Пропорційність протидії корупції в Україні в контексті війни

Лілія Тімофєєва

Корупція негативно впливає на всі сфери життя. Небезпека корупції зумовлена впливом на інші злочини, зокрема євроінтеграційного спрямування (тероризм, організовану злочинність, торгівлю людьми, нелегальну міграцію тощо), які є небезпечними не тільки для України, але й для світу.

23 червня 2022 року Європейська Рада оприлюднила висновок щодо статусу кандидата України. Реалізація Угоди про асоціацію та можливість збереження статусу кандидата Європейського Союзу (далі – ЄС) вимагає змін в законодавстві України, в тому числі в кримінальному законодавстві. Можливість надання Україні статусу кандидата ЄС пов’язана з низкою вимог. Здебільшого, ці вимоги пов’язані із рівнем цінностей, зокрема реального забезпечення принципу верховенства права (складовою якого є принцип пропорційності), подальшого посилення протидії корупції, зокрема топ-корупцією високопосадовців, відкритості та прозорості уряду, забезпечення боротьби з відмиванням грошей відповідно до стандартів Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), запровадження антиолігархічного закону для обмеження надмірного впливу олігархів в економічному, політичному та суспільному житті. Європейська комісія відстежуватиме прогрес України у впровадженні цих кроків і звітуватиме про них разом із детальною оцінкою країни. Тобто на даний момент Україні як ніколи потрібно усунути максимальну кількість прогалин, які стосуються протидії корупції. Разом з тим, така протидія має відповідати принципам кримінального права, зокрема пропорційності.

Особливості пропорційності протидії корупції у повоєнний період досліджено на основі специфічних рис Одеси, особливостей толерування та протидії корупційним практикам. Одеса – портове місто. Має багато транспортних сполучень, зокрема з Молдовою та Польщею. Зараз спрощено порядок перевезення гуманітарної допомоги, боєприпасів, особливо бронежилетів. Злочинці швидко адаптуються і користуються ситуацією. Тому ситуація з корупцією також погіршується.

Сучасні вітчизняні дослідження, що відображують окремі аспекти корупції, що призвело до кількох емпіричних внесків за останні роки. В. Дрьомін розглядає корупцію як соціальний інститут (Дрьомін 2018). О. Дудоров досліджував різні аспекти кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, проблеми кваліфікації, зловживання впливом, незаконного збагачення (Дудоров 2022). Т. Коломоєць та С. Кушнір досліджують пропорційність використання моніторингу способу життя як антикорупційного засобу (Коломоєць 2019). Т. Мельничук досліджувала організовану злочинність в Україні та її моделі в перехідний період (Мельничук 2023). Д. Михайленко розробив концепцію кримінально-правової протидії корупційним правопорушенням в Україні, в тому числі застосував тест на пропорційність щодо протидії таким правопорушенням (Михайленко 2017). М. Хавронюк досліджував зловживання у протидії корупції, зокрема доводить необґрунтованість визнання неконституційними норм, які передбачали кримінальну відповідальність за незаконне збагачення (ст. 368-2 КК у попередній редакції) та неправосудне рішення судді (ст. 375 КК) на підставі невідповідності принципу юридичної визначеності (Хавронюк 2020). В. Туляков досліджує додержання принципів рівності, пропорційності, справедливості при притягненні осіб до відповідальності за вчинення корупційних кримінальних правопорушень, які він розглядає як окремий спеціальний режим кримінально-правового регулювання зокрема через обмеження, які стосуються обмежень застосування заохочувальних норм до такої категорії правопорушень (Туляков 2023).

Водночас протидія корупції та пропорційність такої протидії залишається актуальною в контексті євроінтеграції, особливо з огляду на вимоги до України як країни-кандидата до ЄС.

Повний текст статті:

Додатки:

Чи була ця стаття корисна?