Чи покарають українських посадовців за необґрунтовані статки?

26 лютого Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу України, що встановлювала відповідальність за незаконне збагачення для публічних службовців. Навколо цієї статті було досить багато дискусій і, незважаючи на рішення КСУ, багато фахівців вважають, що її попередня редакція відповідала Конституції, хоч і мала дещо недосконалу конструкцію.

Криміналізація незаконного збагачення не є українським винаходом. Конвенція ООН проти корупції містить положення, згідно з яким Держави-члени розглядають можливість визнання злочином умисного незаконного збагачення. Звісно, за умови дотримання конституції та основоположних принципів правової системи кожної країни. Така відповідальність існує у близько півсотні країн по всьому світу.

В Україні відповідальність за цей злочин була запроваджена у 2011 році, але тодішня редакція не мала нічого спільного з діянням незаконного збагачення, окрім назви самої статті КК. Тому в лютому 2015 року українські парламентарі ухвалили нову редакцію цієї статті, щоб привести її у відповідність до стандарту, встановленого Конвенцією.

З 2015 року слідчі та прокурори розпочали розслідування злочинів незаконного збагачення. Найактивніше цю роботу проводили детективи Національного антикорупційного бюро України разом із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. За майже чотири роки розслідувань обвинуваченими в цьому злочині стали екс-прокурор сил АТО, голова Держаудитслужби, міністр інфраструктури та один суддя. Справи щодо них уже були спрямовані до суду, але через рішення КСУ українському суспільству так і не судилося побачити справедливі вироки щодо цих посадовців – вони просто уникли покарання за цей злочин. Ще 60 справ перебували на стадії розслідування НАБУ і САП, а оприлюднений пізніше перелік посадовців, щодо яких ці справи розслідували, вражає своїм різноманіттям. На жаль, усі провадження за цією статтею тепер закриті. Хоча слідчим та прокурорам варто уважно дослідити, чи немає у діях цих посадовців ознак інших злочинів, як, наприклад, ухилення від сплати податків.

Конституційний Суд України визнав статтю про незаконне збагачення неконституційною через недотримання принципу юридичної визначеності, нібито порушення презумпції невинуватості особи та перекладення тягаря доказування на обвинувачену особу, яка нібито мала довести свою невинуватість. Кожен із цих аргументів може бути спростований. Зокрема, порушення презумпції невинуватості та перекладення тягаря доказування просто не могли відбутися, оскільки порядок розслідування визначають положення Кримінального процесуального кодексу України, які гарантують будь-якій особі й презумпцію невинуватості, і право зберігати мовчання, а обов’язок довести поза розумним сумнівом вчинення особою злочину покладається тільки на сторону обвинувачення.

Утім, ці дискусії про рішення Конституційного Суду України, на жаль, не повернуть нам розслідування щодо українських посадовців за останні чотири роки. Оскаржити це рішення неможливо, лише сам КСУ може розвивати і конкретизувати юридичну позицію Суду, змінювати її в разі суттєвої зміни нормативного регулювання.

Тепер громадськість, правнича спільнота та міжнародні експерти зацікавлені у відновленні кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Одразу після рішення КСУ на розгляд Парламенту подали 14 різних законопроектів – Президент та депутати продемонстрували неабияку швидкість, яка, однак, нашкодила якості: аналіз перших поданих законопроектів засвідчив їхню недосконалість. Тепер над законопроектами працює робоча група, до якої ввійшли депутати, науковці, правники, представники прокуратури та органів правопорядку, міжнародні експерти. Продуктом її діяльності вже стала базова редакція нового законопроекту.

Утім, навіть попри повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, Конституційний Суд України своїм рішенням фактично легалізував усі корупційні статки українських посадовців, які були набуті за останні чотири роки, адже новий закон про кримінальну відповідальність не матиме зворотної дії у часі.

Тепер важливо ухвалити таку редакцію статті КК, яка не даватиме можливість навіть запідозрити її неконституційність, а також створити дієвий механізм цивільної конфіскації необґрунтованих активів українських публічних службовців.

Якщо повернути статтю про незаконне збагачення до Кримінального кодексу України в новій редакції ще можна, то повернути попередні розслідування вже неможливо – це означає, що Україна в цьому питанні лише втратила чотири роки, змарнувавши шанс переконати суспільство в тому, що посадовці нестимуть відповідальність за набуття статків, отриманих ними з незрозумілих джерел.

А. Марчук, Д. Калмиков, М. Хавронюк
Джерело: Ukrainian Liaison Office in Brussels