Додатковий висновок на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції»

ДОДАТКОВИЙ ВИСНОВОК
щодо проекту Закону України
«Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо забезпечення ефективності інституційного
механізму запобігання корупції»

Завантажити висновок

1. 3 вересня цього року Центр політико-правових реформ схвалив висновок на законопроект 1029 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції»^[1]. З урахуванням рішення головного комітету щодо цього законопроекту – Комітету ВР з питань антикорупційної політики – експерти ЦППР підготували цей Додатковий висновок, який схвалений 11.09.2019 р.

 

2. На офіційному веб-сайті ВР було оприлюднено інформацію позицію Комітету ВР з питань антикорупційної політики (далі – Комітет) щодо законопроекту 1029. Так, Комітет рекомендував ухвалити цей законопроект за основу та в цілому з урахуванням таких пропозицій:

• «запропоновано посилити роль міжнародних експертів при обранні Голови НАЗК. Так, рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість від присутніх членів конкурсної комісії, за умови, якщо три особи з числа голосуючих є міжнародними експертами;
• пропонується збільшити термін, відведений Кабінету Міністрів України для обрання нового керівника НАЗК з 45 до 60 днів. Окрім того, чинний склад НАЗК звільняється з моменту набуття чинності заним Законом і на строк до обрання нового Голови НАЗК Кабінет Міністрів призначає тимчасового виконувача обов’язків керівника;
• пропонується призупинити на п’ять років дію норми законопроекту щодо фінансування політичних партій, які набрали на виборах до Верховної Ради більше 2% голосів виборців;
• також виправлені технічні помилки у змінах до статей 155 і 158 Кримінального процесуального кодексу України»^[2].

3. Посилення ролі міжнародних експертів у процедурі конкурсного добору Голови Національного агентства заслуговує на позитивну оцінку. Така рекомендація надавалась у Висновку ЦППР на законопроект 1029, а така пропозиція Комітету цілком дозволяє реалізувати відповідну ідею експертів. Комітет запропоновував таку редакцію відповідної норми: «Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість від присутніх членів конкурсної комісії, за умови якщо три особи з числа голосуючих є міжнародними експертами».

4. Так само на позитивну оцінку заслуговує визначення у законопроекті строку проведення першого конкурсного відбору Голови НАЗК за новою процедурою у 60 днів замість 45 днів, з урахуванням потреби забезпечити належну участь міжнародних експертів у цьому відборі.

5. Не заслуговує на однозначну оцінку ідея щодо призначення на перехідний період (з моменту набрання чинності цим законом до призначення Голови Національного агентства за результатами конкурсного відбору) т.в.о. Голови Національного агентства Кабінетом Міністрів. Варто відзначити, що у рішенні комітету від 06.09.2019 про такі зміни взагалі нічого не зазначено^[3]. Тим не менш, наведена на офіційному веб-сайті ВР формула усуває стимули для Кабінету Міністрів забезпечити проведення конкурсного відбору Голови НАЗК у розумні строки і створює ризики тривалого перебування т.в.о. Голови НАЗК на посаді навіть після подання конкурсною комісією кандидатури на призначення на посаду Голови Національного агентства.

6. Додатково варто відзначити, що подібна ідея з призначенням т.в.о. Голови НАЗК до моменту обрання нового керівництва не є новою – вона свого часу була присутня в одному з найперших законопроектів щодо «перезавантаження» НАЗК, розробленому Міністерством юстиції (законопроект 6335). Тоді ця ідея отримала негативну оцінку від експертів Ради Європи, які аналізували відповідний законопроект^[4]. Так, у їхньому висновку відзначались два ключових моменти стосовно призначення тимчасового Голови НАЗК Урядом:

• «Основні застереження щодо законопроекту 6335 стосуються впливу виконавчої гілки влади та ризиків для незалежності НАЗК. Це стосується… тимчасового голови НАЗК…»;
• з огляду на зазначене тоді експерти надали рекомендацію «розглянути альтернативи призначенню тимчасового голови НАЗК після ухвалення закону».

7. Запропоновані зміни щодо фінансування політичних партій також не заслуговують на позитивну оцінку. Як вже зазначалось у Консолідованому висновку на законопроект 1029 в частині внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні», 21.07.2019 політичні партії вже отримали право на отримання державного фінансування статутної діяльності, а позбавлення позапарламентських партій права на державне фінансування їхньої статутної діяльності може суттєво ускладнити можливість виходу на політичну арену нових політичних партій, знизити політичну конкуренцію^[5]. З огляду на зазначене, ця пропозиція Комітету також виглядає невиправданою.

8. Технічні зміни до ст. 155, 158 КПК України уточнюють формулювання, вказуючи на право заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотати про відсторонення Голови НАЗК, його заступника від посади, а також клопотати щодо продовження строку відсторонення цих осіб від посади. Таке уточнення також заслуговує на позитивну оцінку.

9. З огляду на зазначене, серед запропонованих Комітетом змін до законопроекту 1029 на позитивну оцінку заслуговують положення щодо посилення ролі осіб, делегованих до складу конкурсної комісії з відбору Голови Національного агентства міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, а також уточнення змін до КПК України. Інші запропоновані зміни, хоч і спрямовані на усунення відповідних недоліків законопроекту 1029, про які зазначалось і у Висновку ЦППР раніше, мають бути виправлені – раніше експерти ЦППР надавали свої пропозиції, яким чином це можливо зробити^[6].

---