preloader

Що вас цікавить?

Державна судова адміністрація України врегулювала проведення відеоконференцій поза межами приміщення суду

09.04.2020
Судівництво /
Судоустрій і статус суддів

Відповідний порядок затверджено 8 квітня.


Подія

8 квітня Державна судова адміністрація України (ДСА) затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (Порядок).

Порядок передбачає:

  • проведення судових засідань у режимі відеоконференції з використанням системи “EasyCon”;
  • для участі в засіданні учасник має авторизуватися в системі з використанням ЕЦП. Участь неавторизованих учасників неможлива;
  • на початку засідання учасник має показати на камеру документ, що підтверджує особу.

Порядок затверджений з метою деталізації положень Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” (набрав чинності 2 квітня), який, зокрема, передбачив право учасників цивільних, господарських та адміністративних справ брати участь у судовому розгляді в режимі відеоконференції, перебуваючи поза межами приміщення суду (див. політичний аналіз подій 23-30 березня).

Оцінка ЦППР

По-перше, Порядок визначає єдиною можливою системою для проведення відеоконференцій сервіс “EasyCon”. Згідно з повідомленням Прес-центру судової влади України, програма для відеоконференцій може обиратися на розсуд суду, проте це не випливає з Порядку, який визначає системою відеоконференцзв’язку лише "EasyCon". 

По-друге, система “EasyCon” має низку недоліків. Як виявив експерт ЦППР Роман Куйбіда, на момент затвердження Порядку система є платною і незагальнодоступною. Поки не зрозуміло, чи буде вона платною також для учасників судового процесу. Використовувати систему можна лише за наявності ЕЦП, що прямо суперечить закону, який передбачає авторизацію учасників без цифрового підпису іншими способами: за допомогою документа, що посвідчує особу, або в порядку, який має визначити ДСА (наразі вона цього не зробила). Крім того, система сприймає лише ЕЦП, видані 6 емітентами, не дозволяючи, наприклад, використовувати підпис, виданий Приватбанком (який клієнти банку можуть отримати онлайн).

По-третє, у Порядку не визначено механізм проведення онлайн-трансляцій судових засідань, що є обов'язком суду, у випадку, якщо всі учасники беруть участь у справі в режимі відеоконференції. Відсутність трансляції порушує конституційну засаду гласності судового розгляду.

На думку експертів ЦППР, Порядок потребує істотного доопрацювання, передусім шляхом розширення можливості судів використовувати інші загальнодоступні системи відеоконференцзв'язку, які придатні для дистанційного судового розгляду, а також забезпечення можливості дистанційної участі особам, які наразі не мають ЕЦП. Крім того, слід організаційно забезпечити онлайн-трансляцію судових засідань, які відбуваються в режимі відеоконференції.