Що вас цікавить?

Доступ громадян до адміністративних послуг із використанням ІТ-технологій

25.04.2014
Адміністративні послуги

Міжнародний досвід показує, що технології електронного урядування сприяють покращенню ефективності та якості адміністративних послуг, зниженню корупції, зниженню адміністративного тягаря для громадян та бізнесу, а також посиленню демократії та конкурентоспроможності. Та чи легко буде запровадити цей підхід в Україні? Відповідь шукайте 


Олексій Літвінов,
кандидат наук з державного управління
голова ДОГО «Дніпропетровський
координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики»

Міжнародний досвід показує, що технології електронного урядування сприяють покращенню ефективності та якості адміністративних послуг, зниженню корупції, зниженню адміністративного тягаря для громадян та бізнесу, а також посиленню демократії та конкурентоспроможності. Разом із тим, беззастережне запровадження надання адміністративних послуг виключно за допомогою ІТ-технологій не враховує існуючих в Україні реалій. Відсутність усталеної практики ведення електронного документообігу, суперечливе законодавство, недосконала судова система, відсутність захисту права власності, низький рівень довіри громадян до електронних послуг, недостатня поширеність і попит громадян на отримання послуг в електронному вигляді, високий рівень шахрайства й недієві заходи правоохоронних органів –негативні фактори, які суттєво впливають на розвиток в Україні системи надання адміністративних послуг за допомогою ІТ-технологій. Наразі в Україні електронізація адміністративних послуг відбувається переважно за ініціативою органів влади без належної підтримки з боку громадян. Подібна ситуація вже мала місце у новітній історії України під час запровадження подання суб’єктами господарювання звітності в електронному вигляді. Вороже ставлення, недовіра суб’єктів господарювання до електронних систем, необхідність обов’язкового дублювання електронної версії паперовим варіантом, часті збої та перекладання вини за ненадходження звітності на суб’єктів господарювання створили негативне відношення, яке зараз поширюється на сферу адміністративних послуг.

Невідповідність дій органів виконавчої влади очікуванням громадськості, імітація реформи системи надання адміністративних послуг в Україні, недосконале вітчизняне законодавство – це лише частина негативних факторів, які знаходяться на поверхні.

Проблема забезпечення доступу громадян до отримання адміністративних послуг за допомогою ІТ-технологій складається з кількох аспектів: інституційних, організаційних, технічних, культурних тощо. Кожен із перелічених аспектів суттєво впливає на загальний коефіцієнт корисної дії органів влади у цьому напрямку. Відсутність комплексного підходу до розв’язання цієї проблеми унеможливлює досягнення успіху у сфері надання адміністративних послуг громадянам за допомогою ІТ-технологій.

Аналіз проблеми

Однією з найбільших переваг електронного урядування та надання адміністративних послуг із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій є деперсоніфікація надання адміністративних послуг громадянам та бізнесу, що дозволяє зменшити рівень корупції в органах державної влади і має бути враховано в національному антикорупційному законодавстві. Процес надання адміністративних послуг в Україні, що передбачає міжвідомчу взаємодію або звернення громадян до декількох органів державної влади та органів місцевого самоврядування, пов’язаний зі значною втратою часу через відсутність взаємодії між відповідними відомчими інформаційними системами.

Для розв’язання цієї проблеми та налагодження ефективного механізму взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування громадянам і суб’єктам господарювання слід розширити використання електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису. Запровадження електронного документообігу та електронного цифрового підпису є обов’язковим, але недостатнім елементом розбудови інформаційного суспільства.

До основних проблем, притаманних сучасній адміністративній системі України, слід віднести:

  • дублювання інформації у різних державних інформаційних системах;
  • безсистемний та неконтрольований процес створення баз даних;
  • відсутність єдиних стандартів