Конституційний Суд України" (№ 5336-1). Цей довгоочікуваний законопроект розроблений в межах судової реформи з метою реалізації нових конституційних положень в частині конституційного судочинства. Нагадаємо, що конституційні зміни були ухвалені 2 червня 2016 року та набули чинності 30 вересня 2016 року з метою забезпечення незалежності Конституційного Суду та покращення доступу осіб до конституційного судочинства.

Найважливішим для фізичних та юридичних осіб є нове конституційне право на конституційну скаргу. Так, 30 вересня минулого року стала діяти нова стаття 151-1Конституції України, відповідно до якої "Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано."

Тобто, фактично з 30 вересня 2016 року фізичні особи (громадяни, іноземці, апатриди) та юридичні особи отримали право звертати до Конституційного Суду щодо неконституційності закону (його окремого положення), якщо вважають, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.

Однак, хочк Нове конституційне право отримали, реалізувати його не можуть. Конституційний Суд України не буде розглядати скарги за відсутності процедури розгляду таких скарг. Це має бути врегульовано в новому Закону "Про Конституційний Суд". 

Станом на 23 січня цього року до Конституційного Суду вже надійшло 47 конституційних скарг. Проте Конституційний Суд вертає увагу на недоцільність направленняконституційних скарг", хоча Конституція таке право нам надає. Можливо Конституційному Суду варто звернути увагу Верховної Ради на її бездіяльність та неналежне забезпечення реалізації конституційного права.

Тепер звернемося до Верховної Ради, а саме законопроекту "Про Конституційний Суд України" № 5336-1, який найвірогідніше буде ухвалений, оскільки поданий від парламентської більшості не готувався в межах діяльності Ради з питань судової реформи.

У законопроекті порівняно з конституційним регулюванням право звернення з конституційною скаргою до КСУ обмежується як за предметом конституційної скарги (встановлюється необхідність обґрунтовувати порушення конституційного права людини внаслідок застосування неконституційного закону, п.6 ч.2 ст.55), так і за суб’єктами звернення (встановлено заборону звертатися юридичним особам публічного права, ч. 1 ст. 56 законопроекту). Так, відповідно до законопроекту конституційна скарга має містити "обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону" (виділено автором – Ю. К.). Очевидно, якщо такого обґрунтування не буде, КСУ відмовить у розгляді скарги на підставі невідповідності скарги вимогам Закону "Про Конституційний Суд України". Проте Конституція не говорить про захист лише конституційних прав людини від неконституційних положень законів.

Також Конституція надає права будь-якій особі звертатися з конституційною скаргою, зокрема й юридичним особам публічного права. Натомість ст. 56 Законопроекту вилучає їх з суб’єктів звернення з конституційною скаргою, зокрема ця заборона буде стосуватися органів місцевого самоврядування. Це виглядає дивно, з огляду на державну політику в напрямку децентралізації.

Отже, Законопроект "Конституцій Суд України" містить багато проблемних моментів і щодо реалізації інституту конституційної скарги. Слід звернути увагу на змістовні вади Законопроекту та без зволікання ретельно попрацювати над їх виправленням в межах парламентської процедури розгляду законопроекту.

Юлія Кириченко, для ЛІГА.net