Чи дієвий у Львові Центр надання адміністративних послуг?

Нещодавно на сайті Львівської міської ради з’явилась інформація про те, що «з 17 листопада 2014 року для отримання адміністративної послуги Ви можете звернутися у будь-який центр надання адміністративних послуг міста Львова».

Хороша новина, бо з цього часу для отримання послуг деяких структурних підрозділів міської ради можна звернутися у 6 територіальних підрозділів центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) районних адміністрацій м. Львова.

Особливо цінною була б  дана новація, якби це правило стосувалося значної кількості послуг, а не тільки міської ради. Наразі ж перелік переданих послуг структурних підрозділів міської ради, за якими можна до звертатися районних адміністрацій (районних ЦНАП), досить  обмежений. Він охоплює лише сфери, якими відають управління економіки, управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин, управління екології, інженерного господарства, організаційне управлінням, відділ у справах дітей, а також архівний відділ. Загалом це півтора-два десятка послуг.

Судячи з різних джерел офіційної інформації, це ЦНАП у адміністративних районах міста та територіальні підрозділи ЦНАП. Думаю, що правильніша друга назва. Зрештою, не важливо, як це називати, а важливо, яка користь від них громадянам?

Для оцінки підрозділів ЦНАП проаналізуємо доступність, зручність, комфортність, тощо. З добиранням до територіальних підрозділів ЦНАП немає особливих проблем, хоча не всі знаходяться поблизу зупинок громадського транспорту. Зате режим роботи зовсім не відповідає вимогам Закону «Про адміністративні послуги». Пристосованість приміщень, інфраструктура та сервіс в приміщеннях теж помітно гірші, ніж в основному офісі. Взагалі територіальні підрозділи центру – це невеликі приміщення-кабінети від 15 до 30 кв.м., в яких майже відсутня зона інформування і очікування. Недостатньо візуальної інформації, подекуди збереглися вказівники «центр обслуговування громадян». Недостатньо необхідної інформації про послуги на стендах, яку вимагає закон. Немає  інформаційних кіосків.  Не всюди створені умови для доступу осіб з обмеженими можливостями. Не вдалося виявити і туалетів для громадян. За нашими спостереженнями й надалі  мало  громадян звертається до цих територіальних підрозділів.

Якщо проаналізувати статистику щодо відвідуваності таких територіальних підрозділів за жовтень і листопад 2014 року, то кількість відвідувачів була від 40 до 115 осіб у жовтні та від 36 до 91 – у листопаді. Це в середньому від 2 до 5 осіб на день. Всі районні адміністрації за жовтень прийняли звернення на отримання адміністративних послуг аж 438 мешканців Львова, а у листопаді  тільки 341. Тобто, передача послуг структурних підрозділів міської ради у територіальні підрозділи ЦНАП поки не додала їм відвідувачів. Виходить, що або послуги не популярні, або громадяни не знають, що послуги передані туди.

Чи збільшиться кількість звернень в територіальні підрозділи ЦНАП від того, що туди передані нові послуги і чи вплине це позитивно на якість послуг? Не переконаний.

Можливо, це експеримент із підготовки до поступової передачі решти послуг міської ради і інших органів державної влади? Хочеться вірити.

Але коли?

Чому львів’яни обмежені у цьому порівняно з іншими громадянами міст, де є дієві ЦНАП, до яких щоденно приходить більше півтисячі відвідувачів, а подекуди і більше.  Це в першу чергу  Вінниця, Харків, Івано-Франківськ, Луцьк.

Логічне питання: чому?

Тому що в цих містах у ЦНАП передані більшість послуг міської ради і надаються популярні послуги органів державної влади – видача паспортів, оформлення земельних ділянок, реєстрація бізнесу і майнових прав тощо. У ЦНАП м. Львова це поки що в планах, особливо те, що стосується надання послуг  органів державної влади.

Як виглядає видача паспорта і реєстрація місця проживання у містах Луцьку і Львові?

Обидві ці послуги у Луцьку надаються у ЦНАП – перша з липня 2013 року, а друга з вересня цього року. Громадяни звертаються у ЦНАП і там отримують їх без жодних проблем, не оббиваючи пороги чиновників різних служб. Був період часу, коли послуга з реєстрації чи зняття з реєстрації у Луцьку надавалась протягом 30 хв., коли представник територіального відділення Державної міграційної служби (ДМС) знаходився у приміщенні ЦНАП. 

А як це відбувається у Львові?

Найбільш популярні послуги, а саме щодо реєстрації (суб’єктів господарювання, речових прав, тощо) та ДМС ЦНАП м. Львова не надає. Для надання таких послуг необхідно звертатися до районних відділень Державної міграційної служби, де не діє принцип єдиного вікна. Питання, які пов’язані із внутрішнім паспортом особи та послуги реєстрації/зняття з реєстрації, відділення ДМС вирішує  у прийомні години лише три дні на тиждень протягом кількох годин у ці дні. Хоч на офіційному сайті подані 5 днів прийому громадян, але з обідньою перервою  і вихідним днем у суботу.

Наприклад, для того, щоб зареєструвати місце проживання дитини, необхідно звертатися у два різних районних відділення Державної міграційної служби міста, якщо батьки зареєстровані у різних районах міста. Фактично години прийому суттєво відрізняються від кількості годин, за якими міг би надавати вказані послуги ЦНАП (а це мінімум 42 год). Крім того, у різних районних відділеннях ДМС прийомні дні та години різні. Тому для того, щоб зареєструвати місце проживання дитини батькам, які зареєстровані у різних районах, необхідно кожному витратити декілька днів замість того, щоб виконати всі необхідні дії в ЦНАП практично за одне звернення.

Сподіваюсь, громадяни починають відчувати різницю, коли є дієвий ЦНАП у місті і коли його не має? Тому, крім вивіски ЦНАП, потрібно «наповнювати» його послугами, які на щодень потрібні громадянам. Щоб створити громадянам відповідний сервіс, доступність, зручність, швидке і якісне обслуговування.

А тепер трохи «порівняльної» статистики, щоб зрозуміти, що таке дієвий ЦНАП?

З початку року станом на 15.12.14 до ЦНАП м. Луцька громадяни та суб’єкти господарювання звернулися 124210 разів. Здано 62033 вхідних пакетів документів, отримано 59733 результатів послуг. Тобто, більше 5 тисяч адміністративних послуг щомісяця.

Згідно з офіційною статистикою у ЦНАП м. Львова ця цифра в межах  2000-2500 звернень за місяць (речі при цьому, населення міста Луцька складає 216,5 тис. осіб, а міста Львова – 725 тис. осіб).

Цікава інформація про кількість послуг, наданих через ЦНАП м. Луцька суб’єктами надання адміністративних послуг з 01.01.2014 по 15.12.2014 (всього 64477), зокрема територіальних органів виконавчих органів влади – 40423 послуги (62,7%), структурні підрозділи міської ради – 20906 послуг (37%), структурні підрозділи ОДА – 148 (0,3%).Згідно з наведеною статистичною інформацією, послуги органів державної влади у загальній кількості послуг у дієвих ЦНАП становлять до двох третин звернень.

До речі, згідно з офіційною статистикою, яка подана на сайті міської ради, основний офіс ЦНАП м. Львова у жовтні і листопаді 2014 року прийняв заяви на 2119 і 2055 послуг відповідно, з яких 1543 і 1128 відповідно – послуги структурних підрозділів міської ради і 576 і 586 відповідно послуг двох органів державної влади.

Послуги двох державних органів – ДМС і Укрдержреєстру у ЦНАП м. Луцька «дають» половину всіх звернень мешканців на отримання послуг. Оскільки у ЦНАП м. Львова такі послуги не надаються, тому можна оцінити рівень дієвості нашого ЦНАП. Тобто, у Львові громадяни поза межами ЦНАП отримують послуги цих органів по-старому: шукають місце знаходження, здогадуються про режим роботи, переносять документи з одного органу до іншого тощо, про що мешканці Луцька вже забули.

Повноцінним територіальний підрозділ будь-якого ЦНАП є тоді, коли у ньому надаються усі або майже усі послуги основного ЦНАП, коли створені необхідні умови обслуговування.  Попри достатню кількість адміністративних послуг структурних підрозділів міської ради у ЦНАП невелика кількість послуг передана до його територіальних підрозділів. Тільки деякі послуги центральних органів виконавчої влади є в основному ЦНАП (Держгірпромнагляд, Державна архітектурно-будівельна інспекція, Держземагентство), а деяких і зовсім нема (Державна міграційна служба і реєстрація суб’єктів господарювання Укрдержреєстру Міністерства юстиції). Відсутні будь-які такі послуги виконавчих органів влади у територіальних підрозділах ЦНАП.

Отже, керівництво міста Львова повинно вирішувати проблеми взаємовідносин міської ради з територіальними органами виконавчої влади. Тоді ці органи, можливо, як у Луцьку, повернуться «обличчям» до ЦНАП і передадуть свої послуги туди. Від цього виграє однозначно громада міста, та і міська влада отримає бонус довіри за реальну справу. Тоді Львів стане не тільки туристичною столицею країни, а містом, в якому влада правдиво дбає про громадян.

Ігор Бригілевич, Центр інформаційного консалтингу, Центр досліджень місцевого самоврядування