Хто і як формує Конституційний Суд України

11 червня у прес-центрі «Паритет» експерти з питань конституційного права розповіли одеським журналістам, чому актуальна проблема відсутності конкурсного відбору для суддів Конституційного Суду, які її причини та наслідки, а також як захистити конституційні права за допомогою нового інструменту — конституційної скарги.

Раніше, 14 травня 2019 року, Конституційний Суд України (КСУ) звільнив Станіслава Шевчука з посади Голови. Таким чином утворилася вакантна посада.

«Парламент мав би протягом двох місяців дати нового суддю Конституційного Суду. Якщо він буде давати за старою процедурою (тобто за політичною підтримкою), то нічого не зміниться, знову в нас будуть судді, які є залежними і яких, можливо, самому Конституційному Суду доведеться звільняти за вчинення істотного дисциплінарного проступку», — розповідає Юлія Кириченко, керівниця проектів з питань конституційного права, членкиня правління Центру політико-правових реформ.

Єдиний шлях не повторювати помилки, на думку експертки, — це забезпечити виконання нових конституційних вимог для суддів Конституційного Суду: «Ідеться про високі моральні якості та вищий рівень компетенції. Це можна зробити лише за допомогою конкурсного відбору, який треба прописати в законі про Конституційний Суд. На жаль, це скликання Парламенту його «вбило» і встановило неконституційну підтримку майбутніх суддів політичними силами Парламенту».

Водночас саме від роботи Конституційного Суду залежать важливі питання, актуальні в політикумі. Зокрема, 11 червня 2019 року, у Києві Конституційний Суд України розглядає справу за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів».

В результаті конституційної реформи 2016 року, в Україні гарантовано право кожної особи безпосередньо звернутися до КСУ задля захисту своїх конституційних прав і свобод у випадку сумніву щодо відповідності закону України, застосованого в остаточному судовому рішенні справи такої особи Конституції України.

Запроваджена в Україні модель конституційної скарги передбачає обов’язкову наявність конкретної судової справи як передумови звернення до Конституційного Суду України. І лише застосований в остаточному судовому рішенні в такій справі закон України може бути перевірений на відповідність Конституції України.

«За такої моделі особа, яка звертається до Конституційного Суду України, природно керується прагненням захистити власні права, отримати відшкодування та повернути відносини до попереднього стану, який передував застосуванню неконституційних положень закону України», — зазначає Дмитро Терлецький, адвокат, доцент НУ «Одеська національна юридична академія».

За його словами, зараз важливо:

1. змінити процедуру забезпечення конституційної скарги — для того, аби судове рішення мало незворотні наслідки;
2. змінити порядок та умови перегляду судового рішення у справах вже після прийняття відповідного рішення КСУ;
3. розширити повноваження КСУ при розгляді конституційних скарг: надати йому повноваження реагувати на виявлену невідповідність Конституції України інших правових актів, що пов’язані з оспорюваними нормами та впливають на вирішення справи по суті;
4. визначити на законодавчому рівні порядок відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, яка завдана фізичним або юридичним особам актами чи діями, що визнані неконституційними.

Богдан Бондаренко наголосив, що для належного забезпечення незалежності Конституційного Суду необхідне існування реальної конкурсної процедури відбору суддів Конституційного Суду.

«Потрібно змінювати процедуру відбору суддів Конституційного Суду для забезпечення незалежного конкурсного відбору суддів щодо критеріїв високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності правника. Відбір суддів має бути максимально аполітичним», — переконаний експерт.

Дивіться запис прес-конференції.