Чи має моральне право Верховна Рада цього скликання міняти Конституцію?

Парламент цього скликання прийняв масу антиконституційних законів та загалом показав себе як надійний інструмент в руках узурпатора Януковича. То чи цим людям вносити зараз зміни до Конституції? А якщо так, то які правки у тексті головного закону потрібні, щоб об’єднати Україну зараз? Про це – у відеопроекті Телекритики “Приціл” із Ганною Гопко.

Конституційна реформа – одна із найскладніших. Що і як реформувати? До сьогодні було чимало спроб переписати Конституцію України, нагадує ведуча “Прицілу” Ганна Гопко. Усі попередні політичні еліти пояснювали це необхідністю та викликами часу. А фактично вносили зміни під свої інтереси. Недоліком Конституції 1996-го року є не те, що вона не досконала, а те, що еліти і не планували її виконувати.

В чому суть конституційного процесу зараз, в умовах, коли країна стоїть напередодні президентських виборів та продовжує зазнавати зовнішньої агресії з боку Росії? Чи можуть зміни до Конституції бути ефективним інструментом для вирішення кризи в нашому суспільстві ? Чи навпаки посилюватимуть рівень напруги? Яка мотивація змінити конституцію в різних політичних сил? Чи враховують думки громадськості депутати? Про це і не тільки – у черговому випуску ток-шоу “Приціл” за участі експерта з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлії Кириченко, українського політика, одного з авторів тексту Конституції України 1996-го року Віктора Мусіяки, журналіста Дмитра Короткова та Юрія Дерев’янка, народного депутата, секретаря Тимчасової спеціальної комісії з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України. 

Одне з ключових питань, яке потрібно вирішувати зокрема й шляхом внесення змін до Конституції,- питання децентралізації влади в країні. Але це питання є занадто складним, аби сподіватись розв’язати його дуже швидко. Крім цього, його вирішення зовсім не вимагає від представників влади чекати, доки конституційний процес пройде всі етапи. Для того, щоб вже зараз заспокоїти східні регіони України та дати всьому суспільству сигнал, что держава чує суспільство, поки достатньо дотримуватись нинішньої Конституції (стаття 132-га якої передбачає, що управління державою, зокрема на місцях, здійснюється шляхом поєднання централізації та децентралізації) та інформувати за допомогою ЗМІ громадян, якими будуть наступні кроки для об’єднання країни.

Так, високопосадовці послідовно порушували норми Конституції, користуючись своєю безкарністю. Але друга половина правди – у тому, що всі ці роки й українським виборцям бракувало усвідомлення власної відповідальності, передусім під час виборчих кампаній. Нову якість парламенту зокрема і влади загалом можуть і повинні забезпечити громадяни, відповідально ставлячись до того, за кого вони голосують.