Форум «#КонституціЯ: суспільна довіра й нове правосуддя»: проміжні підсумки реформ і наступні кроки

Минуло трохи більше місяця після оприлюднення висновку щодо законопроекту змін до Конституції в частині судової системи Європейською комісією за демократію через право (Венеційська комісія), що передбачає механізми очищення судової влади. Законопроект зареєстровано у Верховній Раді, але поки не запропоновано до обговорення тексти законопроектів для імплементації конституційних змін, зокрема, про процедуру переатестації суддів, умови виходу у відставку суддів тощо.

 

Завершився конкурс і відбулося призначення керівників місцевих прокуратур. Однак очікуваного оновлення прокуратури не відбулося:  керівні посади на місцях посіли старі кадри — жодної людини з-поза системи Генеральний прокурор на посаду не призначив.

Досі не заповнено вакансії у Конституційному Суді та не оновлено склад Центральної виборчої комісії, як того вимагає Конституція України.

Процес реформи Конституції поки не корелюється із готовністю влади дотримуватися Основного Закону і усвідомленням громадян сили своїх конституційних прав. 

 

Що треба зробити, аби Конституція стала у центрі суспільно-політичного життя, сказала керівниця проектів із конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко: «Треба усвідомити, що недооцінювання суспільства і ролі Конституції призводить до революційного протистояння та протестних акцій, які були в Україні. Ми віримо, що через деякий час реформа Конституції приведе країну до успіху. Конституція – це суспільна угода, а не власність влади». Юлія Кириченко також розповіла про нову громадянську кампанію Реанімаційного ракету реформ та Центру політико-правових рефом «#КонституціЯ», мета якої залучити звичайних громадян до конституційних змін. 

 

Роман Куйбіда, експерт Центру політико-правових реформ розповів про необізнаність громадян із перебігом реформи Конституції в частині правосуддя: «Щоб відбулася судова реформа, потрібно, щоб люди знали про неї. Соціологічне опитування довело, що 48% українців не знають, що вона передбачає, 63% готові змінити свою думку стосовно цих змін. Тому нам слід попрацювати над роз’ясненням положень судової реформи». Також Роман Куйбіда звернув увагу на те, що для успішної реалізації судової реформи вже на час схвалення змін до Конституції в частині правосуддя необхідно мати закон про їх невідкладне впровадження у життя. Але поки такого законопроекту нема. 

 

Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ з кримінальної юстиції розповів про проблеми із реформуванням прокуратури: «Уряд під час проходження кандидатами другого етапу конкурсу встановив, що керівники місцевих прокуратур і прокурори отримуватимуть учетверо менше. Це, на жаль, не покращило настроїв його учасників. Та й фахівці-юристи ззовні прекрасно розуміють, що, пройшовши відбір у місцеві прокуратури, їм доведеться працювати у найнижчій ланці. А над ними, у вищих прокурорських кабінетах, залишаться на своїх посадах старі кадри, і знизу їм буде дуже важко змінити цю систему». У день проведення Форму Генеральний прокурор призначив керівників місцевих прокуратур, що попередньо пройшли відбір через конкурсну комісію. Однак оновлення керівного складу місцевих прокуратур не вийшло. Генеральний прокуров призначив , в основному, старих кадрів, розповіла Марина Цапок, радниця Управління реформ Генеральної прокуратури України: «Генеральний прокурор призначив 154 особи на адміністративні посади, серед яких 72% — колишні керівники районних чи міських прокуратур».

Проте у призначених прокурорів уже не буде можливості працювати по-старому, оскільки реформування підлягає сама система прокуратури, —  сказав на Форумі заступник Генерального прокурора, член Конституційної комісії Віталій Касько: «Прокуратура нарешті стала частиною судової гілки влади. Це є важливим елементом з точки зору філософії права. Адже радянський і пострадянський підхід до прокуратури полягав у тому, що це — окрема інституція, яка не належить до жодної гілки влади. Що, безумовно, не відповідало теорії поділу влади та європейським стандартам». 

 

Заполітизованою в Україні є й процедура призначення очільника ГПУ. «Європейці виробили рекомендації, відповідно до яких спершу слід отримувати схвалення представників юридичної спільноти щодо відповідної кандидатури на посаду Генерального прокурора. На їхню думку, комісія з поважних правників повинна пропонувати перелік достойних кандидатів президенту. Після чого той має обрати одного з них», — сказав експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. На думку експерта, таку процедуру слід запровадити шляхом внесення змін до Конституції України. 

 

З огляду на велику кількість вкрай необхідних змін до чинної Конституції України Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський на Форумі виступив за створення нової Конституції України: «Сьогодні ми говоримо про зміни до Конституції в частині судової системи, але я б говорив про необхідність постійної роботи над підготовкою нової Конституції України. Можливо, треба прийняти Конституцію, яка буде відповідати бажанням створити парламентську республіку, щоб у ній було чітко записані розподіл функцій, розподіл відповідальності між різними гілками влади», — сказав Ян Томбінський.

 

Організатори Форуму — Представництво ЄС в Україні, Центр політико-правових реформ і Реанімаційний пакет реформ.