Що вас цікавить?

Чому нова влада продовжує здирництво при видачі закордонних паспортів?

12.06.2014
Адміністративні послуги

Протягом багатьох останніх років з громадян при отриманні паспорта у звичайному режимі (за місяць), крім державного мита (170 грн.) додатково стягували 87,15 грн. – «за оформлення та видачу паспорта» та 120 гривень «за бланк паспорта». Навіть рішення Верховного суду про незаконність таких додаткових поборів не змінило цю практику. Чому так відбувається і як нарешті вирішити цю проблему?


Доводиться вкотре писати про проблему, добре відому ЗМІ та громадськості, але досі не вирішену владою. Тепер новою владою. Ідеться про вартість закордонного паспорта.

Нагадаю, що протягом багатьох останніх років із громадян при отриманні паспорта в звичайному режимі, за місяць, крім державного мита в 170 гривень, додатково стягували 87,15 гривень – "за оформлення та видачу паспорта" та 120 гривень "за бланк паспорта". Разом це складає 377,15 гривень.

Із цього приводу було багато публічних акцій та судових спорів.

Нарешті, 3 грудня 2013 року Верховний суд України начебто поставив крапку у цьому спорі. Суд встановив, що "сплата встановленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням відповідачем (мається на увазі Державна міграційна служба –авт.) щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому він не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта".

Але на практиці й досі із громадян здирають 377 гривень.

Можна було б списати це невиконання судового рішення на Революцію – усім було не до паспортів; потім – на АТО та входження в курс справ нових керівників міністерств, зокрема, МВС та інших центральних органів виконавчої влади.

Але пройшло вже понад три місяці, а справи в цій сфері стають тільки гірше.

По-перше, Державна міграційна служба, ДМС повністю проігнорувала постанову Верховного суду й далі збирає із громадян неправомірні побори. Виправдовуються вони тим, що постанову кабміну №1098 від 2011 року ніхто не скасовував і Міністерство фінансів не пропустить втрату надходжень до бюджету.

По-друге, з'явилася інформація, що навіть тим громадянам, які особисто пройшли всі судові інстанції й виграли справи в Державної міграційної служби, паспорт за 170 гривень досі не видано. Міграційна служба боїться "поганого" прецеденту й під тими ж самими або й додатковими приводами й надалі відмовляє у видачі закордонного паспорта без сплати поборів.

По-третє, ходять чутки, що позиція зі збирання додаткових кошів – це не просто недогляд вищих керівників держави, а свідоме бажання окремих діячів підзаробити на старих схемах, яке включає в себе ще й додаткове збирання по 250 гривень із кожного паспорта через підприємство-паразит при ДМС – ДП "Документ".

На всі ці аргументи є наступні відповіді.

Постанова ВСУ в цій справі згідно з першою частиною статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень. Тобто це рішення фактично має силу закону, і посилання на колізію з підзаконним актом Уряду є просто некоректним.

Невиконання судового рішення вчинене службовою особою відповідно до 382-ї статті ККУ карається позбавленням волі на строк до п'яти років. Але якось не зростається…

Отже, наразі вирішити цю проблему в державі можуть кілька посадових осіб.

Перший варіант – звичайно, керівник Державної міграційної служби Сергій Радутний, який просто мав би виконувати закон. Чи міністр внутрішніх справ Арсен Аваков – бо ДМС перебуває в сфері спрямування й координації МВС. Їм достатньо дати відповідні вказівки своїм підлеглим про необхідність дотримання рішення Верховного суду.

Другий варіант – в.о. Генерального прокурора Олег Махніцький також міг би "простимулювати" колег до виконання закону. Прокуратура вже давно мала би порушити кримінальні справи проти працівників Державної міграційної служби і припинити це свавілля.

На жаль, маємо лише факти листів-переписки між різними прокуратурами, де громадян просто "футболять" назад до позиції ДМС. І це при тому, що кількість отримувачів закордонних паспортів щороку доходить до 1,5 мільйонів осіб, тож обсяги поборів є просто шаленими.

Крім того, прокуратура мала б давно прикрити діяльність Державного підприємства "Документ", через яке нав'язуються ще додаткові побори "за консультації", "формування пакету документів", "супровід" тощо, і це стосується не лише проїзних документів, але й звичайних паспортів та вклеювання фотокарток до них.

І повний цинізм – це "Паспортний сервіс" від ДМС/ДП "Документ", де додатково з людей деруть ще по 250 гривень.

Підстава для закриття цих контор а-ля "рога й копита" – закон "Про адміністративні послуги", який з 1 січня 2013 року заборонив надавати адміністративні послуги через будь-які підприємства, установи та організації.

Третій варіант – це рішення кабміну за підписом Арсенія Яценюка, яким просто можна й потрібно скасувати постанову уряду №1098 від 2011 року, якою затверджено Перелік платних послуг МВС і ДМС.

Аргументи противників наведення порядку: скасування цих "платних послуг" негативно вплине на стан державних фінансів, і ДМС просто не матиме коштів на фінансування роботи з видачі паспортів.

Це неправда. Державне мито в 170 гривень повністю покриває всі потреби. Бланк паспорта коштує біля 82 гривень, вартість послуг із персоналізації коштувала біля 30 гривень Тобто кошти від "розщеплення" державного мита ще й лишаються та мають покривати інші адміністративні витрати.

Якщо цього недостатньо – підніміть розмір мита. Але не можна й надалі вважати закордонний паспорт розкішшю, та латати діри бюджету, і тим більше – набивати власні кишені "бізнес-політикам", за рахунок громадян.

P.S. І ще одне, неприємне. Паспорту проблематику можна було б вирішити в найбільш прозорий спосіб – через чітку регламентацію всіх відносин на законодавчому рівні.

МВС уже повідомило, що концерн ЄДАПС усунуто від виготовлення документів та іншої продукції для МВС. Але Україна досі живе за паспортним законом "Про єдиний демографічний реєстр" авторства прихильника ЄДАПСу Василя Грицака. Громадськість довго критикувала цей антидемократичний і корупційний закон, і врешті підготувала свій законопроект на заміну, №4751. Але Верховна Рада його навіть не включила в порядок денний, лише 152 голоси "за".

Нині ж так виглядає, що уряд взагалі не планує ревізувати "демографічний закон".

2 червня кабмін вніс свій законопроект, де мега-база даних ще більше утверджується. Законопроект стосується внесення до ЄДДР відбитків пальців, хоча в європейських країнах від аналогічної практики відмовилися. Відбитки зберігаються лише в документі особи.

Можливо, найвищі політики не вдаються в ці "дрібниці", але відповідати перед суспільством будуть насамперед вони.

І часу на виправлення помилок лишається все менше.

Віктор Тимощук, Центр політико-правових реформ, для УП