Що вас цікавить?

Ефект від нового КПК: протягом півроку – одні лише півкроки

08.07.2013
Кримінальна юстиція /
Кримінальний процес

Півроку дії нового Кримінального процесуального кодексу України засвідчили, що триває стійка тенденція до гуманізації сфери кримінальної юстиції. Втім, існують чинники, які серйозно гальмують цей процес і повертають нас до практик старого кодексу. Про це йдеться у моніторинговому звіті Центру політико-правових реформ…


Півроку дії нового Кримінального процесуального кодексу України засвідчили, що триває стійка тенденція до гуманізації сфери кримінальної юстиції. Втім, існують чинники, які серйозно гальмують цей процес і повертають нас до практик старого кодексу. Це постійні маніпуляції і зловживання законом, обмеження прав людини органами обвинувачення; відсутність належних організаційних змін в міліції, прокуратурі, судах; відсутність належної співпраці між слідчими і прокурорами; недолугі зміни до законодавства та рекомендації вищого суду.

Про це йдеться у моніторинговому звіті Центру політико-правових реформ (ЦППР) «Реалізація нового КПК України у першому півріччі 2013 року», який підготовлений за підтримки Програми «Матра» Посольства Королівства Нідерландів.

Як зазначив експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, завдяки введенню в дію нового КПК система кримінальної юстиції в цілому серйозно гуманізується. «Це проявляється у подальшому зменшенні кількості осіб в СІЗО, зменшенні випадків затримань, обшуків, вилучень речей і документів, прослуховувань, а також інших негласних способів втручання в приватне життя. З іншого боку – постійно збільшується кількість домашніх арештів та інших альтернативних запобіжних заходів, укладених угод про примирення», – сказав експерт.

Зокрема, осіб, які утримуються в СІЗО, поменшало на 40%, або 13 250 осіб (з 32 тис. на 1 грудня 2012 року до 18 750 осіб на 1 червня 2013 року). А якщо взяти до уваги декриміналізацію економічних злочинів у 2012 році, то зменшення становитиме вже 50%, або 18 250 осіб.

Продовжується тенденція зменшення кількості кримінальних процесуальних затримань. Їх менше на 30%, або на 850 випадків щомісяця (з 2 800 щомісячних затримань у 2012 році до 1 950 таких затримань у першому півріччі 2013 року).

Застосування альтернативних запобіжних заходів залишається на досить високому рівні. Особисту поруку щомісяця застосовують до 45 осіб, домашній арешт – до 400 осіб і особисте зобов’язання – до 2 250 осіб.

На 30% зменшилась кількість обшуків (з 4 000 щомісячних обшуків у 2011 році до 2 850 у першому півріччі 2013 року).

Поменшало і дозволів, наданих судом на прослуховування осіб, – на 25%. Протягом першого півріччя 2013 року щомісячно слідчі судді надавали 1 575 дозволів на прослуховування. А в попередні роки ця цифра становила близько 2 тис. дозволів на місяць.

Зменшується негласне втручання в приватне життя . У ІІ кварталі в порівняні з І кварталом 2013 року на 10% менше було надано дозволів на арешт кореспонденції, огляд і виїмку кореспонденції, зняття інформації з електронних систем, спостереження (стеження) за особами.

Кількість угод про визнання винуватості перебуває на допустимому рівні (8% від загальної кількості проваджень), а кількість угод про примирення становить 8,5 % від загальної кількості проваджень, надісланих до суду (або 1 100 таких угод на місяць протягом першого півріччя 2013 року).

Водночас, за словами директора з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Миколи Харвонюка, виявлені негативні тенденції в системі кримінальної юстиції. Зокрема, сторона обвинувачення не відмовляється від практики необґрунтованих обмежень прав сторони захисту. Як наслідок, під загрозою порушення перебувають права осіб на захист, свободу та особисту недоторканність, невтручання у приватне життя, недоторканність власності.

Не виправдало себе і запровадження автоматичного початку досудових розслідувань – через небажання представників органів розслідування реєструвати всі заяви про злочини.

Рівень задоволення клопотань сторони обвинувачення з боку слідчих суддів теж залишається на надзвичайно високому рівні (9 із 10 клопотань прокурорів задовольняються судами).

Водночас, сторона обвинувачення не може діяти ефективно через брак необхідних структурних змін в органах розслідування і прокуратурі. Це має наслідком надмірне навантаження на слідчих і відсутність достатньої ініціативи прокурорів.

Ще однією проблемою є нормотворчість парламенту та інших органів влади. На виконання нового КПК вони ухвалюють нормативні акти та вносять зміни до чинних актів – з помилками і без урахування нової ідеології КПК.

«В ухваленому 21 нормативному акті виявлено явні суперечності із вимогами КПК і Конституції України. Схожі проблеми виявлені в 6 інформаційних листах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ»,– повідомив Микола Хавронюк.

Наприклад, в «Інструкції про порядок роботи із заявами і повідомленнями, що надходять за телефонами довіри Служби безпеки України» № 99 від 18 березня 2013 року, передбачена можливість подання анонімної заяви про кримінальне правопорушення телефоном довіри без подальшого підтвердження особи заявника. Це порушує вимоги ст. 214 КПК, яка вимагає встановлення прізвища, ім’я та по-батькові заявника перед внесенням інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

А в «Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» № 69 від 17 серпня 2012 року зі змінами від 14 листопада 2012 року, від 25 січня 2013 року, від 25 квітня 2013 року передбачена необхідність внесення до реєстру додаткових відміток щодо «розмежування очевидних вбивств, фактів природної смерті, самогубств, зникнення безвісти». Ця вимога позбавлена сенсу і штучно змушує слідчих чи прокурорів вносити завідомо недостовірну інформацію, оскільки на вказаний час неможливо бути впевненим вістинній причині смерті особи. З іншого боку, ці зміни несуть небезпеку порушення вимог ст. 214 КПК в частині негайного внесення інформації до реєстру – доки не буде встановлено факт природної смерті чи вбивства слідчий / прокурор інформацію не зафіксує.

На думку Миколи Хавронюка, ці та інші невідповідності призводитимуть до порушення прав людини.

Текст звіту

Презентація звіту

Фоторепортаж із презентації